ЕКОНОМІЯ
Напівпорожні потяги більше не курсуватимуть
Уперше за роки незалежності Укрзалізниця за допомогою спеціальної автоматизованої системи здійснила повний аудит пасажиропотоку. Він показав заповнюваність кожного поїзда і кількість пасажирів, які здійснюють посадку-висадку на конкретній зупинці. За словами генерального директора Укрзалізниці Володимира Козака, цей захід провели заради перегляду маршрутів пасажирських перевезень. Завдяки аналізу, розпочатому в травні 2011 року, з’ясувалося, які поїзди курсують порожніми, які використовуються як приміські, а де бракує рухомого складу. Та чи не постраждають від цього пасажири?
— Час не стоїть на місці, тож ми маємо адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у світі, — пояснює начальник головного пасажирського управління Укрзалізниці Олександр Іванько. — Сьогодні вже є нові маршрути слідування, адже завдяки розвитку авто- та авіатранспорту змінилися способи пересування пасажирів. Тож і залізничний транспорт має пристосовуватися до цих змін та розробляти нові схеми організації перевезень.
Оскільки графік та маршрути руху поїздів далекого
сполучення майже не переглядалися з часів СРСР, то не дивно, що вони не
відповідають потребам пасажирів та вимогам щодо швидкості й комфортності
перевезень.
Аудит засвідчив, що ці потяги здебільшого використовуються як приміські. Багато серед них і таких, де кількість пасажирів, що подорожують з початкової до кінцевої станції, менше 10%.
Скасують курсування 23 поїздів
З огляду на такий стан справ залізничники вирішили вдосконалити графік руху поїздів, а заодно скоротити або змінити періодичність їх курсування, щоб не ганяти порожняк. Зокрема, до кінця 2011 року передбачено відмінити 23 поїзди та змінити періодичність курсування для 13. На основі чого транспортники вдаються до таких радикальних дій, можна простежити на прикладі поїзда №125/126 Дебальцеве—Хмельницький. У 14 пасажирських вагонах, які курсують щоденно, за 9 місяців було запропоновано 184740 місць, а використано лише 6287. А це означає, що тільки 4% пасажирів скористалися повним маршрутом, тобто їхали від Дебальцевого до Хмельницького. Донецька залізниця на експлуатацію цього поїзда витратила 56,7 млн грн (покриття витрат становить 39,7%, а збитки сягнули за 34 млн грн).
Загалом же на Донецькій залізниці за 9 місяців нинішнього року збитки становлять 252 млн грн, що на 27,6 млн грн більше, ніж у відповідний період торік. Отримані кошти покривають витрати лише на 61,7%. Попри це залізниця повністю виконала фінансові зобов’язання перед бюджетами всіх рівнів (з початку року перераховано 2,087 млрд грн). Не відмовляє в проїзді й пільговикам.: перевезено у далекому сполученні пільгових категорій громадян на суму 17,3 млн грн, з яких компенсували лише 4,2 млн грн (24% ).
Схожа ситуація й на інших залізницях. Зокрема на Одеській, де на окремих маршрутах кількість пасажирів, які їдуть від початкової до кінцевої станції, не сягає й 10%. Приміром, у поїзді № 396/395 сполученням Одеса—Київ із 714 пасажирів (87% заповнення) на кінцеву станцію прибуває лише 130 пасажирів (15,8%). Тож за 9 місяців поточного року й ця залізниця зазнала збитків від пасажирських перевезень у далекому сполученні в сумі 485,3 млн грн. А загалом, враховуючи приміський сектор, втрати становлять 657,5 млн.
Тож для того, щоб знизити експлуатаційні витрати та зменшити збитковість пасажирських перевезень, у 4 кварталі 2011 року Одеська залізниця відміняє пасажирські поїзди та причіпні вагони, які до кінцевої станції прямують майже порожніми. До цього переліку потрапили такі поїзди: № 313/314 Умань — Харків, №612/611 Миколаїв —Нікополь, №66/65 Миколаїв—Москва-Курська та №62/61 Знам’янка/Шевченка—Москва-Київська. Замість останнього призначено поїзд № 62/61 Миколаїв—Москва-Київська (через Волинську, Знам’янку, Шевченка) щоденно із Миколаєва з 6/11, із Москви-Київської з 7/11.
Окрім того, деякі потяги курсуватимуть через день, на інших — відмінять причепні вагони. Вивільнений рухомий склад спрямують на ті маршрути, де підвищений попит пасажирів. Однак, щоб від такої оптимізації не постраждали пасажири, залізничники надіслали листи-звернення до органів місцевої влади, аби замінити невигідні поїзди автобусним сполученням, маршрутками чи приміськими потягами.
Економити залізничникам має допомогти й нова система продажу квитків: їх продаватимуть в міру заповнення вагонів. Тобто доки не продадуть усі квитки в один вагон, в другий придбати їх неможливо. Щоправда, така система одразу не сподобалася пасажирам, адже вони купують завчасно проїзні документи не лише тому, що пізніше їх може не бути, а й через те, що хочуть вибрати найкращі місця.
Вихід є?
Генеральний директор Укрзалізниці Володимир Козак пропонує формувати логістику транспортного сполучення в регіонах за активної участі керівництва облдержадміністрацій. Однак, висловлює припущення, що не всі вони переймаються проблемами залізничної економіки, тож вимагатимуть залишити без змін збиткові маршрути.
— Але якщо лише вказувати пальцем на залізницю і говорити жителям, що ми хороші, це залізничники погані, — зазначає він, — нікому від цього легше не стане. Це безвихідь. Ми повинні спільно відповідати за перевезення пасажирів у приміському сполученні. Тож укотре звертаємося до місцевої влади із закликом розробити оптимальну схему організації регіонального сполучення. Спільно маємо визначитися, до якого ключового пункту і яким чином здійснюватиметься підвезення пасажирів, де залишається електричка, де поїде маршрутне таксі, а де — автобус.
Укрзалізниця неодноразово надавала свої пропозиції щодо сумісної організації приміських перевезень. Це стосувалося отримання замовлень на перевезення, можливості створення приміських компаній, виділення коштів на придбання моторвагонного рухомого складу. Залізничники навіть готові придбати власним коштом автобуси та передати їх у комунальну власність для заміни своїх найзбитковіших приміських маршрутів. Проте з жодного із запропонованих варіантів порозуміння не знайшли.
Зокрема й щодо заборгованості місцевих бюджетів перед залізницею за перевезення пільгових категорій громадян. За 9 місяців цього року Укрзалізниця перевезла пільговиків майже на 1150 млн грн, а витрати їй компенсували лише 25%. Тож не дивно, що приміські перевезення здійснюються в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів та спеціалізованого рухомого складу. Так, за цьогорічні 9 місяців збитки становлять понад 2,3 млрд грн, а покриття витрат доходами ледве сягає 11%.
У що обходиться експлуатація приміських поїздів, можна побачити на такому прикладі: поїзди підвищеного комфорту сполученням Тячів—Ужгород та Хуст—Ужгород Львівської залізниці протягом місяця були в середньому заповнені на 11%, у будні дні — від 2 до 5%. Не ліпші справи і з дизельними. Експлуатаційні витрати дизель-поїзда в середньому за місяць дорівнюють 700 тис. грн, а виручка від реалізації квитків становить 79 тис. За такої арифметики збитки залізниці за місяць сягають 621 тис. грн. Ось і доводиться залізничникам маніпулювати. Вочевидь не завжди вдало для пасажирів.
ДОВІДКА «УК»
Залізниця — найбільший перевізник пасажирів в Україні. За 9 місяців нинішнього року 45% подорожуючих скористалися її послугами. З початку року в далекому і приміському сполученні перевезено 327 млн пасажирів, причому в приміському 79,6% пасажирів — пільговики. Зношеність рухомого складу електропоїздів становить 80,3%, дизель-поїздів — 93,1%.