Отже, до всенародного позачергового голосування за кандидатуру на пост Президента України залишилися лічені дні. Тож іти туди чи ні й за кого голосувати, думаю, більшість українців уже визначилася. А ось що їм не завадить знати ще, то це як поводитися на дільницях і скільки бюлетенів отримувати; як дізнатися, куди та о котрій годині приходити, якщо, скажімо, ви не отримали запрошення, і чи можна без нього йти на голосування. На ці та інші запитання «УК» попросив надати роз’яснення керівника прес-служби Центральної виборчої комісії Костянтина Хівренка.
— Кількість бюлетенів, які має отримати на руки виборець на дільниці у певному регіоні, залежить від того, кого саме там обиратимуть. Адже одночасно відбуватимуться кілька видів волевиявлення.
Скажімо, якщо особа зареєстрована на постійній основі в іншому населеному пункті, а хоче одноразово через навчання чи роботу голосувати у Києві, то на місцевих виборах вона не голосуватиме. Тому на руки — один бюлетень: голосування за Президента.
Офіційно ж зареєстровані кияни отримають аж чотири бюлетені: на позачергові вибори Президента, міського голови і два бюлетені для голосування у мажоритарному округу і за кандидата від певної політичної партії, які подали списки на вибори депутатів Київської міської ради. Адже, як відомо, у Київраді 120 місць. І зайти на них мають 60 кандидатів-мажоритарників і ще 60 — представників політичних партій.
Подібне відбуватиметься і в інших населених пунктах, де проходитимуть місцеві вибори. Тобто один бюлетень — на позачергові вибори Президента отримають усі виборці, які прийдуть на дільниці. І якщо в якійсь місцевості (а це понад 300 населених пунктів України) проводяться також місцеві вибори голів або депутатів міських, сільських або селищних рад, то ще видадуть другий і третій бюлетені відповідно.
Тобто ситуації не однакові. Якщо у вашому населеному пункті обирають лише Президента, то на руки тільки один бюлетень, а якщо проводяться ще й місцеві вибори, то до нього додаються ще від одного до трьох бюлетенів паралельно.
В Івано-Франківській області додасться один бюлетень із дострокових виборів народного депутата України у 83 окрузі.
Де моє запрошення?
Якщо вам з якихось причин (недбальство поштарів, хуліганство місцевих підлітків, збій техніки на дільниці або через недогляд її працівників) не потрапило у поштову скриньку запрошення на вибори, то Костянтин Хівренко радить приходити на ту дільницю, де ви голосували раніше, адже їхнє географічне розташування з минулих виборів за мінімальним винятком не змінилося, з 8 до 20 години. А ще він наголосив, що якщо за тиждень ви не отримали запрошення, слід терміново перевірити, чи є ваше прізвище у списках виборців на тій дільниці, де ви голосували зазвичай. І не у день виборів, а бажано це зробити заздалегідь: хоча б за кілька днів з 9 до 20 години.
Ще один варіант перевірки — через Інтернет. Там є сайт Державного реєстру виборців України drw@gov.ua. А у ньому — рубрика «Кабінет виборця», де кожен українець, який має доступ до всесвітньої павутини, може зареєструватися, а потім відправити запит, відповідь на який отримає протягом години. У ній буде вказано, за якою дільницею (із зазначенням чіткої адреси) ви закріплені. Тобто це можна зробити навіть не встаючи зі стільця й не виходячи із власної домівки.
Із собою слід мати…
— Якщо у день голосування виборець забуде запрошення, його до виборів допустять, адже там потрібно лише показати паспорт громадянина України. Якщо такого немає, закон каже, що також можна взяти із собою тимчасове посвідчення громадянина України, а військовим строкової служби — військовий квиток.
А ось на запитання, чи зможе, скажімо, моя знайома, в якої днями сталося лихо — крадії розбили лобове скло в машині й витягли сумочку, де були паспорт і гаманець, скористатися паспортом громадянина України для виїзду за кордон, голова прес-служби ЦВК зауважив, що, на жаль, ні. До речі, Ольга Іванівна намагалася отримати тимчасове посвідчення, але поскаржилася, що це дуже довго і складно. Адже має звернутися до паспортного столу, а тамтешні чиновники — надіслати письмовий запит до паспортного столу за місцем, де вона його отримувала (моя знайома не киянка, але цього разу через роботу вирішила проголосувати саме в Києві), і чекати на відповідь. Скільки — невідомо. І тільки після цього їй зможуть виписати таке тимчасове посвідчення. Отже, до 25 травня вона, на жаль, навряд чи встигне це зробити.
Не заважайте людям працювати
На запитання, чого категорично не можна робити на виборчій дільниці, Костянтин Хівренко зауважив: у будь-який спосіб заважати чи перешкоджати працювати членам дільничних комісій. До них не можна підходити без зайвої потреби занадто близько навіть представникам ЗМІ. На яку саме відстань, у законі не сказано, це визначають самі члени комісії. Адже дільниці бувають різні за розмірами: від 10 до 100 квадратних метрів. Тож орієнтуватися слід щодо конкретного приміщення.
Приватним особам заборонено також вести фото- і відеозйомку. Адже, за словами голови прес-служби ЦВК, були прецеденти, коли люди на мобільні телефони у кабінках для голосування фотографували власні бюлетені з поставленою навпроти конкретного кандидата позначкою, а на виході за ці знімки отримували гроші. Тому законодавство тепер це забороняє.
А ще категорично не можна у приміщенні дільниць розпивати спиртні напої, курити, лаятися, битися, погрожувати виборцям або працівникам дільниці, особливо зброєю, вилучати або навмисно шкодити бюлетені, обладнання та меблі. Якщо побачите, що хтось таке робить, обов’язково зверніться до найближчого міліціонера або представника самооборони, які охоронятимуть дільницю. Не можна дозволяти дітям, якщо ви взяли їх із собою, бігати, галасувати та перешкоджати виборцям і працівникам ДВК.
Голосування заради стабільності
Насамкінець Костянтин Хівренко наголосив: громадяни України мають усвідомити, що 25 травня вони повинні прийти на виборчі дільниці та зробити своє волевиявлення. І не важливо, хто саме з кандидатів припав вам до душі, головне — виявити громадянську свідомість. А це обов’язково сприятиме стабілізації політичної й економічної ситуації в Україні та досягненню перемир’я і стабільності у регіонах, де тривають бойові дії. Отже, важливо, щоб явка виборців на дільниці цього дня була якнайбільшою.
Насамкінець Звичайно, що напередодні голосування, та й власне 25 травня, виборці виявлять багато нюансів, про які навіть не здогадувалися. Приміром, що відкріпні талони тепер не потрібні, а закордонний або дипломатичний паспорт не дає права зробити волевиявлення, хоч і підтверджують вашу особу, і багато іншого. Є тут різні плюси та мінуси, де, як, коли і хто може голосувати.
Наприклад, у мого колеги дочці буквально днями виповнилося 18 років. Про всяк випадок вона пішла на місцеву дільницю перевірити, чи є її прізвище у списках виборців. Та зіткнулася з довжелезною чергою щонайменше осіб у 300. Також нелегко проголосувати біженцям з Донеччини чи Криму, в яких можливо вилучили або пошкодили паспорти. Адже процедура їх відновлення складна і довга. Кримчанам і севастопольцям, які забажають проголосувати на материковій Україні, слід буде туди якось дістатися. А це час, гроші, а також ще невідомо, чи пропустять їх саме в цей день через блокпости. Та незмінне одне: людина має (крім хворих, які не встають з ліжка) особисто прийти на дільницю.
Приміром, в Естонії люди мають змогу проголосувати через Інтернет, навіть не виходячи з домівки. Причому вибори в цій країні тривають тиждень, і волевиявлення своє можна змінити, навіть не раз. Зараховується вибір того кандидата, за якого людина проголосувала востаннє. Тож, напевно, і нам не завадить до такого прагнути. Адже нині є чимало людей, які, як моя знайома, хочуть проголосувати, але з певних причин не мають змоги. І для них електронне голосування було б дуже зручним.