Реформування виборчого законодавства — одна з умов, висунутих Європейським Союзом для підписання Угоди про асоціацію. Очікується, що 11 жовтня вітчизняне Міністерство юстиції отримає офіційні рекомендації Венеціанської комісії (Європейської комісії «За демократію через право») щодо реформування виборчого законодавства. Однак головні тези вже відомі, це, зокрема, зниження виборчого бар’єра, доцільність створення виборчих блоків політичних партій, обмеження розміру виборчого фонду, перерозподіл повноважень між ЦВК і окружними виборчими комісіями. Про все це й не тільки йшлося у четвер на черговому «круглому столі» з вивчення та обговорення зауважень і рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого законодавства, зорганізованому Мін’юстом. Участь у засіданні взяли провідні міжнародні та вітчизняні експерти, народні депутати України, представники державних органів, науковці.
Біг з бар’єрами
Це лише у спорті висота бар’єра в одній з найцікавіших легкоатлетичних дисциплін незмінна. А в політиці прохідний бар’єр є предметом доцільності.
Приміром, народний депутат від Партії регіонів і заступник голови Комітету з питань верховенства права та правосуддя Дмитро Шпенов вважає, що не варто повертатися до голосування за партії і знижувати прохідний бар’єр на виборах.
ПРЯМА МОВА
Олена ЛУКАШ,
міністр юстиції:
— Зустріч за «круглим столом» засвідчила, що не всі поради міжнародних експертів сприймаються представниками науки, депутатським корпусом. Однак, гадаю, в результаті таких зустрічей нам вдасться досягти консенсусу. Потрібно отримати остаточні рекомендації від ОБСЄ та Венеціанської комісії і, вже маючи остаточний документ, потрібно буде сідати і виробляти свою позицію. На сьогоднішній день ми знову зіткнемося з тим, що навіть якщо буде консенсус певних норм, які матимуть технічний характер, але вони не сприймаються, наприклад, Венеціанською комісією, то ми будемо мати проблеми щодо критеріїв успіху в реалізації завдань на Вільнюському саміті.
— На засіданнях Тимчасової спеціальної комісії з підготовки проекту закону «Про вибори народних депутатів України» питання виборчого бар’єра порушувалось досить гостро. Звучали побоювання, що це обмежить політичну конкуренцію, однак нині вже можна впевнено стверджувати, що підвищення себе виправдало, — пояснив він.
Та додав, що бар’єр 5% на виборах — це європейська норма, хоча деякі країни, наприклад Молдова (6%) і Португалія (8%), завищили його.
«Зверніть увагу, що найнижчий результат серед партій, які пройшли до парламенту, — понад 10%. Серед тих, хто не подолав виборчий бар’єр, трохи більше півтора відсотка. Таким чином, на існуючому етапі структуризації українських політичних сил питання зниження прохідного бар’єра не актуальне», — впевнений депутат.
Подібним чином він ставиться і до відмерлої практики голосування за політичні блоки в цілому, оскільки це не стимулює розвиток і змусить знову піднімати прохідний бар’єр.
Недоцільним зниження виборчого бар’єра назвали і представники інших парламентських партій, зокрема народні депутати України ударівець Ростислав Павленко і комуніст Георгій Крючков.
Закон лише опонентам — уже не актуально
Ще одна з рекомендацій Венеціанської комісії, а саме передача окружним виборчим комісіям функцій з реєстрації кандидатів у одномандатних виборчих округах, була розкритикована більшістю учасників «круглого столу». Зокрема заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна вважає, що передача повноважень щодо реєстрації кандидатів у народні депутати на мажоритарних округах окружним виборчим комісіям може спричинити збої при підготовці та проведенні виборів.
— Більшої дурниці зробити просто неможливо. Це буде трагедія аж до того, що в низці виборчих округів вибори просто не відбудуться, — емоційно зазначила вона.
На думку Усенко-Чорної, ОВК буде важко впоратися з темпами та обсягом роботи під час реєстрації кандидатів. «На останніх виборах близько 15% так званих технічних кандидатів знялися з реєстрації, що спричиняло щоденні зміни до тексту виборчих бюлетенів. Уявіть собі, як окружні виборчі комісії будуть справлятися з цим завданням! Будь-які оперативність, адекватне реагування на такі технічні моменти не просто призведуть до збоїв, а до неможливості встановлення результатів», — застерегла вона.
Водночас експерт ОБСЄ/БДІПЛ Джессі Піллігрім вважає, що внесення відповідних змін до законодавства та передача функції реєстрації кандидатів були б доцільними, оскільки це дало б змогу зняти навантаження з ЦВК та заощадити її ресурси.
Опозиція також виступила проти можливого передання окружним комісіям від ЦВК повноважень із реєстрації кандидатів у депутати Ради в мажоритарних округах. Про це сказав народний депутат, член фракції ВО «Батьківщина» Руслан Князевич.
З його слів, ЦВК на виборах депутатів Ради у 2012 році відмінно впоралася з реєстрацією мажоритарних кандидатів, і, на його думку, це була єдина можливість для опозиційних кандидатів зареєструватися без будь-яких проблем.
Міністр юстиції Олена Лукаш зазначила, що вона також вважає досить спірними такі зміни, однак підкреслила, що цю норму рекомендують міжнародні спостерігачі та європейські експерти.
П’ять округів як дзеркало
Як відомо, 16 жовтня стартує виборча кампанія у п’яти мажоритарних округах, де раніше ЦВК визнала неможливим встановити результати волевиявлення. 5 вересня Верховна Рада призначила повторні вибори народних депутатів у № 94 (Обухів, Київська область), 132 (Первомайськ, Миколаївська область), 194 (Черкаси), 197 (Канів, Черкаська область) та 223 (Київ, Шевченківський район). 26 вересня цей закон підписав Президент України.
Звісно, найкраще для суспільства було б провести ці повторні вибори вже з урахуванням допущених помилок. Та наскільки це можливо? Адже для розгляду змін до виборчого законодавства у парламенті залишається практично один пленарний тиждень.
Щоправда міністр юстиції висловила думку, що у парламенту є всі шанси, щоб імплементувати рекомендації Венеціанської комісії до виборчого законодавства до 15 грудня. Тож є сподівання, що робота над помилками буде виконана успішно і слово «проблемний» таки відчепиться від виборчого процесу.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
«Змішана система має небагато шансів «дожити» до чергових парламентських перегонів у нинішньому вигляді»
Максим РОЗУМНИЙ,
доктор політичних наук, завідувач
відділу політичних стратегій
Національного інституту стратегічних досліджень:
— До рекомендацій європейських інституцій у сфері дотримання прав людини та розвитку демократії в Україні сьогодні прикута особлива увага в зв’язку з наближенням дати проведення Вільнюського саміту ЄС. Адже реформування виборчого законодавства відповідно до рекомендацій перш за все Венеціанської комісії є однією з головних політичних передумов, які висунув Брюссель на шляху до підписання Угоди про асоціацію.
Про європейську інтеграцію у нас вже говорилося так багато, і політичні ставки сьогодні є настільки високими, що будь-які потенційні загрози підписанню угоди у Вільнюсі сприймаються дуже болісно і політикумом, і громадськістю. Однак «круглий стіл» засвідчив, що Україна не за формальними показниками, а за способом мислення і за рівнем самоповаги наблизилася до європейського стандарту демократії.
Незважаючи на тиск обставин, авторитет Ради Європи та її уповноваженої інституції, попри гостроту внутрішньополітичних протистоянь, українські політики, експерти і громадські лідери змогли принципово і фахово підійти до питань реформування виборчого законодавства. Всім присутнім на «круглому столі» стало зрозуміло, що більш досконалий виборчий закон українцям потрібен усе-таки не для того, щоб імітувати демократію, а щоб насправді закласти дієві і справедливі правила політичної конкуренції. Критерієм прийнятності тих чи інших змін і новацій, пропонованих європейськими експертами, є українська практика — на цьому зійшлися і вітчизняні учасники зібрання, і гості.
Деякі зауваження і рекомендації представників Венеціанської комісії були підтримані майже всіма учасниками «круглого столу», а інші практично одностайно були відхилені як такі, що не враховують реальний досвід і практику виборчого процесу в Україні. Досить аргументовано була поставлена під сумнів рекомендація щодо зниження виборчого бар’єра, а також порада щодо допущення до виборчого процесу блоків політичних партій. Результати виборів 2012 року переконливо засвідчили структуризацію політичного поля України за партійним принципом, про що свідчить величезний відрив партій, які пройшли до парламенту за пропорційною складовою, від усіх інших. До того ж це питання неможливо розглядати окремо від питання про виборчу модель, яка, у свою чергу, повинна бути узгоджена з інституційною роллю парламенту в системі державної влади України.
Як відомо, в рамках конституційного процесу напрацьовуються досить суттєві зміни у трикутнику взаємодії Президент—уряд—парламент. Та й змішана виборча система, на думку експертів, має небагато шансів «дожити» до чергових парламентських виборів у сьогоднішньому її вигляді.
Так само суперечливою в цьому контексті є пропозиція європейських оглядачів встановити заборону для голосування виборця за межами одномандатного округу, до якого віднесено його офіційну адресу, з одночасним збереженням за ним права голосувати за партійними списками.
Досить категорично українські політики та експерти заперечили передачу окружним виборчим комісіям функцій з реєстрації кандидатів у народні депутати в одномандатних округах.
Натомість зауваження і рекомендації представників європейських інституцій щодо критеріїв та строків утворення і змін меж одномандатних округів визнано слушними і такими, що потребують детального опрацювання та реалізації в правовій площині. Очевидно, що виправданою є також ідея посилення ролі парламентських партій в процесі формування окружних виборчих комісій.
Такий прагматичний і водночас зацікавлений підхід до виборчого законодавства засвідчує наявність доброї волі в учасників політичного процесу в Україні та можливість переходу до більш зрілих і стабільних форм демократії вже в найближчій перспективі.
Ми в Google+