Із заявою до вищого керівництва країни та області виступили 40 громадських та релігійних організацій, заснованих угорцями, що проживають у Закарпатській області. «Озброєних радикальних елементів стає все більше, що у нас і у наших дітей викликає страх та зменшує відчуття безпеки, — йдеться в документі. — Ці особи навмисне розпалюють міжнаціональні конфлікти, зокрема й через викривлення історичних фактів нашого багатонаціонального краю, що активно пропагують деякі українські ЗМІ». Угорці вірять у нове керівництво держави, яке, «базуючись на європейських цінностях та демократичній свободі, шануватиме особисті та колективні права національних меншин».
Водночас представники найчисленнішої нині закарпатської етногрупи (близько 150 тисяч) вимагають забезпечити їм права і свободи за європейським зразком, усі умови для збереження рідної мови та культури, можливість навчатися цією мовою від дошкільних до вищих навчальних закладів. До слова, угорці не відкидають необхідності вивчати й державну мову. Очікують від влади створення їм умов для фахового оволодіння українською — відповідно до існуючих сучасних методик. «Для цього має бути розроблено зміст та вимоги навчальної системи, і на їхній основі сформульовано вимоги щодо знань державної мови», — наголошується у заяві.
Лідери 40 громадських організацій підкреслили своє прагнення мирно співіснувати з усіма народами, що живуть в Україні.
Оприлюднення цієї заяви стало відповіддю на вимоги мітингу, який напередодні зібрався перед будівлею МЗС Угорщини у Будапешті. Близько 300 учасників цієї акції, проведеної з ініціативи депутата парламенту від партії «Йоббік», тримали гасла із запитами «Самовизначення — Закарпаттю!» та «Угорщина вимагає повернення Закарпаття!», розмахували націоналістичними прапорами.
Заява закарпатських угорців засвідчила, що вони засуджують спроби змін територіальної цілісності України, а їхні вимоги до влади обмежуються культурно-національними. Таку ж позицію оприлюднило і МЗС Угорщини, яке рішуче відмежувалося від петиції сепаратистів «Йоббіка». У заяві міністерства йдеться про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Угорщина не вважає кримський референдум актом виявлення права народу на самовизначення, не визнає його результатів та легітимність від’єднання півострова від України, сказано в оприлюдненому документі.
До речі, можливостям, які має угорська громада в Закарпатті, можуть позаздрити інші. Нині її культурно-освітні потреби задовольняють понад п’ять десятків шкіл, десятки дошкільних закладів і груп у дитсадках, угорською друкують газети і журнали, транслюються радіо- і телепередачі. З огляду на все це дивує вимога до влади України визнання подвійного громадянства для угорців, про що теж зазначено у заяві 40 громадських лідерів.
Щодо цього питання висловився новопризначений голова Закарпатської облдержадміністрації Валерій Лунченко: «Ті дипломати та посадовці з Угорщини, з якими мав розмову, не вважають, що наша область повинна стати частиною чи то Угорщини, чи то якоїсь іншої країни. Розмовляв і з Надзвичайним і Повноважним Послом Угорщини в Україні Міхалем Баєром: він так само засуджує заклики угорських організацій щодо автономії. Це — офіційна позиція Будапешта».
— У Закарпатській області жодним чином не утискають прав національних меншин, зокрема й угорців. У нас дуже тісна міждержавна співпраця в економічному плані, багато спільних проектів у сфері культури, — додав Лунченко, спілкуючись із журналістами. — Моя мама — етнічна угорка. Вважаю, що багатонаціональне Закарпаття повинно показувати приклад для таких регіонів, як Крим. Ми докладемо всіх зусиль, щоб не дати розхитати ситуацію у нашому краї.