Цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі багатьом пересічним людям, які дивилися новини по телебаченню чи читали матеріали в електронних ЗМІ, запам’ятався доволі демократичними і, так би мовити, людяними міркуваннями.

На одній із панелей цього заходу провідні світові економісти та викладачі вишів заявили, що численні експерименти доводять: люди можуть набагато активніше і продуктивніше працювати не п’ять, а чотири дні на тиждень. І щотижня відпочивати не два, а три дні.

«За умови зниження тривалості робочого часу люди можуть ефективніше зосередити увагу, продуктивність залишається такою самою, а якість та креативність зростають», — вважає психолог Вортонської школи бізнесу при Пенсильванському університеті Адам Сміт.

Експерти на форумі в Давосі наголошували, що наукові дослідження в цьому напрямі доводять: що більше часу витрачається на працю, то нижча її продуктивність і ВВП на кожну годину роботи.

Дослідження та висновки у цій царині, з одного боку, доволі цікаві, а з другого — провокативні. Мовляв, шановні роботодавці, дослухайтеся до наукових висновків та запроваджуйте у практику.

«Урядовий кур’єр» зробив власне дослідження та зібрав цікаві й водночас полярні думки з приводу того, чи готова наші країна і роботодавці й представники влади до переходу на чотириденку.

Люди мають добре відпочивати

У багатьох європейських країнах нині п’ятиденний робочий тиждень, проте він коротший, ніж в Україні. Якщо в нашій державі тривалість робочого тижня, згідно із вітчизняним законодавством, 40 годин, то в Європі є цікаві винятки. Приміром, найдемократичніші Нідерланди — там робочий тиждень триває лише 30 годин. І підприємства цієї країни дедалі частіше поступово переходять на чотириденку. Трохи більше працюють у Франції та Ірландії — 35 годин на тиждень. А у Великій Британії та Швеції такий самий за тривалістю робочий тиждень, як і в Україні. Тобто все індивідуально, однак тренд на скорочення робочих годин і днів в Європі посилюється.

Оскільки такі цікаві висновки зробили світові науковці, то хотілося б розпочати з точки зору на це питання їхніх українських колег.

«Людина має не лише добре працювати, а й відпочивати. Чимало людей у наш час просто-таки перепрацьовують, хронічно втомлюються. Що стосується того, хто б уже нині міг працювати чотири дні на тиждень у нашій країні, то це здебільшого люди важкої інтелектуальної праці — айтішники, дизайнери, журналісти тощо. Саме вони належать до фрилансерів, і зовсім не обов’язково, щоб ці фахівці перебували постійно в офісі — вони можуть продуктивно працювати вдома або в будь-якій точці планети», — каже провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

Не погодитися з цим авторові — журналісту з багаторічним стажем роботи важко. Проте, на думку науковця, фізична робота, яка не потребує інтелектуального продукування, не може бути фрилансерною, тож казати про скорочений робочий тиждень недоцільно. Однак і в цих видах діяльності існують графіки: два робочі дні — два вихідні чи робочий тиждень — вихідний тиждень.

Тобто в підсумку в цих галузях людина працює менш ніж 20—21 робочий день на місяць, на відміну від більшості українських працівників.

Проте пані Ткаченко впевнена, що чотириденний робочий тиждень може стати приводом для наших роботодавців сплачувати меншу грошову винагороду найманим працівникам. І з огляду на особливу щедрість наших роботодавців таке цілком можна припустити.

ВВП від цього лише падатиме

А як до такого можливого нововведення ставляться представники української влади? На спеціальний запит «УК» із цього приводу до прес-служби Міністерства економічного розвитку і торгівлі його фахівці відповіли, що інституція не може прокоментувати це питання.

Однак на одному з українських телеканалів невеликий коментар надав генеральний директор директорату норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України Юрій Кузовой. За його словами, додатковий вихідний день зробить нещасливими не лише державу, яка втрачатиме до 0,5% ВВП щорічно (а не збільшуватиме, як кажуть світові науковці), а й найманих працівників. Напевне, держслужбовець хотів сказати те саме, що й науковець: роботодавці платитимуть у цьому разі менше, та аж ніяк не більше.

Українські шановані економісти також проти скорочення робочого тижня. Незалежний економіст Олександр Пасхавер зазначив «УК», що наша країна ще не може рівнятися з європейськими державами чи США за показником продуктивності праці, а саме він ключовий у вирішенні цього важливого питання: «У розвинених західних країнах, де зростання ВВП дуже мале, йдеться до так званого зменшення зайнятості людей. Вони собі таке, на відміну від України, можуть дозволити».

Такої самої думки й голова представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Олена Волошина: «Згодна з тим, що Україна поки що до цього не готова, але якщо ми у тренді, то гадаю, в найближчому майбутньому ефективність бізнесу визначатимуть не кількістю робочих днів, а за іншими критеріями. Ми виходимо на зовсім інші принципи роботи. Тому у майбутньому йтиметься не про те, скільки годин у робочому тижні, а яке поставити завдання і як його виконати найефективніше. Тож ситуація змінюватиметься, й Україна не зможе залишитися осторонь цього процесу».

Настане час, і наша країна буде в цьому сенсі частиною світового тренду. Деякі фахівці зазначають, що до питання скорочення робочого тижня чи робочих годин можемо повернутися за 5—6 років.

Роботодавці: короткий тиждень не для всіх

Що з цього приводу думають вітчизняні роботодавці? Одна зі співвласниць юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Олена Ципіна зазначає, що її компанія вже давно готова до чотириденного робочого тижня: «Розумію, що рівень стресу працівників дуже високий, і людина має думати про збереження свого здоров’я. Тому і відпочивати можна три дні на тиждень. Мої працівники можуть зробити за чотири робочі дні те, що в інших фірмах робитимуть за п’ять. То чому я маю бути проти чотириденки?»

У цьому разі пані Ципіна не збирається знижувати заробітну плату своїм працівникам.

Ще більш прогресивним виявився директор будівельної компанії Acore Group Сергій Бровко. За його словами, на сьогодні наша країна має дуже велику проблему — відтік робочої сили, тому роботодавці повинні боротися з цим негативним явищем у будь-який спосіб: «Підвищення заробітної плати та зменшення робочого часу має поліпшити ситуацію і зменшити відтік працівників до інших країн. Обсягів зарплат роботодавці не повинні зменшувати, оскільки це призведе не до підвищення працездатності, а до зменшення вмотивованості співробітників, що негативно позначиться на результатах праці».

Пан Бровко зазначає, що найбільш економічно виправдана модель, яку впроваджено в Україні у промисловій галузі зокрема: тривалість робочого тижня — 5днів, 40 робочих годин.

Час для самонавчання

Проте керівник підприємства на це дивиться з точки зору специфіки роботи свого підприємства і зазначає, що виробничий процес більшості виробництв важкої промисловості потребує безперервного робочого циклу, за яким технологічне обладнання виконує фіксований обсяг роботи, змінити який неможливо.

Не менш цікава інша його думка: зменшення тривалості робочого часу можливе для працівників творчих професій, де продуктивність залежить не від монотонних дій, а від натхнення. Наприклад, для вчителів зменшення робочого тижня дасть змогу використовувати більше часу на самонавчання та більш ретельну підготовку до кожного уроку. Це підвищить рівень освіти вчителів та викладачів вишів, а також їхніх школярів і студентів.

Тож одностайної точки зору на це важливе питання в Україні немає. Тут, на погляд автора, важливіше інше: не скорочення робочого тижня для співвітчизників, а збільшення заробітної плати. Адже вона ще не досить висока з огляду на те, що останніми місяцями спостерігається значний відтік робочої сили в європейські країни.

А для творчих спеціальностей, які потребують великого розумового і креативного навантаження, роботодавці цілком могли б зробити чотириденний робочий тиждень. І від цього якість їхньої праці жодним чином не постраждає.