ВИБІР
Автор на власному досвіді переконалася, як воно бути студентом зарубіжного вишу
Наталія ЖУРАВСЬКА
для «Урядового кур’єра»
Сумна статистика свідчить: дедалі більше студентів українських вишів планують навчатися за кордоном з тим, щоб уже не повертатися на Батьківщину. Зокрема стрімко зросла кількість молодих людей, які пов’язують своє студентське життя з польськими вишами, особливо після того, як ця країна ввійшла до ЄС. Одночасно всі, хто мали бодай якесь польське коріння, вхопилися за можливість здобувати освіту на історичній батьківщині як за останню соломинку. Тож чи вигідніше здобувати освіту за кордоном? Не все так просто і однозначно. Спробуймо проаналізувати.
Передусім треба знати мову
Почнімо з плюсів. Університетський рух у Польщі має давню історію та добрі традиції. Перший університет тут постав 1385 року — це був Ягеллонський університет у Кракові. Відомий у світі храм знань справді заслуговує на загальне визнання. Його аудиторії, що також вціліли з XIII ст., пам’ятають багатьох знакових постатей науки і культури: від Коперника до Кароля Войтили (Іоанна Павла II).
Загалом відомі польські ВНЗ здатні забезпечити справді якісну освіту. Число таких інституцій обмежується по суті 10—15 назвами, проте цього більш ніж достатньо. Слід сказати, що в будь-кого є шанс навчатися в Польщі, якщо рівень знань абітурієнта справить враження на екзаменаторів. Коментарі тут зайві, проте слід узяти до уваги, що без знання польської мови до такого екзамену просто не дійти.
Зазначу з власного досвіду, мова хоч і «не подарунок», з точки зору орфографії та вимови, проте опанувати її швидко цілком реально. Хто знає, можливо, саме вона стане тим шматком масла (чи навіть червоної ікри) на вашій скибочці хліба. Але починати доведеться просто зараз, якщо маєте плани навчатись у Польщі. Без знання мови та відповідного сертифіката державного зразка про освіту в Польщі можна забути. Для вступу до пристойного польського університету (про приватні ВНЗ ми не говоримо — їх репутація в Польщі приблизно така сама, як і в Україні) вам потрібно подати документ, що підтверджує вашу мовну компетенцію. Єдиний авторитетний папір називається «Certyfikat Znajomoci Jzyka Polskiego jako Obcego», тобто «Сертифікат про знання польської мови як іноземної», що видається польським міносвіти. Процедура складання іспиту відбувається в Польщі. Якщо збереться група охочих в Україні, комісія може приїхати сюди. Та в будь-якому разі на весь процес (від реєстрації на іспит до отримання свідоцтва) зарезервуйте собі 3-4 місяці. А мову краще вивчити до того. Іншими словами, на все про все піде років два, інакше… Я, звісно, вірю в дива, але у тому разі, якщо до них як слід готуються.
Поза сумнівом, сильною стороною західної вищої школи є стимулювання науково-дослідної активності студентів. Для її розвитку існують університетські фонди, що фінансують проведення студентських конференцій, видання наукових статей та навіть повноцінних монографій (відповідно рецензованих). Механізм їх функціонування і процедури складання документів на отримання грантів є достатньо прозорий.
Якщо самої Польщі вам замало, є можливість повчитися в інших університетах як мінімум Європи. В рамках ЄС стажування в інших ВНЗ країн-членів не є проблемою, хоч іноді можуть виникати складнощі через громадянство, оскільки Україна до ЄС не входить.
Культура Польщі вражає не лише кількістю та унікальністю архітектурних пам’яток, а й духовним багатством своїх громадян. Якщо ж говорити про рівень життя, то за чистотою вулиць, якістю послуг та інфраструктури Польща впевнено наздоганяє західних сусідів.
Зарубіжні університети залюбки беруть участь в освітніх виставках тих країн, звідки до них приїздять на навчання студенти. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Наявність диплома не гарантує успіху
Тепер настав час поговорити про вади польської системи освіти, і хоч їх значно менше, ніж переваг, проте кожна з них може виявитись вирішальною. Передусім жоден диплом, навіть європейський, не є гарантією вашого успіху. Останній є лише справою реалізації своїх талантів, тобто вміння займатися улюбленою справою і продати її результати якнайдорожче.
Проте сказане не означає, що потенційному працедавцю байдуже, який ВНЗ ви закінчили. Не байдуже це і вам, тому що в університет ідуть не заради того, аби завантажити себе інформацією. Її тепер вистачає — до ваших послуг бібліотеки, для лінивих — мережа Інтернет. Та до університету вступають для того, аби навчитися з інформацією працювати. Якщо на вашому шляху зустрінуться викладачі, які відкриють вам очі на певні важливі речі, вважайте, що студентські роки не минули марно.
Щодо європейських цінностей. Нам закидають, що ми виросли в атмосфері тоталітаризму і що це наш найбільший гріх. А от у європейців є справжні людські цінності: свобода, рівність, відкриті можливості тощо. Проте в мене склалося враження, що в Європі поняття «рівність» підмінили «зрівнялівкою».
Якщо ви чимось вирізняєтесь, отже, у вас відсутній командний дух. Байдуже, що ти можеш бути кращим, головне — відповідати стандартам. Вийшов з шеренги — все, ти нам не підходиш, бо не вмієш працювати в колективі. Останнім часом у тутешніх фірмах (особливо транснаціональних) практикуються «рейтинги особистих рис працівників», де кожен оцінює характер своїх колег. Погано, якщо співробітники склали вам негативний рейтинг. Прикриваючись «інтересами фірми», вас можуть виставити за двері лише тому, що ви вигідно вирізняєтесь із сірої маси. То скажіть тепер, хто насправді міряє всіх одним аршином — колишні республіки СРСР чи ЄС? Відповідь: і перші, й другі. Чи існує вихід? Так. Достатньо думати і робити вибір, пропускаючи інформацію через фільтр здорового глузду і власного досвіду.
Єдиним плюсом європейської ментальності є те, що тут насправді мало хто переймається вашою точкою зору, тому ви спокійно можете мати свою думку з будь-яких питань і навіть відкрито її висловлювати. Від цього, правда, мало що зміниться, але відчуття свободи теж чогось варте.
Заняття з 08.00 і до 20.00
Попри підписану ще в 2002 р. угоду про співробітництво України та Польщі в галузі освіти й науки, що передбачала взаємне визнання дипломів ВНЗ обох країн, на практиці проблем не поменшало. Це стосується передусім нострифікації (визнання в Україні іноземних документів про освіту) дипломів, яка може затягнутись навіть на кілька років. Тому якщо ви плануєте реалізувати себе на Батьківщині, варто поцікавитись цим питанням. А навіть якщо не плануєте, життя — річ непередбачувана.
Факт отримання європейського диплома ще не є гарантією успішного працевлаштування в країнах ЄС, які так само безуспішно намагаються подолати безробіття. Єдиний вихід — бути кращим із кращих, тоді сумна статистика вас не стосуватиметься.
Між іншим, у Польщі тепер такий самий бум на вищу освіту, як і в Україні. З цієї точки зору у нас багато спільного, тобто аналогічні проблеми на ринку праці.
Щодо організації навчального процесу, йдеться насамперед про розклад занять. При його складанні враховується, в першу чергу, зайнятість викладачів та їхній розпорядок дня, оскільки практично кожен викладач має лекції на інших факультетах або ж додаткове місце роботи. Так, на голу зарплату викладача польського ВНЗ прожити складно, звідси потреба брати додаткові години на іншому місці роботи. Як наслідок, наприклад, заняття можуть починатись о 08.00 і закінчуватись о 20.00. При цьому маємо 4 лекції по 4 акад. години кожна. Проте перерви між заняттями можуть становити по кілька годин.
Такий розірваний розклад занять дезорганізовує навіть успішного студента, особливо такого, який звик раціонально планувати свій день. Проводити дослідження (особливо в сфері технічних та природничих наук) під час таких кількагодинних перерв між заняттями досить складно. До того ж багато часу займає переїзд від одного корпусу до іншого. Хоч і ці труднощі можна подолати, якщо якість навчання варта таких жертв.
Такими є основні питання, які варто взяти до уваги перед тим, як прийняти рішення з приводу навчання у Польщі. Далі вибір за вами.