Оскільки уряд не має права законодавчої ініціативи щодо змін до Конституції країни, президентський проект закону «Про внесення змін до Конституції України» (щодо повноважень органів держвлади та місцевого самоврядування) внесено парламентом до порядку денного. Він чітко визначає, як функціонуватиме самоврядування на основі нового Основного Закону. Про це на «круглому столі» у Києві повідомив віце-прем’єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. На думку голови Івано-Франківської обласної ради Василя Скрипничука, яку він висловив під час заходу, помилкове у «президентському» документі повернення до інституту представників Президента, тоді як урядовий проект передбачав введення інституту державного (урядового) представника, «що є кращою пропозицією».
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів ініціював розробку відповідного законопроекту в рамках реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (далі — концепція), схваленої ним 1 квітня цього року.
«В обох варіантах документів мені не подобається відсутність чітко прописаних повноважень владних інституцій на всіх рівнях», — підкреслив Василь Скрипничук.
«У проекті змін до Конституції від Президента вилучено дві статті (118 і 119), які стосуються виконавчої влади в регіонах. Фактично за цим проектом виконавча влада на рівні регіонів і районів не передбачається», — сказав в інтерв’ю «УК» директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. Натомість у президентському законопроекті з’явилася стаття 107-1 про представника Президента, якого нібито виведено із системи виконавчої влади, але до його повноважень належить координація діяльності терпідрозділів центральних органів виконавчої влади.
«Якщо такий представник не в урядовій системі і не підзвітний їй, як він може координувати терпідрозділи уряду? Це абсолютно нежиттєздатна система, яка не може працювати», — переконаний Анатолій Ткачук.
За його словами, проект змін до Конституції від уряду розроблено відповідно до концепції. Але урядовий законопроект, який уряд передав тимчасовій комісії Верховної Ради, зазнав змін уже поза роботою робочої групи, зокрема в ньому замість місцевих держадміністрацій з’явилися «державні представництва», що не відповідає ухваленій урядом концепції.
«Законопроект Петра Порошенка в розділі «Територіальний устрій і місцеве самоврядування» значною мірою відповідає тому, що є в урядовому проекті і концепції, за винятком кількох відвертих ляпів, які потрібно усунути», — констатує Анатолій Ткачук.
Перша недоробка стосується можливості сільській, селищній, районній, обласній радам упроваджувати російську або якусь іншу мову. Наприклад, Болградський район Одеської області, де є гагаузькі та албанські села, а більшість населення — болгари. Так, у гагаузькому селі Олександрівка, відповідно до таких змін до Конституції, може бути прийняте рішення про гагаузьку мову. Болградська райрада може проголосувати за болгарську мову на території району. А ось Одеська обласна рада після закону Колісниченка проголосувала за російську. Українською мовою в Олександрівці мають послуговуватись «за замовчуванням». Отже, в сільраді потрібно видавати нормативні акти чотирма мовами? Це неможливо!
Друга неточність: обласні та районні ради мають статус органів, які представляють інтереси тергромад. Вони створюють виконкоми. Але ті, хто готував законопроект, написали дивну фразу: що органами місцевого самоврядування, які представляють інтереси тергромад районів, є районна рада і її виконавчий орган, а на рівні області — облрада і її виконком. Виходить, що виконавчий орган представляє інтереси тергромад. Але ж він не представляє інтереси громад, бо не є представницьким органом!
«Дивуюся, що при ухваленій концепції реформи з’являються зміни до Конституції, які не випливають із її змісту», — каже Анатолій Ткачук.
Якщо Верховна Рада проголосує за відправлення законопроекту до Конституційного суду в цілому, то виправити названі помилки буде неможливо і в такому вигляді система місцевого самоврядування та виконавчої влади буде заплутаною, що призведе до паралічу влади. Тому експерти категорично виступають проти голосування тексту президентського законопроекту в такому вигляді. Вони вважають, що потрібно його доопрацьовувати у Верховній Раді і після проведення першого читання документ можна відправляти до Конституційного суду.
Мабуть, мають рацію мудреці, які радили поспішати повільно. Особливо це має стосуватися такого поважного документа, як Конституція. Сподіватимемося, що влада дослухається до цього і доопрацює документ, яким пропонуються зміни, з урахуванням зауважень.