НОРМОТВОРЧІСТЬ
Різнобарвне поліпшення
Переоцінити значення процедури державних закупівель при регулюванні економічних відносин важко. Всюди у світі цьому питанню приділяють багато уваги і часто оптимізуються процеси держзакупівель. Не виняток із цього правила і Україна.
Так, щороку народні обранці, уряд та Президент намагаються поліпшити тендерне законодавство. За останні п’ять років цю сферу було докорінно змінено. Спершу ліквідували Тендерну палату. Потім почали готувати зміни до законодавства про держзакупівлі. Пізніше, вже за часів президентства Віктора Януковича, який двічі за два роки ветував такий законопроект, його ретельно переробляли (на недоліки цього законопроекту вказували і представники Світового банку).
Поспіх — не найкращий порадник
Останній раз Президент скерував на доопрацювання закон про держзакупівлі торік у червні. Верховна Рада внесла поправки, і після скріплення підписом В. Януковичем він набув чинності у жовтні 2011 року. Однак у поспішно ухваленому народними обранцями законі залишилося чимало лазівок для тих, хто не проти використовувати держзакупівлі, так би мовити, з певною користю для себе.
Змінене законодавство про тендерні закупівлі, яке чинне в Україні з 2 жовтня 2011 року, виявилося вкрай недосконалим. Тому народні обранці приступили до роботи над його змінами в руслі того, що запропонував Кабмін своїм законопроектом №9634. По суті, цей документ уже пройшов перше читання на початку лютого 2012 року.
Експерти вважають, що основна новація урядових пропозицій — питання застосування норм закону щодо здійснення закупівель підприємствами державної або комунальної власності. Річ у тому, що в законі, який набув чинності 2 жовтня 2011 року, з-під його дії було виведено чимало таких підприємств. Натомість виникла проблема, що критерії їх зарахування до цього переліку неоднозначні. Тому норма урядового законопроекту передбачає, що вказані підприємства керуватимуться відповідними положеннями цього закону лише тоді, коли закупівля повністю або частково фінансується з бюджету. А за кошти, зароблені ними від господарської діяльності, закупівля здійснюватиметься без застосування норм цього закону.
Але чимало експертів та опозиційних народних депутатів уже піддають критиці цей законопроект, угледівши в його нормах чимало можливостей для корупції.
Розширений перелік вражає
Ретельно вивчивши «Порівняльної таблиці» «старого» документа із запропонованим законопроектом №9634, можна пересвідчитися, що останнім значно розширено перелік товарів, робіт та послуг, закупівлі яких не регулює Закон «Про здійснення державних закупівель». Серед них — купівля і оренда землі та нерухомого майна; послуги третейських судів та арбітражі; фінансові послуги, товари і послуги, необхідні для створення нових постановок (концертів), виготовлення (створення) вихідних фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів та багато іншого.
Першим розкритикував таке нововведення заступник голови Верховної Ради Микола Томенко. «Таке логічно щодо культурних чи спортивних організацій. Але те, що норми документа дозволяють закуповувати або орендувати землю та будівлі без проведення тендерів, без сумніву, провокуватиме широкі корупційні прояви у цих сферах», — заявив він.
Незалежний експерт Олександр Шатковський заявив кореспонденту «УК», що однозначно до такої критики ставитися не можна. «Так, згідно з директивою ЄС №18 закупівлю об’єктів нерухомості (включаючи землю), операції з цінними паперами, договори щодо наукової діяльності можна проводити без проведення тендерів. Однак інші запропоновані винятки, приміром, товари та послуги, які закуповуються для проведення гастрольних заходів або закупівля кормів для тварин, викликають багато питань щодо їхньої відповідності міжнародним стандартам», — заявив він.
На сайті все буде
Однак експерт висловлює власне ставлення до операцій із нерухомістю і вважає, що у наших реаліях ще зарано закуповувати такі об’єкти, не проводячи тендерів у рамках цього закону. О. Шатковський переконаний, що одна річ, приміром, коли купують аварійну будівлю для районної податкової інспекції без проведення тендера, оскільки вона єдина придатна в райцентрі будівля для цих потреб. «Зовсім інше, коли збираються придбати житло за бюджетні кошти для працівників державних організацій. У цьому питанні вже бажаний ретельний контроль і щоб усе це відбувалося у рамках законодавства про державні тендерні закупівлі», — наголосив він.
Опозиція також критикує цей законопроект за те, що начебто його нормами передбачено не обов’язково публікувати на офіційному сайті державних закупівель або у журналі «Вісник державних закупівель» підсумки всіх тендерів.
На це, приміром, О. Шатковський зазначає, що такого однозначно немає у законопроекті. Як заявили кореспондентові «УК» у Міністерстві економрозвитку і торгівлі, вони не здивовані критикою такого законопроекту, адже це нормальний процес, який триває також і в європейських країнах, де постійно вносять поправки у відповідне законодавство.
«Щодо оприлюднення результатів тендерів, то однозначно можна сказати, що цей процес в Україні навіть прозоріший, ніж у Європі», — додали у цьому відомстві.
Так, багатостраждальний документ чекає докорінних змін та повторного голосування. Всі сподіваються на те, що прогалини «жовтневої» редакції буде усунуто і народні обранці не нароблять нових помилок.
P.S. Нещодавно перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський та міністр економрозвитку та торгівлі Петро Порошенко заявляли, що єдиним публічним механізмом організації держзакупівель є електронні торги. Саме така система, на їхню думку, повинна бути створена найближчим часом.