ПАМ’ЯТКИ

Розпрощатися з реліквією австро-угорських часів
означало б позбутися частини власної історії

Цей локомотив на паровій тязі і міні-вагончики, які спритно рухаються карпатськими узгір’ями, іноді звуть «закарпатським трамваєм». Потяг на вузьких рейках дотягне хоч куди, і серед місцевого люду його жартома називають  «Кушницька Анця». (Село Кушниця — кінцеве на його шляху, а Анця — жінка, яка спускалася ним із гір, прямуючи то до Берегового, то до Виноградова чи Іршави).

— Побудована в 1907 — 1909 роках ще в Австро-Угорській імперії, Боржавська вузькоколійка була останнім словом технічного прогресу. Основне її призначення — транспортування лісу. У радянські часи використовувалася як для транспортування лісу та будівельних матеріалів, так і для пасажирських перевезень.

Придивившись до рейок, можна побачити рік їхнього  виготовлення — 1890-й. Майже все обладнання на цій залізниці — з тих давніх часів і, головне, воно працює. Біда лише в тім, що з колишніх 107 кілометрів колій збереглися дві третини. З 1992 року вузькоколійка Берегове — Кушниця належить Укрзалізниці. Утім, не найкращі її часи розпочалися дещо раніше.

Рухомий музей — з аукціону

Наймальовничіший відрізок, що між станціями Суха — полонина Кук, був демонтований у 1990-му. Тож пасажирські перевезення здійснюються лише на відрізках Іршава — Хмільник та Хмільник — Виноградів, відрізок від Берегового до станції Хмільник використовується суто для технічних робіт — заправляння, ремонту рухомого складу в берегівському депо.

Удару по залізниці завдав і бурхливий розвиток автомобільних перевезень початку 2000-х років. Дешевизна маршруток заганяла вузькоколійку в глухий кут. З 2003-го по 2007-й були розібрані дві кілометрові ділянки між станціями Іршава і Кушниця, демонтовано відрізок дороги Кушниця — Приборжавське. У 2010 році не стало решти колій на відрізку Іршава — Ільниця.

Зусилля ентузіастів, які за останні десять років налагодили партнерські зв’язки з поціновувачами вузькоколійок усіх центральноєвропейських країн, дали позитивний результат: залізниця Берегове—Кушниця стала невід’ємною візитівкою гірського краю. Про створення на базі вузькоколійних залізниць Карпатського регіону України туристичних маршрутів йдеться і в розпорядженні Кабінету Міністрів  від 27 червня 2003 року.

Однак  хмари над останньою вузькоколійкою Закарпаття й далі збиралися. Керівництво Львівської залізниці наголошує на її нерентабельності. Про намір припинити експлуатацію надсилали  листи районним радам Виноградова та Іршави, які намагаються врятувати свій «трамвай».

Але того,  що сталося у перші дні червня, не очікував ніхто: відрізок дороги між селами Кушниця та Приборжавське почали демонтувати. Це робили люди аж із Луганщини за дорученням приватного підприємця, який викупив рейки на 15-кілометровому відрізку під час торгів, оголошених Фондом держ?майна.

На вимоги пояснити такі дії регіональне відділення фонду відповіло: ще у 2008 році воно звернулося за погодженням про продаж об’єкта до Закарпатської облдержадміністрації, районної ради та райдерж?адміністрації й отримало його. Як зазначено в договорі купівлі-продажу  від 13 травня 2011 року, цей відрізок дороги оцінили в 410,7 тис. грн. Придбали на якихось півсотні тисяч гривень дорожче. Експерти наголошують на заниженій вартості об’єкта. Якщо порахувати лише рейки на цій частині колії, кожна з яких по 9 метрів, то виходить сума з шістьма нулями.

Місцева влада та громада — проти

Першим забив на сполох очільник громадської організації «Боржавська ініціатива» Денис Добра. «На прикладі вузькоколійки поєднуються інтере?си держави, громади та бізнесу», — вказав у відкритому листі до голови Закарпатської облдерж?адміністрації Олександра Ледиди. У зверненні є  пропозиції: здійснити пілотний проект туристичного реформування відрізка Хмільник — Іршава — Кушниця, вийти з клопотанням до Закарпатської обласної ради про створення підприємства «Боржавська господарська залізниця».

Голова Іршавської райдержадміністрації Віктор Феєр запевняє, що робитиме все можливе для збереження залізниці. Поки з’ясовують законність продажу залізничного полотна, демонтаж зупинили. Дві вантажівки  з понад 200 зрізаними рейками, які сміливо можна назвати антикваріатом (датуються кінцем ХІХ —  початком ХХ ст.), перебувають на складі підприємства «Довжанський лісокомбінат». Однак антикваріат з місця його складування… щезає.

Депутати Іршавської районної ради готові анулювати аукціон та взяти вузькоколійку на баланс ради. Стверджують, що ще у 2007 році рада звернулася до регіонального відділення Фонду держ?майна з клопотанням про передачу цього відрізка колії у спільну власність територіальних громад, а у 2009 році надіслала лист у Фонд з пропозиціями щодо умов приватизації, які не були враховані... Там  наголошують, що отримали право розпоряджатися цим майном ще в 2006 році й провели аукціон цілком законно.

На зустріч, яка щороку проводиться 7 серпня (в часи СРСР  —  професійне свято залізничників), шанувальники Боржавської вузькоколійки знову зберуться разом, щоб проїхатися нею від берегівського депо до Іршави. Чекають гостей із Угорщини, Румунії, Словаччини та інших країн. Захисники «Кушницької Анці» роблять усе, щоб ця зустріч відбулася не біля «розбитого корита».

 

P.S. 20 червня гості з Луганщини, не дочекавшись рішення суду, продовжили демонтувати вузькоколійку. Встигли зняти близько трьох кілометрів рейок до приїзду на місце голови районної ради Станіслава Сухана, його заступника Петра Добромільського, кількох депутатів ради.

Незнайомець Михайло Вікторович, назвавши себе «власником» відрізка залізниці, проданого з аукціону, стверджував, що забирає лише своє майно. Однак документів на демонтаж не мав, відтак зник, навіть не попрощавшись.

У зв’язку з такими діями керівництво Іршавського району  звернулося до місцевих правоохоронних органів із проханням посилити контроль за виконанням приписів прокуратури. Цього ж дня голова райради звернувся з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду. Однією з вимог є сувора заборона до завершення судового розгляду справи вчиняти дії щодо демонтажу та вивезення рейок за межі району.