КАМПАНІЯ
Завершується приписка юнаків 1994 року народження до призовних дільниць
Зазвичай такі масштабні військкоматівські заходи, як приписка і призов на строкову військову службу в офіційному діловодстві розподіляють на окремі, скажімо так, акції. Насправді обидві вони тісно пов'язані між собою - як не крути, якісна комплектація Збройних сил та інших українських військових формувань розпочинається саме з приписки, тобто з постановки майбутніх призовників на військовий облік за місцем проживання.
Загалом сьогоднішня приписна кампанія йде за графіком, а подекуди навіть його випереджає. До військових комісаріатів у багатьох областях для припису вже прибуло понад 90% юнаків з тих, кому належить стати на облік та отримати предтечу військового квитка - приписне свідоцтво. Щороку кількість потенційних рекрутів зростає, і це є своєрідним плюсом для комісаріатів - є з кого вибирати. Наприклад, у столиці з понад 11,5 тис. юнаків 1994 року народження до призовних дільниць міських районів уже приписано майже 9,5 тис.
- Кожен допризовник проходить прискіпливу медичну комісію у райвійськкоматах, - розповідає Київський міський військовий комісар полковник Володимир Кидонь. - За потреби хлопців направляємо на поглиблене медичне обстеження в стаціонарні лікувальні заклади і лише після цього приймаємо рішення. На жаль, багатьох з них медикам доводиться визнавати непридатними до військової служби або, принаймні, давати відтермінування на лікування. Переважають терапевтичні та ортопедичні патології: остеохондроз, опорно-м'язові захворювання, хвороби кишково-шлункового тракту, серцево-судинні, нервово-психічні відхилення тощо.
Особливістю процедури приписки є морально-психологічне тестування юнаків для виявлення відхилень у поведінці і можливої схильності до неадекватних вчинків, які згодом можуть призвести до нестатутних стосунків в армійському колективі, невмотивованих спалахів агресії чи інших негативних настроїв. Якщо хлопець такого тестування не проходить, навіть при відмінному фізичному здоров'ї і великому бажанні йти в армію на службу його не візьмуть. Певні риси характеру в екстремальних ситуаціях можуть зашкодити як самим юнакам, так і товаришам по службі. І це правильно, адже за них ми несемо відповідальність не лише перед їхніми майбутніми командирами, а й перед близькими та рідними, наголошує полковник Кидонь.
Окрім стану здоров'я потенційних допризовників, столичні військові комісаріати сьогодні непокоїть ще одна, дещо штучна проблема, пов'язана не тільки з припискою, а й з черговим весняним призовом до лав Збройних сил - фінансування обох цих кампаній. Щодо коштів по лінії Міноборони - тут все гаразд. А от інші структури, визначені Законом "Про військовий обов'язок та військову службу", поки залишаються осторонь. Ідеться про місцеві органи влади, які мають опікуватися роботою медкомісій, утримувати призовні дільниці, перевозити в межах міста призовників тощо. Так склалося, що київські районні ради, котрі свого часу при формуванні бюджетів районів передбачали й кошти на потреби призову, були ліквідовані. А в міської ради руки до цього ще не дійшли. От і виходить, що зараз ті самі медкомісії часто працюють на "добровільних засадах". Військові комісари якось примудряються забезпечувати їх, хоч і по мінімуму, необхідними медикаментами, папером, бланками тощо.
Що втішає, так це те, що з кожним роком мотивація для служби в армії в юнаків потроху зростає. Молодь починає розуміти: такий рядок у біографії обов'язково стане у пригоді в подальшому житті при виборі майбутньої долі. Або й сам визначить долю, адже у всі часи була і є така професія - захищати Батьківщину.