ДИСЦИПЛІНА
Укртрансінспекція підвищить вимоги до водіїв
Уже не перший рік звіти про стан аварійності на вітчизняних автошляхах схожі на фронтові зведення. Останнім часом побільшало ще й ДТП зі смертельними наслідками за участю зухвалих мажорів, які після скоєння наїздів втікають з місць злочину, залишаючи людей напризволяще. Резонансні ДТП набули такого розголосу, що Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті України разом з Державтотрансінспекцією, громадськими організаціями та профспілками автомобільного транспорту консолідують свої зусилля задля підвищення безпеки дорожнього руху, пасажирських перевезень та транспортної дисципліни.
Безпека на дорозі залежить і від професіоналізму водіїв. Фото з сайту sevepic.org
Єдиним фронтом
Місяць тому під час спільної наради в Міністерстві інфраструктури Укртрансінспекція, окрім ефективних заходів пасивної безпеки — застосування ременів безпеки в автобусах, обмежувачів швидкості тощо, які вже зараз впроваджуються, винесла на розгляд зацікавлених відомств та асоціацій автоперевізників нові пропозиції, розроблені з урахуванням досвіду країн СНД та Європейського Союзу.
За словами голови Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті Євгена Пронченка, найчастіше аварії виникають через порушення водіями правил дорожнього руху, невиконання перевізниками вимог транспортного законодавства (передусім встановленого режиму праці та відпочинку, незабезпечення належного технічного стану транспортних засобів). Пропозиції Укртрансінспекції — значно посилити державний контроль за дотриманням перевізниками автомобільного законодавства.
Для активізації контролю відомство хоче отримати право зупиняти та затримувати транспортний засіб, складати протоколи про адмінпорушення, а також запровадити систему стягнення штрафних санкцій, схожу на ту, що діє в країнах ЄС. За словами Є. Пронченка, йдеться не про якийсь відтинок дороги, а про спеціально відведені місця — стаціонарні пости для здійснення попереднього контролю в пересувних лабораторіях, встановлених на спецавтомобілях.
Ліцензія — не папірець
Навести лад на дорогах можна і з допомогою системи ліцензування. Нині вона діє за заявочним принципом, тобто в обмін на невеликий пакет документів перевізник одразу отримує ліцензію. Якщо ж її анулюють, може за місяць поновити документ. Голова Укртрансінспекції пропонує підвищити вартість цього дозвільного документа та запровадити передліцензійні перевірки, щоб перевізник дорожив ним, а не вважав простим папірцем.
Окрім того, планується підвищити рівень підготовки та перепідготовки водіїв, у тому числі впровадити нову професію — водій комерційного транспорту — та ввести свідоцтво професійної компетентності цієї категорії. Таку практику застосовують у низці країн Європи. Суть її в тому, щоб після навчання водій знав правила не лише дорожнього руху, а й перевезення пасажирів, вантажів, і загалом орієнтувався в транспортному законодавстві.
Ще одна пропозиція Укртрансінспекції — належне розслідування дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками. Для цього потрібно розробити та затвердити правила проведення технічного розслідування ДТП. На переконання голови відомства, якщо ці зміни внести до законів «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та до Кодексу про адміністративні правопорушення, проблем істотно поменшає. Особливо якщо до обговорення цих змін активно долучаться, окрім державних органів, громадські організації, серед яких Асоціація безпеки дорожнього руху, Автомобільна федерація України, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників. Тоді винесені Укртрансінспекцією на розгляд уряду документи будуть досконалішими.
КОМЕНТАРІ
Ігор ШКІРЯ,
президент Всеукраїнської асоціації
автомобільних перевізників:
— З усіма пропозиціями Укртрансінспекції ми погоджуємося. Я сам неодноразово наголошував, що відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів треба зробити жорсткішою. Адже йдеться про життя людей. Особливу увагу слід звернути на нелегальні перевезення, які взагалі ніхто не контролює. До того ж їздять такі перевізники на вантажних транспортних засобах, кустарно перероблених під пасажирські.
З видачею, а також із поновленням відібраних у недбалих перевізників ліцензій також треба навести лад. Щодо останніх, то вони знайшли легкий вихід: скаржаться в апеляційну раду при Держкомпідприємництві, яка досить часто стає на бік нібито скривджених, і ухвалює рішення про повернення ліцензій. Нині проводиться реорганізація апеляційної ради. Частину її членів буде замінено на принциповіших і професіональніших фахівців. Сподіваємося, що в подальшому не так просто буде повернути ліцензію після скоєння серйозних порушень.
Ще одне нововведення, яке асоціація підтримує, стосується впровадження професії водія комерційного транспорту та свідоцтва професійної компетентності цієї категорії. Колись я сам отримав водійське посвідчення категорії «С» (вантажний транспорт) після навчання у військовій автошколі. Посвідчення категорії «Д» (водій автобуса) можна було отримати лише після категорії «С», закінчивши додаткові курси та маючи досвід роботи. Нині ця процедура надто спрощена. До того ж права можна купити за хабар, що часто й призводить до тяжких наслідків. Так продовжуватися не може. Правила отримання професійних посвідчень категорії «С» і «Д» мають бути жорсткішими. Свої пропозиції до змін чинного законодавства ми надамо і братимемо участь у робочих групах з його підготовки.
Леонід ДОКІЛЬ,
віце-президент Асоціації
міжнародних автомобільних перевізників:
— Нині нас чи не найбільше непокоїть допуск до міжнародних перевезень. Свого часу це було ліцензування, а нині практично вільний виїзд за кордон. Питання допуску треба вирішувати з огляду на європейські регламенти й директиви. Передусім дозвіл слід надавати тим, хто має досвід роботи, відповідну професійну підготовку. Пропонуємо раз на п’ять років проводити переатестацію водіїв і видавати їм відповідні посвідчення, а також раз у три роки — менеджерів, які займаються організацією перевезень та питаннями безпеки.
Окрім того, до уваги слід брати фінансовий стан підприємства- перевізника. У Європі на це зважають. Репутація в такої фірми і водія має бути високою, аби на ринок не допускалися ті, хто нехтує чинним законодавством, яке регулює цю сферу діяльності.
У перевізника має бути й відповідна матеріально-технічна база, спроможна забезпечити належне технічне обслуговування транспорту, випуск автомобілів у рейс, медичний огляд водіїв тощо. Нині готується новий проект закону про автомобільний транспорт, і ми б хотіли, щоб ці пропозиції були враховані у зміненій редакції.
Маємо проблеми і з дозволами іноземних держав на право перевезення їхньою територією. Тут треба розробити чіткий порядок видачі цих документів, як це роблять в усіх європейських країнах. У нас же водій їде за кордон і чекає цього дозволу там, а мав би наперед знати, скільки в нього буде дозволів і яких, щоб планувати свою роботу.