УРОЧИСТОСТІ
«Урядовий кур’єр» дізнавався, як відзначали 1025-річчя Хрещення Русі в регіонах
Донеччина. І лунав Малиновий дзвін
Неважко здогадатися, що епіцентром відзначення дня пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира і святкування 1025-ї річниці Хрещення Русі в Донецькій області стала і ще стане Свято-Успенська Святогірська лавра. Як повідомив міський голова Слов’яногірська Олександр Дзюба, всі найголовніші урочистості з певних причин перенесено на серпень. Але цього дня тут зібралося чимало парафіян, опівдні над довколишніми лісами, крейдяними горами та тихим Сіверським Дінцем поплив малиновий передзвін: у храмі розпочалася спільна акція «Слава Тобі, Боже!», у якій взяли участь усі храми Донеччини. Протягом 15 хвилин без перепочинку урочисто калатали церковні дзвони.
У день 1025-річчя Хрещення Русі особливе молитовне співання відбулося в усіх храмах Донецької єпархії. А найбільш урочисто відзначали престольне свято у Свято-Володимирському храмі в Донецьку, адже церкву освячено на честь хрестителя Русі. Парафіяльна община висловлювала вдячність святому князеві Володимиру, який розповсюдив віру у Святій Русі. Церковні хори урочисто прославляли великого князя, який обернув у православну віру народ. Святкова літургія та інші заходи проходили при великому скупченні парафіян і гостей дійства. Опісля відбулася святкова хресна хода.
У Свято-Володимирському соборі у Донецьку славили хрестителя Русі князя Володимира. Фото надане автором
Напередодні урочистостей було організовано інші заходи. Приміром, у Свято-Володимирському храмі парафіяни приготували фотогалерею. А ще в Донецьку відбулася виставка до 1025-річчя Хрещення Русі, яку підготували ті, хто відбуває покарання. Тут були представлені близько 70 експонатів, серед яких вишиті та писані фарбами на полотні ікони, картини, шкатулки одяг тощо.
Чернігівщина. У Козельці співали церковні хори
Круглий стіл «Християнські традиції українців — джерело духовності» у Мені, урочисте зібрання та святковий концерт за участю церковних хорів у Козельці, концерт української духовної музики у Ніжині, виставка ікон «За Україну помолюсь» у Бахмачі, міжнародна наукова конференція «Антоній Печерський та його доба» у Любечі, тематичні покази фільму «Владика Андрій» про життя митрополита Андрія Шептицького в кінотеатрах Чернігова та області, урочисті молебні у всіх храмах Сіверського краю… Ці та багато інших заходів відбуваються нині до 1025-ї річниці Хрещення Київської Русі на Чернігівщині, з історією якої пов’язані імена 35 християнських подвижників.
Наприкінці минулого тижня відбувся урочистий хресний хід у культових спорудах обласного центру. У Свято-Катерининському храмі, де відслужили Божественну літургію, перебував ковчег з часткою мощей великомучениці Варвари. А у Троїцькому кафедральному соборі Чернігівської єпархії Української православної церк?ви в рамках міжнародного хресного ходу два дні перебувала частина мощей та ікона святого Володимира, котрі, на глибоке переконання віруючих, мають чудодійну силу.
Багато цікавої інформації можна почерпнути також на виставках у Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана «Український іконопис XVIII — поч. XX століть», а в Державному архіві Чернігівської області «Чернігівський Спасо-Преображенський собор» та «Собор Різдва Богородиці в Козельці», де представлено документи та видання з архівних фондів, «Ab ovo. Предмети християнського культу X—XIII століть» у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. У приміщенні Колегіуму Чернігівська єпархія Української православної церк?ви спільно з обласним історичним музеєм ім. Тарновського та національним заповідником «Чернігів стародавній» організувала виставку робіт учнівської та студентської молоді «Духовні святині Чернігівщини».
Та найурочистішою і найбільш очікуваною стане запланована на 10 серпня хресна хода віруючих і духовенства до Святого озера, де, за легендою, відбулося хрещення чернігівців. Точної дати цієї події не встановлено, але історики зазначають, що в 992 році місто вже мало свого єпископа на ім’я Неофіт. Тож біля пам’ятного знака на честь хрещення чернігівців відбудеться урочисте богослужіння.
Львівщина. Зберегти віру Володимирову
Відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі на Львівщині розпочалось задовго до самої дати. Відбулися дискусії за «круглим столом» за участю представників діючих конфесій, релігієзнавців та істориків, а у Львівському музеї історії релігії провели наукову конференцію «Історія релігій в Україні» та відкрито виставку «Такі, як Василій Великий (історія чину святого Василія Великого)». Сформовано експозицію з власних фондів, більшість експонатів на широкий огляд виставлені вперше.
Тематичні заходи проходять і в публічних бібліотеках області. До відзначення цієї дати долучились кінотеатри, запропонувавши глядачам цікаві кінопроекти, а музиканти запросили львів’ян та гостей міста на концерти духовної музики. Віряни мали змогу побачити прямі трансляції богослужінь із собору Св. Юра, Катедрального храму Римо-католицької церкви, Вірменського собору, храму Св. Георгія.
Головною подією свята став спільний молебен «За Україну», який на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку провели священики різних конфесій. «Сьогодні ми у контексті величного свята 1025-ї річниці Хрещення Русі відзначаємо також і День святого Володимира, — зазначила заступник голови Львівської облдержадміністрації Ірина Романів. — Це ще раз символізує єдність усіх християн, які об’єдналися заради віри».
Ще одним центром святкування 1025-річчя Хрещення Русі на Львівщині стало гірське село Спас, що у Старосамбірському районі. Ще у княжі часи воно було місцем перебування єпископа Самбірської єпархії. У давній дерев’яній церкві Св. апостолів Петра і Павла, якій нині виповнилося 100 років, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріза освятив новий престол. За давньою традицією, спасівчани освятили воду на річці Дністер. Неподалік міжнародної автотраси біля мосту освячено пам’ятний камінь та меморіальну дошку з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Відбулися інші заходи, зокрема й молодіжні.
Павло КУЩ, Євдокія ТЮТЮННИК, Оксана МЕЛЬНИК, "Урядовий кур'єр"