«УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», у яких ми розповідаємо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці країни. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Останній матеріал на цю тему опубліковано в газеті від 20 травня 2014 року, він був присвячений професії тракториста.
Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу і замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу та планує опанувати іншу спеціальність.
Нині ми дізналися, як здобути професію продавця продовольчих товарів: де навчатися і де потім можна працювати, на яку зарплату розраховувати. Про це розповіли фахівці Державної служби зайнятості, Міносвіти та Мінсоцполітики.
Дуже затребувані на ринку праці
— Переконаний, що до трійки лідерів у рейтингу професій, які будуть вкрай потрібні на ринку праці у найближчому майбутньому, потрапила професія продавця, — наголосив директор департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки Василь Супрун.
Нині, на його думку, це найактуальніша професія не тільки в нашій країні, а й у світі. Хоч кількість вакансій, які пропонують у європейських країнах, утричі більша, ніж у нас. Світова економічна система, як ніколи раніше, орієнтована на сферу послуг, і професія продавця опинилася на першому місці у списку найбільш популярних. Саме ці люди забезпечують фінансовий добробут більшості торговельних компаній, роблять великий внесок в економіку своїх країн.
За 2014-й працевлаштували 6,1 тисячі людей
У січні–квітні 2014 року кількість вакансій за професією «продавець продовольчих товарів» у базі Державної служби зайнятості становила 15,4 тисячі. Найбільше їх зосереджено у Дніпропетровській та Харківській (по 1,2 тисячі) і Донецькій (1,1 тисячі) областях, повідомили фахівці Державного центру зайнятості.
Водночас кількість зареєстрованих у центрах зайнятості безробітних за відповідною професією становила 29,7 тисячі осіб, найбільше — в Донецькій (2,3 тисячі), Дніпропетровській (1,9 тисячі) та Харківській (1,8 тисячі) областях.
Протягом січня–квітня 2014 року за направленням Державної служби зайнятості за професією «продавець продовольчих товарів» працевлаштувалися 6,1 тисячі осіб. За сприяння цієї структури пройшли підготовку та перепідготовку 465 безробітних. У розрізі по регіонах цифри можна побачити у таблиці.
За парту
— Підготовку кваліфікованих робітників за професією «продавець продовольчих товарів» проводять у 152 державних професійно-технічних навчальних закладах України, отже в усіх регіонах. Є багато сучасних навчальних закладів, що мають велику популярність як в абітурієнтів, так і в роботодавців. Важко їх усі перерахувати та виокремити найкращі, — зауважив Василь Супрун. І назвав такі:
1. Вище комерцiйне училище Київського національного торговельно-економiчного унiверситету;
2. Вiнницьке мiжрегiональне вище професiйне училище;
3. Днiпродзержинський центр пiдготовки i перепiдготовки робітничих кадрів;
4. Донецьке вище професiйне училище ресторанного сервiсу i торгiвлi;
5. Луганське вище професiйне училище №47;
6. Львiвський професiйний лiцей торгiвлi та сфери послуг;
7. Одеське вище професiйне училище торгiвлi та технологiй харчування;
8. Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі;
9. Роменське вище професiйне училище Сумської області;
10. Тернопiльське вище професiйне училище ресторанного сервiсу i торгiвлi;
11. Хмельницький центр професiйно-технiчної освiти, торгiвлi та харчових технологій;
12. Чернiгiвський центр професiйно-технiчної освiти.
Професію «продавець» можна здобути у професійно-технічних училищах, які готують спеціалістів на базі як 9-ти, так і 11-ти класів. Прийом учнів здійснюється, як правило, за середнім балом атестата та співбесідою під час вступу.
Підготовка фахівців на базі повної загальної середньої освіти триває 1,5—2 роки і включає в себе дисципліни загальнопрофесійного спрямування (основи маркетингу, менеджменту, правила дорожнього руху, основи галузевої економіки і підприємництва, основи правових знань) та професійно-теоретичні предмети (товарознавство продовольчих товарів, основи бухгалтерського обліку, психологія та етика ділових відносин, охорона праці, техніка та механізація торговельних розрахунків, організація та технологія торговельних процесів). Майбутні працівники проходять і професійно-практичну підготовку: виробниче навчання в лабораторіях, облаштованих сучасним устаткуванням і технічними засобами, а також виробничу практику на кращих підприємствах галузі.
Для виконання стандартів загальної середньої освіти строк навчання учнів на базі базової загальної середньої освіти з наданням повної загальної середньої освіти та одночасним здобуттям професії збільшується на півтора року.
Нині державні професійно-технічні навчальні заклади, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників у сфері торгівлі та обслуговування населення, застосовують сучасний європейський підхід та нові модульні системи навчання. Основа підготовки кваліфікованих робітників — Державні стандарти професійно-технічної освіти, що регламентують отримання робітничої професії «продавець продовольчих товарів».
Крім того, отримана робітнича професія може бути базою для здобуття вищої освіти за спорідненою спеціальністю та за скороченим терміном навчання.
Випускники професійно-технічних навчальних закладів, які отримали диплом кваліфікованого робітника, можуть продовжити навчання у вищих навчальних закладах за спорідненою спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність».
Більшість випускників професійно-технічних навчальних закладів, курсів підвищення кваліфікації та перекваліфікації ще під час проходження виробничої практики знаходять майбутнє місце роботи. Саме тоді можна відчути всю специфіку фаху на торговельному підприємстві, мікроклімат у колективі.
Деяким людям процес продажу дає задоволення. Спілкування з таким продавцем викликає позитивні емоції й у потенційних клієнтів, які часто переходять до розряду постійних. Але таким фахівцем може стати далеко не кожен. Тому абітурієнтові краще протестувати себе і спробувати визначити, чи може він працювати у сфері торгівлі, перш ніж вирішити залишитися у ній.
Навчання безробітних
Професійне навчання безробітних, зокрема і за професією «продавець продовольчих товарів», організовує Державна служба зайнятості на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних і проходить у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, зокрема в навчальних закладах Державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Або безпосередньо у роботодавців — замовників кадрів за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, розповіли фахівці ДЦЗ.
Також професії «продавець продовольчих товарів» навчають у Дніпропетровському, Донецькому, Івано-Франківському, Луганському, Львівському, Одеському, Рівненському та Сумському центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Що повинні вміти
— Робота продавця насправді цікава й багатоаспектна. На перший погляд, у ній немає нічого складного. Проте щодня слід бути готовим до зустрічі з клієнтами з різними характерами й уподобаннями, успішно презентувати свій продукт. Треба порозумітися з покупцем, знати, як його завоювати, донести до нього справжню цінність товару, як боротися із втомою і негативними емоціями, створювати ефективну рекламу товару, — веде далі директор департаменту професійно-технічної освіти.
Професія ця різнобічна. З одного боку, це порадник, до якого покупець може звернутися по допомогу та отримати необхідну інформацію або консультацію. З іншого — це працівник, зацікавлений у збільшенні прибутків підприємства торгівлі, адже від цього залежать певні заохочення, премії й надбавки. Отже, основне завдання продавця — продати товар. Цього можна домогтися, якщо правильно його представити: розповісти про виробника, відзначити особливості товару, акцентувати на перевагах, розповісти про знижки й акції. Професіонал уміє продати товар навіть відвідувачеві, що випадково зайшов до магазину, й умовити його придбати супутні товари. Але головне — дотриматися балансу: і покупцеві догодити, і торговельне підприємство збагатити.
Цінуються знання, талант та наполегливість
Нині ця професія еволюціонувала в чималу кількість різновидів: консультанти, які спеціалізуються на різних видах товарів, працівники на касових апаратах тощо. Головними атрибутами продавця дедалі частіше стають усмішка й бажання вислухати покупця і переконати його в правильності вибору. Талант хорошого продавця цінується. А це відкриває можливість кар’єрного зростання — навіть починаючи з роботи на касовому апараті у магазині до, наприклад, торгового представника чи регіонального менеджера.
Щоб стати продавцем-консультантом, людина повинна досконало знати види сировини, спосіб виробництва та їхній вплив на споживчі властивості товарів, вміти читати маркувальні позначення, визначати державу-виробника (читати штрих-код), перевіряти ідентичність товару, якість, умови зберігання.
Якщо є бажання стати продавцем-касиром, необхідно досконало знати сучасні касові апарати й системи, правила розрахунків із покупцем, грошові знаки, мати здатність до інтенсивної напруженої праці, вміння спілкуватися з різними типами покупців, знати їхню психологію, завжди бути уважним і привітним. Кожен продавець повинен знати ознаки сортності, органолептичні методи визначення якості продуктів; правила підготовки товарів до продажу, способи пакування.
Завдання й обов’язки продавця
– приймати товари;
– перевіряти заповнення тарних одиниць, їхню кількість та вагу, підраховувати штучні товари, перевіряти якість за результатами зовнішнього огляду;
– забезпечувати зберігання товарів за кількістю та якістю;
– готувати до продажу;
– розміщувати і викладати за групами, видами, сортами з дотриманням правил товарного сусідства;
– готувати робоче місце до роботи: встановлювати і перевіряти справність ваговимірювальних приладів, реєстраторів розрахункових операцій, виробничого інвентарю, інструментів;
– консультувати покупців про властивості, смакові особливості, кулінарне призначення та харчову цінність товарів;
– нарізати, зважувати і упаковувати товари, підраховувати вартість покупки, перевіряти реквізити чека, видавати покупку;
– підраховувати гроші, здавати їх у встановленому порядку.
Кому тут не можна працювати
Робота продавця протипоказана людям, які страждають на такі захворювання:
– хронічні інфекційні;
– захворювання опорно-рухового апарату;
– шкірну алергію, екзему кистей рук;
– хвороби серцево-судинної системи, якщо робота вимагає значного фізичного напруження;
– епілепсію;
– різко виражені неврози;
– зниження слуху на обидва вуха;
– особам, які є бактеріоносіями.
Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця
– стійкість уваги;
– хороша довготривала й оперативна пам’ять;
– здібності до швидких і точних арифметичних розрахунків;
– окомір;
– точне просторове сприйняття величини і форми предмета;
– чітка дикція;
– емоційна стійкість;
– спостережливість;
– комунікабельність;
– чесність.
Найчастіше продавці працюють у комфортних умовах, але багато часу проводять на ногах. Вони працюють у сфері обслуговування за певним робочим графіком і, на жаль, часто у вихідні й святкові дні, створюючи зручності для покупців і збільшуючи обсяги продажу товарів, від яких і залежить заробітна плата у сфері торгівлі. Відповідно до чинного законодавства, з досягненням 18-річного віку продавець несе повну матеріальну відповідальність за товари, гроші, обладнання, інвентар.
Проте передусім продавцям необхідно добре знати ринок і вміти відчувати зміни на ньому. Крім того, фахівець у галузі торгівлі повинен бути творчою людиною: генерувати ідеї й бути схильним до креативного (нестандартного) роз?в’язання проблем під час взаємодії з клієнтами. Необхідно розвивати в собі такі якості, як дисциплінованість, вміння планувати і раціонально використовувати час, щоб бути завжди у формі й не пропустити нічого важливого в роботі. Важливі особисті якості — ініціативність, енергійність та активність, здорове честолюбство, завзяття.
Розряди і категорії
Кваліфікаційна характеристика професії «продавець продовольчих товарів», що міститься у випуску 65 вищезазначеного довідника, у розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначає вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня та до післядипломної освіти і мінімальні вимоги до стажу роботи. Найнижчий розряд — 3, найвищий — 5.
Скільки можна заробити
За оперативними даними на 27 травня ц.р., в загальнодержавній базі даних Державної служби зайнятості зареєстровано 720 актуальних вакансій за професією «продавець продовольчих товарів». Заробітна плата — від мінімальної 1218 до 3000 гривень.
— Загалом розмір заробітної плати продавців продовольчих товарів залежить від умов і розмірів оплати праці, що діють на підприємстві, на яке працівник влаштовується. Умови визначення та розміри заробітної плати визначаються умовами колективного договору, — повідомив директор департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Микола Шамбір.
А ще на підприємствах торгівлі, які перебувають у сфері дії Галузевої угоди між Міністерством економіки, Асоціацією роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки та Всеукраїнською профспілкою працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, за стабільного фінансового становища тарифну ставку продавця 3 кваліфікаційного розряду може бути встановлено у розмірі 2111 гривень (1218 гривень х 1,01 х 1,32 х 1,3).
Усе залежить від того, який розряд присвоєно працівникові. Чим він вищий, тим більша у працівника заробітна плата.
Де потрібні
Продавці продовольчих товарів можуть працювати у:
– продовольчих крамницях,
– універмагах,
– супермаркетах,
– салонах-магазинах,
– торгово-оптових складах,
– на ринках, у павільйонах,
– торговельних рядах, ятках, кіосках,
– виставках-ярмарках.
Доплати, пільги та компенсації
Микола Шамбір також зазначив, що саме колективним договором підприємства може бути передбачено виплату робітникам доплат, надбавок, премії. Наприклад за високі досягнення у праці, стаж роботи тощо. Пільги та компенсації цим працівникам законодавством не передбачені.
Робочий день, відпустка, пенсія
Законодавством не передбачено встановлення єдиної тривалості робочого дня. Вона може бути різна залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний) та за яким режимом і графіком тут працюють.
Відповідно до статті 6 Закону «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам, зокрема і торгівлі, тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Відповідно до пункту 2 статті 8 цього закону, працівникам з ненормованим робочим днем, як буває у продавців, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Пенсія працівникам торгівлі продовольчими товарами призначається на загальних підставах після досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБИСТИЙ ДОСВІД: ДВА ПОГЛЯДИ
Випадковість, яка визначила долю
Інна РУДНЄВА,
32 роки, продавець магазину №123, Суми:
— Коли чую розповіді, як хтось із дитинства мріяв про ту чи ту професію і його мрія стала реальністю, по-доброму заздрю. Бо все-таки велика справа — не помилитися у виборі.
Однак і я не турбуюся, що продавцем продовольчих товарів стала якщо не випадково, то недалеко від цього. Закінчивши Сумський кооперативний технікум за спеціальністю «товарознавець», прийшла на роботу в магазин, який щойно відкрився і туди набирали продавців. Оскільки в моїй родині не було і немає жодного торговельного працівника і радитися було ні з ким, окрім батьків, то й написала заяву.
Відтоді минуло 12 років, і я жодного разу не пошкодувала, що сталося саме так. Навпаки: вже не можу уявити себе на іншій роботі. Аж ніяк не применшуючи значення магазинів, у яких реалізують одяг, взуття, побутову техніку, косметику тощо, переконана, що продовольчі товари — особлива категорія. Бо без них не може обійтися жодна людина жодного дня. Тому за продовольчим прилавком ніколи не доводиться нудьгувати.
За характером я людина комунікабельна. Люблю спілкування, зокрема із покупцями. І хай інколи окремі з них добряче «дістають» певними дивацтвами чи витребеньками, кожного завжди проводжаю з усмішкою і запрошую приходити ще.
І це магічно діє. За останні роки в магазині сформувалося коло постійних покупців, які живуть поблизу нашого магазину. Багатьох з них знаю не тільки в обличчя, а й на ім’я, по батькові. Часто буває, що хтось із стареньких навіть може поплакатися мені «в жилетку», нарікаючи на побутові чи сімейні негаразди, проблеми. В таких випадках намагаюся допомогти добрим словом, заспокоїти, запевняючи, що все буде добре. Повірте: допомагає.
Коли ж містом прогулюємося всією сім’єю (з чоловіком виховуємо двох доньок), багато покупців вітаються зі мною як з доброю знайомою.
До речі, про доньок. За час роботи двічі ходила у декретну відпустку. І, щиро кажучи, тоді сумувала за колективом, дівчатами, яких десятеро. Всі дружні, товариські, уважні — як і належить працівникам прилавка.
Тішуся з того, що нині в магазині надзвичайно розмаїтий асортимент харчових продуктів. До того ж переважно вітчизняного або й місцевого виробництва. Повністю власні хлібобулочні, ковбасні, молочні вироби, значна частина напоїв, цукерок, риби, печива. Це означає, що наша країна і насамперед її агропромисловий сектор невпинно розвиваються і міцніють.
Мене часто запитують, чи легко вистояти за прилавком протягом багатьох годин, бо ми працюємо позмінно впродовж трьох днів. Звичайно, важко. Особливо у спеку, коли навіть безсилі потужні кондиціонери.
Але, як кажуть жартома, хто на кого вчився і де знадобився. Добре, що маю стабільну зарплату, гарантовану роботу. І хай заробітки далеко не захмарні, краще мати синицю в руках, ніж милуватися журавлем у небі.
На заваді стає вік
Антоніна ГОЛОВАЦЬКА,
49 років, село Темногайці Шумського району на Тернопіллі:
— У моїй родині ніхто не працював у торгівлі. А мені захотілося. Щоправда, в радянські часи продавець, як казав один сатирик, був фігурою вкрай важливою. Суцільний дефіцит товарів, майже порожні вітрини наводили сум на покупців, продавець же міг щось і з-під прилавка витягнути для себе, для знайомих. Хоч одразу скажу: про це навіть і гадки не мала, закінчуючи сільську загальноосвітню школу й обираючи собі фах. Хтось із моїх однокласників в інститут вступав, хтось зважився на робітничу професію. Я ж не хотіла змарнувати своїх знань і вирішила здобувати освіту в технікумі, до того ж радянської торгівлі у Тернополі.
Мабуть, не пояснити мені й тепер, чому зосередилася саме на спеціальності «продавець продовольчих товарів широкого профілю». Просто вважала, що це суто жіноча професія, як, скажімо, медсестри, і працювати можна не лише в місті, а й у селі. Технікум закінчила, одразу стала за прилавок в одному з найвідоміших тоді гастрономів обласного центру. До речі, цей заклад працює й нині, навіть стару назву залишив, хіба статус гастронома змінив на супермаркет. П’ять років тут пропрацювала.
Та сімейні обставини виявилися сильнішими за бажання трудитися в Тернополі, у великому торговельному закладі. Змушена була повернутися в рідні краї. Змінила місце праці й проживання, проте не зуміла залишитися в професії. У рідному селі тоді була одна крамниця й, звісно, не без продавця. Шукати в найближчих населених пунктах роботу якось теж не випадало. Влаштувалася завідуючою складом.
Почалися складні 1990-ті, закрутили не лише мене. Взялася вести домашнє господарство, вкусила глевкого хліба заробітчанства.
Але прагнення працювати за фахом мене ніколи не полишало. І нині також. Крамниць, яток, маркетів, супермаркетів хоч гать гати. Тож не раз останніми роками робила спроби знову влитися у колектив продавців, торговельників і в сільській місцевості, і у місті. Та марно. На заваді стає… вік. Кажуть, якби вам було до 35 років, то звернули б увагу, можливо б, і працювали в нас. Отакої! Не такий уже й страшний мій вік — ще активний, із життєвим досвідом, а тобі тим часом твердять, що не годиться. Як же тоді бути, що вдіяти? І до пенсії ще неблизько, і роботи за фахом, напевно, вже не знайти. Так і залишаюся самотньою на велелюдному соціальному роздоріжжі.
Проте юним, які хочуть стати продавцями продовольчих товарів, раджу вперто йти до мрії. Якщо професія подобається, до душі, то треба її обирати. Я так колись і вчинила, інша річ, що не з власної волі не можу працювати за фахом.
Матеріали підготували Любомира КОВАЛЬ,
Олександр ВЕРТІЛЬ,
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+