Для різних національних громад України мають бути представлені різні моделі організації шкільної освіти, щоб дитина могла володіти як рідною мовою, так і державною. У цих засадах закону про освіту профільний міністр Лілія Гриневич переконувала батьків і вчителів спеціалізованої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №4 із поглибленим вивченням словацької мови Ужгородської міської ради. На Закарпатті вона перебувала цими вихідними з робочою поїздкою.

У цьому закладі в початковій школі навчання проводять словацькою мовою, а українська вивчається. Водночас у частині старших класів навчаються повністю українською, а в частині здобувають знання і українською, і словацькою мовами.

«Для будь-яких змін потрібні моделі, які наводитимуть приклад успішного впровадження новацій. У вашій школі вчителі початкової школи вже працюють активними методами навчання. Зокрема, я спостерігала це на уроці в другому класі, де навчання відбувається словацькою. Також у старшій школі ви успішно запроваджуєте білінгвальний підхід, що теж важливо як модель для змін у школах національних громад», — сказала Лілія Гриневич.

Батьків школярів цікавили питання вивчення мов загалом. «Знання мов у сучасному глобалізованому світі дуже важливе. Наскільки є перспективи того, щоб діти на виході зі школи володіли не лише рідною та державною, а й іноземною?» — запитав один із батьків школярів.

Міністр погодилася, що мови вкрай важливі для самореалізації в сучасному світі. «На тлі питань з боку національних меншин щодо статті 7 якось було втрачено з уваги, що четвертий пункт свідчить про можливість викладання частини предметів саме європейськими мовами. Він дає нам змогу гнучкіше підходити до вивчення мов, давати дітям реальну мовну практику для оволодіння й іноземними мовами», — відповіла Лілія Гриневич.

Наше завдання полягає в тому, щоб зробити імплементацію статті 7 Закону «Про освіту» такою, аби кожна дитина, незалежно від національності та соціального статусу, отримала шанс на розкриття талантів і повноцінний розвиток в Україні. Ні батьки, ні тим більше школа не повинні визначати за дітей — чи працюватимуть вони в полі, чи стануть міністрами, парламентаріями або лікарями. Таку думку урядовець висловила вже під час круглого столу з педагогами закладів загальної середньої освіти, де викладання проводять мовами національних меншин, щодо вдосконалення методики викладання української мови та розробки нових програм і підручників.

Цю репліку було сказано у відповідь тезі стосовно можливого послаблення вимог до навчальних результатів дітей зі шкіл, де навчання проводиться угорською, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

«Хай батьки вирішують, якою мовою та як навчається дитина. Я знаю, що тут з присутніх усі володіють іншими мовами, ви теж володієте — англійською, російською, польською. Це означає, що можемо освоїти ці мови і можемо виступати. Але треба і те знати, що для кожної особи, яка хоче своє життя робити, потрібно знати мову на такому рівні, на якому має працювати та реалізувати своє життя. Хто піде міністром, в парламент, лікарем чи юристом, мають знати мову на іншому рівні, ніж ті, хто буде працювати на наших полях або заводах», — висловилась ректорка приватного ВНЗ — Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос.

Лілія Гриневич також додала, що майбутнє дитини має проектуватись нею у свідомішому віці, а не «поганою» школою за замовчуванням, а також вказала, що не можна розцінювати низькі результати ЗНО дітей, як їхню провину — це наслідок неналежної державної освіти.

«Коли понад половина дітей, а подеколи три чверті школярів не складають іспити на елементарному рівні — це діагноз виключно системі. Я знаю, що зараз у багатьох цих дітей більша мотивація поїхати за кордон на низькокваліфіковану працю і отримувати певні кошти, але школа й має бути інститутом, що заохочує дітей до більшого», — наголосила міністр.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій розповів, що навчальні результати ЗНО в Закарпатської області, особливо в розрізі окремих національних громад, викликають значне занепокоєння фактично з усіх предметів.

«Тут є два чинники — освітній та соціальний. Я думаю, потрібно окремо досліджувати питання підготовки кадрів для школи, і ця проблема потребує окремого розгляду. Якщо повертатися до питання результатів, то теоретична складова тесту з української мови не така значна, якою хочуть її сьогодні представити. Містяться також питання на читацьку компетентність, на мовленнєву, які є досить простими. І відповіді навіть лише на ці питання абсолютно достатньо для подолання порогу склав/не склав. При цьому ми бачимо ситуацію, коли близько 62% випускників зі шкіл з угорською мовою навчання цей поріг не долають», — констатував Вадим Карандій. 

Відділ новин
«Урядового кур’єра»