Біля села Щасливцеве на Арабатській стрілці завершилися польові дослідження експедиції Інституту археології Національної академії наук України. Морський курорт археологи досліджували вперше. А підсумки їхньої праці та підходи місцевої влади до проведення розкопок вразили.

По-перше, небагато прикладів в Україні, коли громада, а саме Щасливцевська сільська рада Генічеського району, власним коштом замовила в Інституті археології НАН України археологічне дослідження, бо дбає про історію й культуру краю. По-друге, археологам вдалося виявити цінний матеріал великого часового проміжку. По-третє, підсумком досліджень стали унікальні знахідки.

Що приховував курган?

Експедиція під керівництвом знавця скіфської культури кандидата історичних наук завідувача відділу «Польовий комітет» Юрія Болтрика тривала три тижні. Розпочали роботи з кургану заввишки два метри біля села Щасливцеве. Коли заглибилися, виявили багато антропологічних матеріалів, артефактів та екофактів. Було відкрито 16 поховань від доби ранньої бронзи (ІІІ тисячоліття до н.е.) до  ХV—XVII сторіч н.е., що належать до ямної, катакомбної, зрубної культур. Відкрито поховання сармата, піздньосередньовічних кочовиків.

— Найважливіший блок із семи поховань ямної культури, — зазначає Юрій Вікторович. — Отримані дані важливі й для історії самої Арабатської стрілки. Тепер є підтвердження, що цю територію освоїли ще 5 тисяч років тому. Вона, звичайно, мала не такий вигляд, як нині, переважно це були пасовиська. Але в цей період їх активно використовували.

Як зазначає науковець, ямна — дуже давня археологічна культура на великих просторах степу від південного Уралу до середнього Дунаю в період 3200—2800 років до н. е. Носії ямної культури одними з перших насипали кургани. Ховали померлих у позі ембріона. У кургані знайдено незвичну парну могилу чоловіка й жінки.

Вразило археологів захоронення чоловіка з розведеними та підігнутими майже до плечей колінами — наче тіло було складене в лантуху. Отже, є запитання, на які вченим доведеться знаходити відповіді.

Поховали з…качками

Найбільшою несподіванкою під час роботи на кургані для дослідників стало поховання, в якому знайдено скелет з десятьма качками. Рештки птахів лежали на грудях, животі, стопах, між колінами небіжчика. Таку деталь поховального обряду археологи знайшли вперше. Юрій Болтрик каже, що раніше в похованнях ямників знаходили дрібні кістки, однак не могли трактувати їхню наявність. А тепер вдалося зафіксувати, що це скелети качок, і вони пов’язані з похованням.

«Звертався до колег у Києві — вони  теж дивуються, — ділиться дослідник. — Можна припустити, що качок використовували як символічних перевізників померлого в потойбічний світ. Але це ще потребує подальшого вивчення».

Цікаво, що права колінна чашечка небіжчика була розбита, але з часом зрослася. Це побачила Людмила Кармазіна, яка розчищала поховання.

До розряду сюрпризів археологи зараховують і поховання озброєного воїна-сармата з племені роксоланів, яке датують ІІ—І століттями до н. е. Він, за попередніми припущеннями, міг належати до тих, хто контролював видобуток солі на Генічеському солоному озері, або до шукачів джерел прісної води.

Як повідомив Юрій Болтрик, долею знайдених матеріалів займуться антропологи. «Сучасні методи дослідження дають змогу виявити вік, стать, походження, вигляд людини, що вона вживала в їжу, — зазначає науковець. — Це дасть змогу скласти уявлення про життя, яке було тут багато тисячоліть тому. Самі останки збереглися не дуже добре, щоб їх виставляти у музеї. Але вони придатні для наукових досліджень».

Крім останків прадавніх людей, у кургані знайдено зразки кераміки, що непогано збереглися, фрагменти амфор, іншого посуду, прикраси зі срібла й найдавніші інструменти із кремнію. Вони стануть предметом  детального вивчення, істотно доповнять археологічну та антропологічну джерельні бази, історію Арабатської стрілки.

Зиск від археологічних досліджень матимуть і господарі курорту. Відтепер, окрім лагідного Азовського моря та всіх пов’язаних з ним принад відпочинку, можна запропонувати туристам зануритися в прадавню історію. Звісно, такий туристський набір додасть привабливості курорту. А науковці обіцяють продовжувати дослідження, які, ймовірно, розкриють чимало нових загадок Арабатської стрілки.