ПРОБЛЕМА
Навала спредів і сирних продуктів шкодить не лише споживачам
Проведене фахівцями Житомирського відділення Антимонопольного комітету України дослідження ситуації на ринку масла вершкового стало підставою для звинувачення трьох великих виробників цієї продукції у поширенні інформації, що вводить покупців в оману. Порушення полягало у використанні на упаковці фасованих спредів назви "Селянське", яка насамперед упадала у вічі, тимчасом як напис "спред" вказувався дрібними літерами на бічній частині 200-грамових пачок. Було зроблено висновок, що це призводило до помилкової інтенфікації покупцями товару як справжнього масла вершкового, а тому надавало виробникам такої продукції неправомірні конкурентні переваги.
Горе-винахідників оштрафували і, що найважливіше, змусили їх називати продукцію належним чином: масло - маслом, а спред - спредом. Оcь лише чи гарантує це, що тепер ми купуватимемо те, що хотіли придбати?
Найкращий захист - замок на брамі?
За словами фахівців з державного підприємства "Житомирстандартметрологія",
якщо до вступу в дію Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності" на 70 відсотках перевірених ними масло- і
сирзаводів якість продукції не відповідала нормативним вимогам, то нині незначні
відхилення фіксуються лише на окремих виробництвах. Одначе радіти цьому не
доводиться, бо, на думку інспекторів, ситуація аж ніяк не змінилась на краще.
Просто прийнятий три роки тому закон вимагає, щоб суб'єкта господарювання про
майбутню перевірку повідомляли "не пізніше як за десять днів до дня здійснення
цього заходу". При цьому законодавці чомусь не взяли до уваги, що одна річ, коли
йдеться про марудний і клопіткий процес підготовки документації в бухгалтерії, і
зовсім інша - про контроль за елементарним порядком на виробництві, який має
гарантувати випуск лише доброякісної продукції.
Як наслідок, на більш-менш сучасних молокопереробних підприємствах до приходу перевіряючих усе доводиться до ідеально-показушного стану, а там, де це навіть теоретично неможливо, просто... вішають замок на браму. Мовляв, тимчасово не працюємо, а відтак і перевіряти нічого. Зрозуміло, що робота відновлюється відразу після закінчення відведеного на перевірку терміну, бо в законі цілком конкретно і недвозначно прописано: "Продовження строку здійснення планового заходу не допускається". Отож представники контролюючих служб мають змогу включити "тимчасово закрите" підприємство лише до плану перевірок на наступний рік. Звісно, якщо ризикнуть ще раз пояснювати, чому знову не виконали у повному обсязі ними ж запланованого...
Право є, захисту немає...
Правильно вказувати назву на цінниках і упаковці розфасованих у торговельній мережі вагових сирів і масла -вже обов'язок не виробника, а продавця. Та навіть якщо покупець упевнений, що замість масла йому "втелющили" спред, це ще потрібно довести. Здавалось би, проблем тут немає: із чеком і придбаним товаром звертайся до місцевого управління у справах захисту прав споживачів - і його фахівці встановлять істину.
Та навіть за наявності обгрунтованої скарги споживача на порушення його прав, "позаплановий захід зі здійснення державного нагляду" (саме так трактує цю перевірку закон) здійснюється "тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади (підкреслено автором. - В. Ш.) на його проведення". Навряд чи можна уявити дивнішу ситуацію, ніж коли навіть у разі реалізації явно зіпсованих продтоварів "добро" на візит контролерів до магазину потрібно отримувати аж зі столиці.
Як повідомили в управлінні у справах захисту прав споживачів у Житомирській області, дозвіл на проведення перевірки зазвичай надходить через 3-4 дні, коли товару, на якість якого скаржився покупець, уже може не бути в реалізації. Більше того, навіть якщо інспектор помітить грубі порушення, що, однак, не стосуються згадуваної в скарзі продукції, він жодних заходів ужити не може. Законом це прямо заборонено, навіть якщо йтиметься про реальну загрозу здоров'ю людей...
Не вір очам своїм...
Не менш проблемна ситуація із проведенням досліджень відібраних проб. Якщо раніше їх оплачував продавець або виробник, то нині споживча експертиза має фінансуватися з держбюджету. От лише, як повідомили в ДП "Житомирстандартметрологія", за час дії закону (а це вже понад три роки) кошти на це фактично не виділялись або надходили... за лічені дні до закінчення фінансового року. Виходити із патової ситуації доводиться "договірним" шляхом. Простіше кажучи, домовлятись, щоб відібрані на виробництві зразки масла, сиру, спредів і сирних продуктів оформлялись як обов'язкові "періодичні" дослідження, що проводяться з ініціативи самого ж виробника і ним же оплачуються.
Звісно, дослідження сумнівної продукції можна провести за рахунок самого споживача, але далеко не кожен погодиться викласти із власної кишені близько 1 тис. грн. Тим більше, що згідно з нормами закону жодної юридичної сили оплачена не за бюджетні кошти експертиза не має. Як приклад можна навести проведені Науково-дослідним центром випробувань продукції ДП "Укрметртестстандарт" дослідження 23 зразків вершкового масла, профінансовані одним із народних депутатів. У 12 випадках заявлений як масло товар насправді виявився спредом, але при перевірці підозрілих підприємств уже за бюджетні кошти і у повній відповідності із встановленою законом "процедурою" порушень... не виявили.
Причому після спілкування із директором невеликого маслозаводу з Житомирщини, продукція якого завдяки своїй натуральності має завидний попит, стало зрозумілим, що виробники інколи бувають без вини винуватими. За словами керівника, під маркою очолюваного ним підприємства на ринках реалізують навіть масло такої жирності, якого на заводі... не випускають. Отже, підривається довіра до чесно працюючого виробника, що обертається втратами як для нього, так для бюджету і держави в цілому.
Кому це вигідно?
Минулого року лише через Житомирську митницю на територію України ввезено 2570 тонн масла тваринного з Білорусі. Частина його йде на виробництво морозива і кремів, та, як стверджують злі язики, значно прибутковіше змішувати білоруське вершкове масло з кокосовою олією, виробляючи при цьому... "вітчизняну" продукцію. А особливо якщо реалізовувати її під назвою "Селянське" і т. п.
Зрозуміло, що у таких "бізнесменів" прибутки значно вищі, ніж у тих, хто спеціалізується на випуску традиційного сиру і масла. Теоретично забезпечити рівні конкурентні умови мало б суворе дотримання норм податкового законодавства. От лише начебто елементарним запитанням - чому виробники "рослинних" і натуральних молокопродуктів звітують фактично про однакову прибутковість? - податківців зацікавило лише після зміни вертикалі влади. Як наслідок, на Житомирщині після проведення документальних перевірок лише 15 суб'єктів господарської діяльності, основним видом роботи яких є переробка молока, донараховано до сплати 16,5 млн грн платежів, у тому числі податку на прибуток - 9,2 млн грн!
А ось гарантувати, що куплене нами масло і сир будуть такими не лише за назвою, дадуть змогу лише зміни до законодавства. Якщо узагальнити думку фахівців, з якими довелось спілкуватися при підготовці цього матеріалу, то вона зводиться до кількох принципових позицій.
По-перше, в Європі під ринковим наглядом розуміють РАПТОВІ перевірки товарів насамперед у торговельній мережі.
По-друге, при виявленні вад товару його виробник не лише компенсує всі витрати на проведення досліджень та сплачує величезні штрафи, а зобов'язаний відкликати ВСЮ ПАРТІЮ недоброякісної продукції з торговельної мережі. До речі, такий підхід дасть змогу розрубати гордіїв вузол проблеми фінансування споживчих експертиз, які фактично оплачуватимуть спіймані на гарячому порушники, а не ми з вами - платники податків.
Утім, на відміну від західноєвропейських країн, де за будь-який неякісний продукт відповідає насамперед виробник, у нас має діяти значно демократичніший принцип: "Вина на тому, хто ввів споживача в оману". Адже якщо отриманий від виробника спред уже в супермаркеті реалізують під виглядом масла, то чому за це мають карати харчовиків? Так само при використанні сфальсифікованих сертифікатів відповідності та якісних посвідчень відповідати має посередник, а не магазин, де отримали всі належні на товар документи.
На думку фахівців, для наведення порядку на ринку спредів і сирних продуктів бракує хіба що доброї волі. Отож за ситуації, коли потерпають уже не лише інтереси пересічних споживачів, а й вітчизняних аграріїв, експортерів, бюджету і держави загалом, проблема має бути розв'язана.