Не секрет, що риба в продажу і на столах пересічних українців представлена вельми слабко. А якщо й трапляється, то здебільшого імпортні хек та минтай. Але ж Україна має два моря, три великі річки — Дніпро, Буг і Дністер — та безліч інших водойм, природних і штучно створених водосховищ. Тож риби можна було б мати достатньо і для себе, і на продаж тим, кому з водними ресурсами пощастило менше.

Наловили більше 

Не можна сказати, що в цьому напрямі геть нічого не роблять. За минулий рік загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 64% порівняно з аналогічним позаторішнім періодом. Так, у січні-листопаді 2018 року українські рибалки виловили там понад 8,3 тисячі тонн риби та інших водних біоресурсів проти 5 тисяч тонн за той самий період 2017-го, повідомили у Державному агентстві рибного господарства України.

Загалом за одинадцять місяців 2018 року промисловий вилов риби та інших біоресурсів становив 41,5 тисячі тонн. Зокрема видобуто: в Азовському морі — 16 149,7 тонни; причорноморських лиманах — 480,4 тонни; р. Дунай — 246,6 тонни; у пониззях Дністра з лиманом та Кучурганському водосховищі — 1512,5 тонни; Дніпровсько-Бузькій естуарній системі — 2782,7 тонни; водосховищах Дніпра — 11 795,8 тонни; в інших водоймах — 189,7 тонни.

Найбільше виловлено: бичків — 10 866,5 тонни; тюльки, верховодки — 6248,4 тонни; карася сріблястого — 5429,7 тонни; рапани — 5379,6 тонни; ляща — 2442,3 тонни; плітки — 2121,7 тонни; шпротів — 1530,8 тонни. Крім того, у 2018 році виловлено 15 тисяч тонн антарктичного криля, що майже вдвічі більше, ніж за 2017-й.

Європейці не шкодують коштів

Як повідомляли раніше, за підсумками 10 місяців 2018 року на 43% збільшилися надходження від експорту української мороженої риби. Тож в українського рибного експорту є подальші перспективи розвитку.

Центр дослідження європейського ринку продукції аквакультури і рибальства опублікував щорічну доповідь, у якій, крім аналізу рибного господарства в самому ЄС, зауважив: споживання риби в ЄС збільшилося фактично за всіма основними комерційними видами. Рівень споживання сягнув 24,33 кілограма на душу населення, що на 3% більше, ніж у 2015 році.

Так, Португалія — абсолютний чемпіон із середньою кількістю 57 кілограмів риби та морепродуктів на людину за рік. Це вдвічі більше від середнього показника на душу населення в ЄС. Риба, вилучена з природного середовища, переважає на ринку морепродуктів європейської спільноти і становить 76% загального споживання на душу населення.

Крім того, ціни на рибу в країнах Європейського Союзу останніми роками значно зросли (+ 10% у період з 2013 по 2017 роки), тоді як ціни на м’ясо та продукцію харчування стабільні. Сума, витрачена на придбання рибогосподарських продуктів в 2017 році (56,6 млрд євро), становила приблизно чверть суми, витраченої на м’ясо.

Найбільший попит на ринку ЄС мали тунець, тріска, лосось, минтай далекосхідний та креветка. На ці види припадало 43% ринку в 2016 році. Здебільшого ця риба була імпортована з держав, що не є членами ЄС. Імпорт з них досяг 10-річного максимуму — 25,3 млрд євро. Це сталося за рахунок збільшення імпорту заморожених каракатиць та кальмарів, переважно з Індії та Китаю, а також готового та консервованого смугастого тунця з Еквадору.

В Україні —  не українська

Більшість риби, яку споживає населення України (до 80%), — імпорт. Основною причиною у Держриб­агентстві називають те, що види риби, яким віддає перевагу наше населення, водяться в економічних зонах інших держав: оселедець, мерлуза, скумбрія, сардина... Рибний імпорт до нас здебільшого йде з Норвегії, Ісландії, США, Естонії, Латвії, Іспанії тощо — всього 60 країн.

Україна також експортує рибну продукцію. За підсумками 10 місяців 2018 року на зовнішні ринки було поставлено 511,9 тонни української мороженої риби на $1,1 млн. За аналогічний період поперед­нього року експортовано 485 тонн такої продукції на $770 тис. Тож експортні надходження збільшилися на 43%.

Таке зростання, зауважують у Держрибагентстві, зумовлене переорієнтацією українських виробників на більш маржинальні (дохідні) ринки світу. Так, у січні — жовтні минулого року майже 66% усього експорту мороженої риби (у грошовому вимірі) припало на країни Європи, тоді як за підсумками 10 місяців 2017-го найбільше було поставлено до країн колишнього СРСР — 60%.

Утім, згадане зростання поки що не таке велике, як хотілося б. Судіть самі: найбільше за українську морожену рибу у 2018 році заплатила Німеччина — $348,3 тисячі за 110 тонн. За сумою виторгу за нею ідуть: Угорщина (126,6 тонни на $297,3 тис.), Молдова (112 тонн на $196 тис.) та Азербайджан (62 тонни на $94 тис.). В аналогічному періоді 2017 року найбільше такого товару постачали в Білорусь — 229,6 тонни на $301 тисяч.

Найбільше було експортовано: форелі — 54,2 тонни на $259,1 тисячі; коропа — 44,4 тонни на $126 тисяч; судака — 30,3 тонни на $120,8 тисячі; сома — 12,2 тонни на $8,7 тисячі; оселедця — 11,9 тонни на $13,8 тисячі; мерлузи — 11,8 тонни на $24 тисячі; сардини — 10 тонн на $10 тисяч. Слід мати на увазі, що велику частку експорту становить готова рибна продукція — так звані крабові палички, консерви з риби, а також напівфабрикати, які виготовляють у нас, але з імпортної сировини.

Можемо мати своє

Звернімо увагу: за кордоном у нас купують якраз ту рибу, для вилову якої особливих економічних зон не потрібно, достатньо внутрішніх водойм: форель, короп тощо. Отже, ми можемо наростити і виробництво продукції, й експорт у багато разів, якщо реалізуємо такий перспективний напрям рибництва, як вирощування у спеціальних товарних рибних господарствах.

Поки що вилов риби в цих господарствах ледь сягнув 3 тисяч тонн, але й це на третину більше, ніж 2017 року… Як бачимо, тут ще є куди рости. Багато таких господарств у Китаї, Туреччині, Італії, Іспанії, Греції — а ми чим гірші? Секрет їхнього успіху, попри інше, полягає в істотній підтримці державної влади зазначених країн, причому ця підтримка — не лише фінансова, а й організаційна, зокрема щодо порядку надання в оренду частин водойм для розміщення садків під аквакультури.

Щоб успішно розвивати таку діяльність і в нас, Держрибагентство розробило і надіслало до Міністерства аграрної політики та продовольства України проект стратегії розвитку рибного господарства України до 2023 року. Ним передбачено не лише збільшити виробництво риби в Україні, а й поліпшити її якість відповідно до норм ЄС, що підвищить конкурентоспроможність української аквакультури на світових ринках.

На завершення додамо, що в Державному бюджеті України на 2019 рік закладено понад 6 млн гривень на селекцію в рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів. Якщо вдало реалізувати задумане, матимемо зрештою за українську рибу чималі гроші.