«Урядовий кур’єр» продовжує відстежувати ситуацію, яка склалася в Україні у зв’язку із загрозою повеней. Служби, покликані впоратися з водопіллям, запевняють, що готові до несподіванок. Та в деяких областях підтоплення вже почалися.
ВОДОПІЛЛЯ
Підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій спрацьовують на випередження
Поки до Києва для боротьби з паводком звозили техніку з різних областей, а кияни купували гумові чоботи, в областях підтоплення вже почалися. Втішає лише, що до масштабних НП не дійшло. Але, як повідомила прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), локальних не бракувало. Так, на Чернігівщині тала вода підтопила будинки та розмила насип під мостом. На Волині вчорашній сніг пішов у наступ на приватні садиби — за допомогою пожежних автомобілів відкачали 2052 кубометри води з погребів і присадибних ділянок. На Хмельниччині теж підтоплювало садиби, тож рятувальникам відпочивати було ніколи.
Утім, як нещодавно зауважив директор Гідрометцентру Микола Кульбіда, найближчим часом в річках північних і західних регіонів України вода може піднятися до критичного рівня. На це звернув увагу і Прем’єр-міністр Микола Азаров, підкресливши, що оперативні штаби повинні приймати рішення на випередження, і наголосив на персональній відповідальності глав місцевих адміністрацій за повну готовність відповідних служб у регіонах, за своєчасне інформування людей і швидке прийняття рішень. За його словами, як повідомив Урядовий портал, до Києва передислоковано майже 80 потужних насосних станцій із семи регіонів країни, де весняний розлив вод не має загрозливого характеру. Станції розміщено в місцях найбільшої загрози підтоплення.
Найскладніша ситуація очікується на території Волинської, Житомирської, Рівненської областей. Уже зараз у деяких районах рівень води сягнув небезпечної позначки. Складна гідрологічна ситуація очікується на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Київської та Чернігівської областей. При цьому на Львівщині, в басейні Західного Бугу, можливе формування найбільшого за всю історію гідрологічних спостережень рівня води весняної повені.
Микола Азаров підкреслив, що сили і засоби ДСНС ще від часу снігопадів перебувають у повній готовності, сконцентровані на загрозливих напрямках.
Керівник департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Григорій Марченко повідомив «Урядовому кур’єру», що до роботи в період пропуску повені та сходження криги в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту готова до застосування різноманітна техніка, мобільне насосне обладнання, автономні джерела електроживлення, плавзасоби тощо. Уточнено порядок взаємодії з обласними службами цивільного захисту під час спільної роботи із протидії повені. Розроблено й план пропуску водопілля і сходження криги. Разом з Держводагентством та Укравтодором уточнено порядок захисту мостів, дамб, сплановано заходи щодо підриву крижаних полів для запобігання заторам на річках тощо.
У ДСНС цілодобово працює оперативна група, що здійснює моніторинг паводкової ситуації, організовує негайне реагування на загрози і події, забезпечує щоденне інформування уряду про ситуацію і заходи щодо утримання її контрольованою. Вдалося й запобігти кільком надзвичайним ситуаціям — зокрема, на Закарпатті, де вже сходять лавини та розливаються річки.
Так, на випередження спрацювали 1 квітня. Цього дня не до сміху було рятувальникам Закарпаття: виникла загроза переливу річок. Як повідомив Григорій Марченко, у селі Зняцьово, щоб не допустити переливу річки Стара через дамбу та підтоплення автошляху Київ — Чоп, довелось укласти майже 500 мішків з піском. Працювало 50 осіб з аварійно-рятувального загону спецпризначення УДСНС України у Закарпатській області та 27 осіб з Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса. Так само мішки з піском використали, щоб запобігти можливому переливу води через водовідвідний канал між селами Великі Ком’яти Виноградівського району та Заріччя Іршавського.
Григорій Марченко зазначає: ДСНС вживає всіх заходів, щоб мінімізувати наслідки пропуску повені і сходження криги і не допустити людських втрат. Однак розслаблятися не можна. Тим більше, що метеорологи прогнозують: ще будуть і дощі, й сніг — весна виявилась надто примхливою…
.jpg)
Ось так стримували річку від переливу. Фото УНIAН
Житомирщина. Перешикувалися на марші
У краї у вигляді льоду і снігу накопичилось майже 1,4 мільярда тонн води, а це більш як половина середньорічного стоку річок області, який спостерігався впродовж останніх десятиріч. Рівнинний рельєф Полісся з численними низинами не сприяє швидкому пропуску талих вод. Тож уже традиційно ще в грудні обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила План дій із запобігання негативним наслідкам паводків.
— За такої товщини снігового покриву не обійтись без додаткових заходів для гарантування безпечного пропуску повеневих вод, — каже заступник голови Житомирської облдержадміністрації Микола Олещенко. — Тож, ще наприкінці лютого провели штабні навчання та підкоригували плани. Та незвично великі снігопади наприкінці березня стали неприємним сюрпризом, який змусив, образно кажучи, перешиковуватися вже фактично на марші.
Ще до початку активного танення снігу лише в системі обласного управління водних ресурсів створили 41 аварійну бригаду. Підготували 13 екскаваторів, 14 бульдозерів та 69 автомобілів, 8 мобільних насосних станцій та 6 пересувних електростанцій.
Солідні сили і в рятувальників зі Служби з надзвичайних ситуацій. Підготовлено для роботи в екстремальних умовах 126 пожежних автоцистерн та насосних станцій, 20 мотопомп і понад 40 пересувних електростанцій.
І в облдержадміністрації, і в управлінні водних ресурсів та в департаменті цивільного захисту населення сподіваються, що ці сили і засоби… задіяні не будуть. Головне — запобігти виникненню надзвичайних ситуацій, для чого на Житомирщині вже чимало зроблено.
— Завдяки державному фінансуванню побудовано 61,6 кілометра дамб, що захистили від повеней 35 населених пунктів, які потерпали від підтоплень, — каже начальник Житомирського обласного управління водних ресурсів Володимир Невмержицький. — Крім того, торік на меліорованих територіях розчищено канали та відремонтовано 116 гідротехнічних споруд. Заздалегідь спорожнено майже 7 тисяч кілометрів міжгосподарських меліоративних каналів, які завдяки 3586 регулюючим спорудам здатні — залежно від ситуації — швидко відводити повеневі води або акумулювати їх.
Є й вільний об’єм водосховищ — майже 40 мільйонів кубометрів, створений на водоймах області. Фахівці зі 130 гідрометричних постів щотри години інформують про рівень води у місцях спостереження. Це надає можливість фактично в режимі реального часу відстежувати ситуацію.
Фахівці визнають, що локальних підтоплень уникнути навряд чи вдасться. І йдеться не про розливи річок чи водосховищ, а про… віддалені від них масиви приватної житлової забудови. Ще у 70-80 роках минулого століття майже у всіх селах і навіть на околицях великих міст була мережа канав для відводу атмосферних опадів — і дощових, і талого снігу. Нині ця своєрідна меліоративна система, яку десятиліттями підтримували у робочому стані, фактично знищена: замулена, розорана чи навіть бездумно забудована.
Не гріх нагадати, що весняне водопілля — цілком прогнозоване і абсолютно природне явище. Саме завдяки йому оновлювались і очищувалися русла зазвичай тихоплинних поліських річок і щоліта щедро родилися трави на заплавах, де поліщуки ніколи не будували житла. Нині ж водопілля — тим більш не катастрофа, якщо, звісно, зустріти його у технічному всеозброєнні. Тож недаремно голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук вважає, що, попри великі обсяги снігу, ситуація залишиться «спокійною і керованою», а багатий на воду рік буде не менш щедрим на урожай.
Київ. Сніговий аврал став хорошим уроком
До цьогорічного водопілля столиця підготувалася, здається, як ніколи. Аврал зі снігопадами виявився добрим учителем. На базі Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ще 28 березня було створено штаб із попередженням повені та ліквідації її наслідків. Розроблено і розміщено на сайті Київської міськдержадміністрації мапу можливих підтоплень і рекомендації киянам, як діяти під час нештатних ситуацій. Складено перелік підземних переходів, які можуть бути підтоплені водою. Активно вивозять сніг. Розчищають зливостоки. До роботи залучають волонтерів. Одне слово, робота кипить. Столиці підсобили технікою сім регіонів: Дніпропетровщина, Донеччина, Запорізька, Луганська, Харківська, Миколаївська та Полтавська області.
Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов побував на спорудах «Київводоканалу» та переконався, що вони працюють у штатному режимі і готові до роботи в умовах масштабного сніготанення. Також водолази МНС та КП «Плесо» обстежили дюкерні переходи, які перепускають стічні води з правобережної частини Києва в лівобережну, і повідомили, що тут загрози немає. А це означає, зауважує прес-служба КМДА, що каналізаційна система міста готова до водопілля, другу хвилю якого чекають усередині квітня, коли до Києва прийде вода з Білорусі, північних областей України та приток Дніпра.
Проте без локальних «потопів» у різних куточках столиці не обходиться. 2 квітня у Деснянському районі, як повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Деснянської райдержадміністрації Микола Бойко, ліквідовано 9 місць підтоплень. Ось тут і пригодилася надіслана допомога — усували їх київські надзвичайники разом із Луганськими колегами.
Киян просять про будь-які прояви підтоплень повідомляти за номером 15-51.
Сторінку підготували Інна КОСЯНЧУК, Віктор ШПАК, «Урядовий кур’єр»