Їдучи в одному із сумських тролейбусів, спостерігав картину, добре знайому ще зі студентських років. До салону ввійшли контролери, які взялися перевіряти квитки. Переважно пред’являли талончики, хоч один з молодиків біля задніх дверей відверто занервував. Смикнувся в один бік, потім в інший. Але…

Швидко з’ясувалося, що він без квитка, а на запитання, чому не сплатив за проїзд, узявся пояснювати, що хотів проїхати лише одну зупинку, потім задумався про щось своє, а тут раптом контролери. Довго не сперечався — мовчки заплатив 20-гривневий штраф, ще одну гривню віддав за талон. Здавалося б, непорозуміння вичерпано.

Але після цього випадку пасажири в тролейбусі зиркали в бік молодика якщо й не з осудом, то доволі підозріло. А коли він вийшов на одній із зупинок, пасажирка — пенсіонерка, що уважно стежила за процесом штрафування, — осудливо похитала головою: мовляв, шибеник, та й годі.

Хоч що кажіть, а протягом останніх років «зайців» у громадському транспорті відверто поменшало. А відповідно майже зникли контролери. Насамперед, усе-таки стаємо культурнішими і дисциплінованішими, бо ж крокуємо до Європи (хоч вона, Європа, ніколи не залишала нашу землю). По-друге, поява маршруток сама по собі звела до максимального мінімуму можливість прошмигнути «вухатим» у цьому виді громадського транспорту (спробуйте не заплатити водієві належні гривні!), а це наклало відповідний відбиток на пасажирську свідомість.

Можна наводити й  інші чинники, що позитивно впливають на потенційних «зайців». Однак стверджувати, що вони перевелися геть чисто, означатиме відверто перебільшувати і кривити душею. Як зауважує один мій знайомий, зайці були, є і довго ще будуть не тільки в лісах, а й у громадському транспорті. І для цього маємо низку причин і передумов, починаючи від низької культури співвітчизників і закінчуючи таким самим рівнем їхніх матеріальних статків. Коли ж запропонував йому гіпотетично уявити, що наша заробітна плата одного дня зросла в десятки разів, то знайомий на мить задумався, а тоді все одно приречено зітхнув: ні, безбілетники будуть навіть тоді, коли кишені тріщатимуть від грошей. Чому? Складне питання і майже космічно-філософських масштабів.

Але все те з розряду припущень і домислів. А що ж насправді відбувається в «заячому русі»? Як повідомили в комунальному підприємстві «Сумиелектротранс», через скрутне фінансове становище тут і справді скасували посади контролерів. Однак від самого контролю не відмовилися. Нещодавно уклали угоду з охоронною фірмою, найнявши тимчасових контролерів. Саме вони нині виходять на маршрути і перевіряють пасажирів. Звісно, роблять це не задарма. А чи виправдає себе така форма організації полювання на безбілетників — покаже час. Може статися, що на найнятих охоронцях транспортники зароблять як циган на вовні. А може, й навпаки — контролери так пошугають у салонах, що навряд чи хтось ризикне зекономити гривню.

Тим часом тролейбуси й автобуси виходять на лінії, а транспортники ламають голову над тим, як позбутися збитковості. Мало того, що на одного повноцінного пасажира припадає майже два пільговики, то ще й «зайці» прагнуть «обчухрати» потенційні доходи. Хоч рецепт на поверхні: кожному сплачувати за проїзд.

Просто? Просто. А разом з тим, виявляється, не дуже.