Більшість фахівців, які взяли участь в обговоренні цієї проблеми під час «круглого столу», вважають, що до закону про суспільне мовлення, ухваленого парламентом у квітні цього року, потрібно внести зміни. Передовсім — конкретизувати критерії формування наглядової ради. Крім того, тривають дискусії щодо фінансового забезпечення та форм власності Національного суспільного телебачення України.Зокрема, вважають експерти, найоптимальнішим варіантом мало би стати публічне акціонерне товариство, всі акції якого належать державі.
Важливо, щоб зміни внесли до парламентських виборів
Ів САЛОМОН,
експерт Ради Європи:
— В українському законі про суспільне мовлення немає чітких вимог до кандидатів у наглядову раду, незрозумілі суб’єктивні вимоги щодо «професійних і моральних якостей» та «суспільного авторитету». Також жоден критерій не прив’язаний до ролі та завдань суспільних засобів масової інформації.
Отже, потрібно уточнити кількість політичних кандидатур: їх має бути менше, ніж кандидатур від громадянського суспільства (відповідно до закону, від громадськості — дев’ять осіб). По-друге, слід уточнити, що члени ради мають діяти незалежно від тих органів, які висували їхні кандидатури. По-третє, треба передбачити критерії для всіх членів наглядової ради.
Важливо, щоб зміни до законодавства було внесено до парламентських виборів в Україні.
Лишається небезпека політичних впливів
Роман СКРИПІН,
організатор Hromadske TV:
— Ключове питання у створенні суспільного — дієва наглядова рада. Верховна Рада ухвалила недосконалий закон, і нині треба вносити зміни, аби створити активний механізм для політичного впливу на майбутнього суспільного мовника. Лишається небезпека поличних впливів. Загалом слід пам’ятати, що й новообраний президент 2004 року не підтримував ідею створення суспільного мовлення. Нам потрібно думати, як розв’язувати ці непрості питання. Зі свого боку, можемо гарантувати, що будемо допомагати як громадська ініціатива. На «Громадському телебаченні» є дуже багато напрацювань.
Наглядова рада має представляти все суспільство
Наталя ЛИГАЧОВА,
шеф-редактор ГО «Телекритика»:
— Наглядова рада суспільного мовлення має представляти все суспільство, а не лише його медійну частину. Тому там має бути низка професіоналів-медійників, але мають бути й грамотні, адекватні люди, котрі представлятимуть інтереси церков, молоді тощо. Центральним питанням обговорення стала наглядова рада. Гадаю, тому, що в нас тут є хоча б відносне розуміння, куди рухатися. Але ми старанно оминаємо питання, без яких нікуди не рушити. Коли Зураб Аласанія щодо права власності каже, що має бути хоча б державне підприємство, ми розуміємо, що й державне підприємство встромляє такі палиці в колеса для функціонування суспільного мовлення, що насправді ми отримаємо знов-таки ерзац.
Чітка вимога — непричетність до утисків cвободи слова
Наталя СОКОЛЕНКО,
«Громадське радіо»:
— Пропоную все-таки внести зміни до закону про суспільне мовлення, а саме чітко виписати критерії для членів наглядової ради і правління НСТУ: непричетність до утисків свободи слова й цензури. У нас до цензури вдавалися не лише телеме?неджери, а й політики, бізнес, хто завгодно. Як цей критерій працює, видно на прикладі Зураба Аласанії. Його висунув рух «Стоп цензурі!», і якщо подивитися на моніторинг «Телекритики», то після призначення його гендиректором НТКУ кількість випадків замовчування акцій протесту на Першому національному зменшилася із 62 на місяць до нуля.
Принципово, аби роль держави в наглядовій раді була розмитою
Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ,
директор з розвитку компанії Pro.mova:
— Ми і далі оперуємо тим, що свобода слова — це те, що потрібно журналісту, щоб добре робити свою роботу. Свобода слова — те, що потрібно всьому суспільству. Й тому я не розумію, чому в наглядовій раді суспільного мовлення мають бути люди, які пов’язані з медіа. До наглядової ради суспільного мовлення мають входити з люди із добрим іменем і з добрим розумінням.
Нам потрібно зрозуміти, що моделі, з якими ми маємо справу, наприклад у Європі чи США, склалися в межах їхніх політичних контекстів. Скажімо, європейські колеги виходять із припущення, що демократія працює, парламент якимось чином представляє волю громадян. Я не впевнений, що навіть наш новий парламент представлятиме волю громадян. Тому дуже важливо, аби роль держави в наглядовій раді була реально розмита. З іншого боку, в ній мають бути представлені не тільки громадянське суспільство, а й інші інституції, які виконують свої функції у громадянському суспільстві. Тобто так само там мають бути представники вищої ради церков, бізнес-асоціацій тощо.
Ми з Романом Скрипіним маємо яскраві спогади про розмову з чинним президентом на тему суспільного мовлення в 2005 році. Я утримуюся від цитування цієї розмови, бо інакше це будуть основні заголовки сьогодні в медіа. Сподіваюся, що зміна обставин призведе до зміни позицій, тому що стара позиція не відповідає теперішнім вимогам часу.
Триває дискусія про роль обласних державних телерадіокомпаній
Олег НАЛИВАЙКО,
голова Держкомтелерадіо:
— Маємо політичну підтримку уряду, вже є розпорядження, що повинне зробити Держкомтелерадіо. Це робота, котра стосується, по-перше, змін до Бюджетного кодексу, по-друге, майнових прав обласних державних телерадіокомпаній. Активно працюємо над створенням каналу іномовлення. Триває внутрішня дискусія стосовно ролі обласних державних телерадіокомпаній. Я мав багато розмов з керівниками облдержадміністрацій, з громадськістю. Мова про те, що коли влада передає важелі впливу в регіони, то чи стосуватиметься це ОДТРК? Те, що вони мають стати суспільними мовниками, — однозначно, але найскладніший момент — як це правильно скерувати. Я абсолютно впевнений, що ми маємо йти цим шляхом і шляхом роздержавлення комунальних ЗМІ.
Без виправлень буде важко імплементувати закон
Лариса МУДРАК,
заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:
— Нацрада разом із Держкомтелерадіо та Національною телекомпанією напрацьовує пакет проблемних питань та їхніх рішень і вже склала календарний план першочергових дій. Без законодавчих виправлень буде дуже важко імплементувати закон про суспільне мовлення.
Формування наглядової ради — це передовсім відповідальність громадянського середовища, яке за останні півроку всім показало, що воно може виконувати цю місію. Державні органи, в цьому випадку — Нацрада, мають пропонувати формат. Усе інше мають виконувати громадські організації, які представлятимуть своїх кандидатів.
Найважливішими у формуванні наглядової ради є три аспекти: уточнення вимог до кандидатур, визначення порядку проведення конференцій громадських організацій для відбору кандидатів до наглядових рад і календарний план імплементації законодавчих норм. Перші два аспекти потребують не тільки відкритості й прозорості, а й тривалої, системної публічної дискусії.
Щоб Нацрада могла розпочати процес формування наглядової ради, потрібно надати їй відповідні повноваження шляхом внесення змін до Закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Тоді вона зможе приступити до розробки та затвердження положення про порядок формування наглядової ради і почати відкриту кампанію зі збирання пропозицій щодо кандидатур. Положення висітиме на сайті Нацради протягом місяця і буде відкритим для пропозицій-уточнень. Після остаточного доопрацювання його буде передано до Міністерства юстиції, де процедура затвердження триватиме ще один місяць. Сподіваюсь, що в листопаді, відповідно до цього календарного графіка, ми отримаємо юридично-нормативні акти, які дадуть змогу на законодавчій основі рухатися до формування наглядової ради.
Паралельно має початися процес публічного обговорення уточнених вимог до кандидатів, які мають зокрема стосуватися й професійних підходів.
Влада не повинна перекладати відповідальність на громадські організації
Ірина ГЕРАЩЕНКО,
народний депутат України:
— Важливо, що закон про суспільне мовлення було ухвалено перед президентськими виборами. Це означає, що нова влада не має спокуси використовувати національне телебачення як трибуну для пропаганди своєї роботи. До речі, новообраний Президент був єдиним кандидатом, у чиїй передвиборчій програмі був пункт про створення суспільного мовлення.
Погоджуюсь із тим, що роль громадських організацій має бути великою в процесі формування наглядової ради, але категорично проти, аби органи влади перекладали свою відповідальність за формування наглядової ради на громадські організації. Саме Нацрада має нести відповідальність за формування наглядової ради.
Водночас важливо, щоб ми не зациклювалися на формуванні суспільного мовлення, а говорили й про те, що буде з нашими ОДТРК. У Києві така дискусія вже почалася, й новообраний міський голова готовий до того, щоб телеканал «Київ» припинив бути рупором влади, а став суспільним мовником.
В ідеалі формою власності було б акціонерне товариство з належністю всіх акцій державі
Зураб АЛАСАНІЯ,
генеральний директор Національної телекомпанії України:
— Щодо критеріїв відбору до наглядової ради. Там мають бути професіонали. А тепер давайте прочитаємо в законі, хто має право бути головою правління і членами наглядової ради? Там ідеться про те, що вони не можуть мати стосунку до наявних телерадіоорганізацій. Як узгодити ці критерії, я не знаю.
Питання майна я навіть боюся торкатися. Треба створити велику робочу групу, звести всі питання докупи і почати працювати вже зараз. Не тільки наглядова рада важлива. Поки триває процес формування наглядової ради, мають пророблятися й інші питання. Потрібно, щоб форму власності було визначено хоча б як державне підприємство, бо ми не можемо працювати з казначейством. В ідеалі це було б акціонерне товариство з належністю всіх акцій державі.