ПЕНІТЕНЦІАРНІ БУДНІ
Продукція підприємств установ виконання покарань має попит навіть за кордоном
У народі кажуть: з ким поведешся, від того й наберешся. Тож питання, чого вчить в’язниця, не таке вже й риторичне. Соціологи стверджують, що, відбувши покарання, людина здебільшого прагне знайти себе у подальшому житті. Очевидно й інше: містком, який зв’язує засуджених із суспільством, є праця. Трудотерапія важлива з багатьох причин, як з огляду на виховання, так і справедливості: якщо засуджений не працює, він утримується коштом платників податків.
Мрія про майстерню
Стрижавська виправна колонія №81 — установа середнього рівня безпеки. Тут відбувають покарання за другим, так би мовити, заходом. Наприклад, Дмитро М. працював далекобійником, але за те, що скоїв ДТП, відбув строк. Удруге він потрапив за грати за крадіжку. «У в’язниці я серйозно замислився над своїм життям. Почав частіше звертатися до Бога, зрозумів, що треба бути добрішим, не грішити», — розповідає чоловік.
Відбуваючи покарання, Дмитро у професійно-технічному навчальному центрі, що функціонує при установі, здобув спеціальність столяра. Тепер працює на виробництві — виготовляє альтанки, паркет та інші столярні вироби. Праця оплачується. Із заробітку вираховують за утримання в колонії, а в тутешньому магазині можна придбати щось необхідне, а решту зі свого рахунку отримає по закінченні терміну ув’язнення. «Коли працюєш, час швидше плине. Та й приємно бачити, що своїми руками можеш робити корисні людям речі. Як воно буде з працевлаштуванням, коли я вийду, невідомо. Тож учуся столярувати, бо після звільнення маю намір відкрити свою невеличку столярну майстерню», — зазначив він.
На виготовлення парусників іде до трьох місяців. Фото автора
Через працю — до міжнародних стандартів
Понад 50 найменувань продукції виготовляють у Стрижавській виправній колонії. Майже половина йде на експорт — за кордон відправляють тирсобрикети (пелети), деревне вугілля, кабельні барабани тощо. Варто зазначити, що установи виконання покарань Вінницької області у пошуку споживачів вийшли на ринки Польщі, Німеччини, Бельгії, Франції та Великобританії. Адже коли є замовники, є і робота, що посідає важливе місце в адаптації засуджених у суспільство після звільнення. Окрім того, доходи від виробничої діяльності сьогодні є основним джерелом покращення умов утримання у в’язниці, наближення їх до загальноприйнятих міжнародних стандартів. Утім, закордонні споживачі погоди не роблять. Загалом пенітенціарна служба держави експортує не більше 10% своєї продукції. Сповна використати потужний виробничо-технічний потенціал можна за умови попиту на вироблену продукцію на внутрішньому ринку.
В області щорічно розробляється та затверджується регіональна програма створення нових робочих місць для засуджених та залучення в економіку промислового потенціалу установ кримінально-виконавчої служби Вінниччини. Програма діє: торік додатково було працевлаштовано 250 засуджених, у цьому році планується створити 220 нових робочих місць. Майже 400 засуджених здобули робітничі професії. До речі, в області розташовано вісім установ виконання покарань, де утримуються майже 6500 осіб, позбавлених волі. Вони виготовляють вкрай потрібну продукцію: від держаків лопат, гранітної бруківки, контейнерів для сміття — до меблів для лікарень, шкіл, дитсадків та обладнання для спортивних майданчиків. Загалом понад 200 видів виробів. Зі слів начальника територіального управління пенітенціарної служби В’ячеслава Люха, від загальної кількості засуджених працює 51%, решта перебуває на утриманні держбюджету.
Ці пелети упакують і відправлять за кордон. Фото автора
Аби було до чого докласти рук
Нещодавно пенітенціарна служба області відкрила у Вінниці перший свій магазин-виставку. Зі слів його працівниці Олени Андрієвої, продукція реалізується на замовлення. До в’язниці потрапляють різні люди, у тому числі і талановиті. Здавна заради перевиховання, а також для оптимізації витрат на утримання засуджених, застосовується трудотерапія. В установах виконання покарань вчать того, чого і свідомі батьки змалку: працювати, заробляти на своє прожиття. Виробнича сфера в державній пенітенціарній службі України включає в себе галузі сільського господарства, машинобудування, металообробку, литво, обробку каменю, швейне виробництво, будівництво та сувенірну продукцію. Проте у виробничій сфері накопичилося багато проблем, серед яких значна кількість підприємств не має стабільного обсягу замовлень. Вихід на ринок роздрібної торгівлі є потребою часу. У територіальних органах пенітенціарної служби розширюють мережу магазинів зі столами замовлень, виставкових кімнат, налагоджують співпрацю з малим бізнесом.
КОМПЕТЕНТНО
Олександр ЛІСІЦКОВ,
голова Державної пенітенціарної
служби України:
—– Чинним законодавством в установах виконання покарань праця не поширюється на пенсіонерів, інвалідів (якщо хочуть, то працюють), хворих і вагітних жінок. Для решти – рекомендуємо. Якщо засуджений відмовляється, то проводимо виховну роботу, переконуємо. Нині з тих засуджених, які можуть і хочуть трудитися, працює лише 40%. Протягом останніх півтора року ми провели велику роботу з відродження виробничого потенціалу, який був практично розвалений. Створюємо і новий. Наприклад, в одній з установ є велика перепелина ферма, яка реалізує яйця, м’ясо. У Полтавській області виготовляємо натуральну, високої якості ковбасну і молочну продукцію. Досвід Росії, який ми вивчали, переконує розширювати мережу магазинів. Минулого року пенітенціарна служба заробила понад 2,5 млрд грн – це частка, яку внесли наші установи в економіку країни. Ми вдячні місцевій владі за розуміння проблем і підтримку. Лише разом можна вирішити проблеми. Будуть у нас замовлення, то буде робота і модернізація виробництва. Тож, перебуваючи за гратами, засуджені отримують спеціальність, а вийшовши на волю, людина, сподіваємося, житиме повнокровно і не повернеться на непевний шлях. Саме у цьому і полягає основне наше завдання.