ВШАНУВАННЯ. У Дніпропетровську вручили ордени «За мужність» родичам 27 загиблих в АТО міліціонерів
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
Якщо не я, то хто? Так сказав Віктор Галета батькам і добровольцем пішов захищати Україну. Загинув у Пісках на Донеччині. «Поїхав до Дніпропетровська та вступив до батальйону «Дніпро-1». Ми його відмовляли, він же у нас єдиний син, — розповідає мати героя Катерина Галета. Отримавши нагороду в Дніпропетровській обласній адміністрації, жінка передала полку «Дніпро-1» автомобіль «вольво», що залишився після сина. — Він машину дуже любив, доглядав за нею. Вважаю, що тепер вона більше потрібна бійцям, ніж нам». На будинку, де мешкає сім’я Галет, нині меморіальна дошка, біля якої школярам розповідають про героя.
Командир взводу полку «Дніпро-1» Денис Томилович склав голову торік 29 серпня в Іловайському котлі. Весь час, поки звідти виходили наші хлопці, дружина Дениса Юлія до останнього вірила, що чоловікові пощастить і він вибереться, залишиться живим. Найважче жінці було розповісти про смерть батька двом неповнолітнім донькам.
Кілька указів про нагородження загиблих в Антитерористичній операції працівників міліції Дніпропетровщини Президент України підписав торік. Тоді їх було 27, а на сьогодні вже 29. Отримувати державні нагороди приїхали матері, дружини, діти 18 загиблих бійців. Церемонія почалася з хвилини мовчання на пам’ять героїв, що поклали життя, захищаючи Батьківщину, та Гімну України.
«Дніпропетровщина стала буферною зоною, яка захистила Україну, мобілізувала максимальну кількість військовослужбовців і створила п’ять добровольчих батальйонів, підпорядкованих МВС», — наголосив в. о. заступника голови Дніпропетровської ОДА Олексій Салкоч.
Начальник ГУ МВС України в Дніпропетровській області Віталій Глуховеря звернувся до присутніх у залі зі словами подяки всім, хто нині чесно виконує службовий обов’язок у зоні проведення АТО. Він зазначив, що загиблі працівники міліції віддали свої життя за те, щоб українці могли спокійно жити і працювати на благо країни та народу.
«Люди віддали життя за нашу свободу. Вони передусім герої. Це важка втрата для близьких. Але ці люди віддали життя, захищаючи Батьківщину. Низький уклін родичам загиблих за те, що вони виховали справжніх патріотів, справжніх чоловіків, які виконали свій обов’язок з честю і гідністю», — сказав Віталій Глуховеря.
Отримувати нагороду загиблого сина Галина Кузьменко приїхала разом із його чотирирічною донькою. Батько обіцяв їй повернутися… «Тепер намагаємося дитині просто зберегти пам’ять про батька, тому що любов у них була надзвичайна. Вона знатиме, що батько в неї герой, — каже жінка. — Мій син мріяв, що буде мир. Ці діти пішли добровольцями і залишилися там назавжди. Мабуть, колись їм буде встановлено пам’ятник».
Вшанувати загиблих товаришів прийшли й бійці АТО. Чоловіки кажуть, що, як правило, держава нагороджує посмертно, але ж є й багато достойних живих героїв, які заслужили визнання і подяку. Наприкінці церемонії мати одного із загиблих, який був художником, передала його побратимам прапор із зображенням ангела-охоронця, який оберігатиме воїнів.
«Родини приїхали до Дніпропетровська з усієї України. Вони повезуть нагороди до міст і селищ нашої великої країни. Нехай усі знають, що ми пам’ятаємо хлопців, сумуємо й будемо допомагати їхнім батькам, вдовам та дітям», — пообіцяв на своїй сторінці у Фейсбуці очільник міліції Дніпропетровщини.
ДОВІДКА «УК»
На сьогодні в зоні проведення АТО загинуло 29 співробітників батальйонів патрульної служби міліції особливого призначення ГУ МВС України в Дніпропетровській області («Дніпро-1» — 20 людей, «Шахтарськ» — 6, «Артемівськ» — 3). Ще 107 осіб отримали поранення. Загалом за час проведення Антитерористичної операції загинуло 207 військовослужбовців — жителів Дніпропетровської області.
Світлини з передової
ВІЙНА НА ДВА ФРОНТИ. Маленька Юстинка Гурняк пам’ятатиме батька завжди молодим і усміхненим
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
«Від Майдану до війни» — з такою назвою в івано-франківській фортечній галереї «Бастіон» відкрилася фотовиставка бійця 24 батальйону територіальної оборони «Айдар» Міністерства оборони України Віктора Гурняка. Професійний фотожурналіст, активний автор інформаційних агентств УНІАН і REUTERS, він загинув 19 жовтня в Луганській області під час бою, коли вивозив поранених із зони мінометного обстрілу.
Мистецька виставка Вікторових світлин — данина його пам’яті від друзів і побратимів з Національної скаутської організації України «Пласт». Захід ініціював Івано-Франківський осередок. До «Пласту» Віктор прийшов 14-річним (він з Тернополя), належав до гуртка «Сірі вовки». Згодом уже сам виховував юнацький гурток «Орли», керував інформаційною ділянкою в тернопільському«Пласті», був редактором скаутського часопису «Цвіт України».
На представлених на виставці знімках — Київ, Революція гідності, охоплений війною схід країни. Подвиги й звитяга. Військові будні й бойові дороги добровольчих батальйонів «Айдар» та «Донбас». Віктор волонтером багато разів приїздив у зону проведення Антитерористичної операції із зібраним для бійців спорядженням. А торік у вересні став бійцем «Айдару».
Продемонстрували й короткометражний фільм про життя загиблого захисника. По тому добрі слова сказала про колегу івано-франківська журналістка Наталя Коцкович, що приїхала до рідного міста у короткострокову відпустку з передової. Саме Вікторова загибель змусила дівчину записатися бійцем в «Азов», одягти бронежилет і воювати одразу на два фронти.
— Адже там, на сході, триває ще й інформаційна війна, — розповідає Наталя. — Не страшні 20-градусні морози, не страшні воєнні випробування. Страшно втрачати побратимів. Як прес-секретар добровольчого батальйону інформую про події в АТО, а також там, на передовій, постійно спілкуюся з місцевими мирними жителями, розповідаю їм про наші прагнення, про нашу з ними спільну Батьківщину, про тих, хто боронить Україну, віддаючи за неї життя.