ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ

Уряд відвів два тижні на остаточне доопрацювання  проекту документа

Тоді ж Кабінет Міністрів буде готовий розглянути законопроект і передати його до Верховної Ради в обмін на вже зареєстрований урядовий проект. А до вчорашнього дня робоча група з доопрацювання урядового проекту закону «Про вищу освіту» внесла зміни до 67 із 71 статті. Лише через мережу Інтернет отримано понад три тисячі пропозицій. Таким чином з трьох зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів вийшов фактично один новий, який враховує більшість аспектів цієї сфери.

Участь у підготовці нового законопроекту беруть і представники студентства. Фото з сайту svobodanews.ru

Відкриваючи черговий,  читай, підсумковий раунд консультацій з громадськістю, Прем’єр-міністр Микола Азаров звернув увагу присутніх саме на цей факт: «Закликаю вас до дуже серйозної конкретної роботи, поменше амбіцій ... і побільше конструктивізму, — поставив завдання глава уряду. — Думаю, до кінця цієї сесії ми повинні прийняти закон, щоб він вступив у силу з першого вересня цього року».

Водночас він зазначив, що нова редакція вийшла дещо сирою, яку ще зарано виносити навіть на засідання уряду. «Спробуйте взяти на себе частину відповідальності Прем’єр-міністра, — звернувся Микола Азаров до ректорів провідних вітчизняних ВНЗ і представників громадських організацій, — і скажіть, як би ви вчинили на моєму місці?». Його також цікавило те, наскільки широко було охоплено обговоренням зацікавлені верстви суспільства, чи всі бажаючі змогли отримати доступ до дискусії.

В.о. ректора Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський не вагаючись дав ствердну відповідь. Власне, для цього й організовано таке широке обговорення, щоб виявити у такій делікатній справі максимальну обережність, розважливість, убезпечити вищу школу від помилок у майбутньому.

Проект загалом спрямовано на зменшення розриву між рівнем української та європейської освіти, тому його автори намагалися врахувати все позитивне з обох надбань. А в сучасних умовах, коли від підготовки фахівців, особливо інженерно-технічного напрямку, залежить подолання кризових явищ в економіці та її подальший розвиток, акцент робиться на співпраці освітянської галузі з реальним сектором. Інновації ж бо, про які нині говорять з високих владних трибун, повиннгрунтуватися на серйозній науковій базі.

Серйозних змін зазнали розділи про автономію вищих навчальних закладів, розподіл повноважень між органами влади і керівництвом ВНЗ, про наукові звання і ступені, євроінтеграцію у широкому розумінні, ліцензування і акредитацію, розвиток університетської науки, формування державного замовлення. Останнє, на думку Михайла Згуровського, потребує впровадження прозорої для суспільства процедури.

До позитивної оцінки керівника Київського політеху додалися не менш авторитетні науковці, зокрема президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт і колишній профільний міністр, а нині голова Громадської ради працівників освіти і науки України, президент Всеукраїнської асоціації працівників професійної освіти Станіслав Ніколаєнко.

Його характеристика законопроекту була лаконічною та образною: «Так, він сирий, але їстівний. Ним не отруїшся». Мало не вперше за 20 років проект закону, а від нього залежатиме майбутнє України та її науковий потенціал, створюється на відкритих і демократичних засадах за участі студентства й академічної спільноти. Водночас багато хто не вбачає у ньому чогось надто революційного. Навпаки, фахівці схильні вважати його розважливим.