БЛИЗЬКО ДО СЕРЦЯ
Для підготовки фахівців при медуніверситетах потрібно створювати кафедри кардіохірургії
Увага уряду до питань кардіології невипадкова. У світлі реформування медицини проблеми цієї сфери виходять на провідні ролі як у галузі, так і в суспільстві. Нещодавнє відвідання Прем’єр-міністром Миколою Азаровим Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова змусило його вдатися до рішучих дій. Тож проведена вчора нарада під головуванням Прем’єра, присвячена стану організації кардіологічної допомоги, виявилася саме на часі.
Перебуваючи під подвійним враженням від побаченого, Микола Азаров чітко поставив завдання перед галуззю: рівень так званої «елітарної» медицини повинен поширюватися на всі верстви населення. Особливо на хворих дітей, які не мають залежати від доходів родини. Дітям до року, які потребують оперативного втручання, Прем’єр пообіцяв цілковиту підтримку: «Ми можемо взяти їх під державне забезпечення».
Невтішна статистика свідчить: хвороби цього типу посідають провідне місце у структурі смертності українців, становлячи 66%. При цьому в медичних закладах працює лише 425 кардіохірургів, самостійно ж оперують набагато менше — близько 60 фахівців. Щороку в Україні з’являється на світ майже 4500 дітей з уродженими вадами серця. А операцій торік проведено лише 2800. Потужності кардіохірургічних центрів і відділень дають змогу проводити майже 4000 операцій, але часто-густо їх стримує то недостатнє фінансування на закупівлю медикаментів і витратних матеріалів, то брак кваліфікованих лікарів.
Ось лише один кричущий факт, наведений директором столичної міської клінічної лікарні «Київський центр серця» Борисом Тодуровим: за порогом навчальних закладів учорашні студенти-медики не уявляють, що таке лікування сердечних патологій. Виявляється, в жодному з медичних університетів немає кафедри кардіохірургії. Фаху ж вони набувають у системі післядипломної освіти.
Брак кваліфікованих кардіохірургів можна подолати за рахунок іноземних спеціалістів.
Фото з сайту clip.dn.ua
Тому кардинальне вирішення цього питання й стало одним із доручень Прем’єра на адресу профільного міністерства. До слова, присутній на нараді виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов ретельно занотовував пропозиції фахівців, зауваження й доручення глави уряду для подальшого опрацювання.
Непокоїть також певна розрізненість кардіологічних відділень або їх повна відсутність у обласних центрах і великих містах. У багатьох випадках вони розташовані в різних лікарнях і районах. Це розпорошує бюджетні кошти й створює зайві незручності для пацієнтів. А саме вони є найголовнішими персонами для лікарів, наголосив директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії Ілля Ємець.
Звичайно, можна збудувати приміщення, закупити найсучасніше обладнання, але для підготовки фахівців потрібно не один і не два роки. Заповнити вільну нішу можна було б за рахунок іноземних хірургів. Однак поки що в Україні відсутня відповідна законодавча база. Микола Азаров відгукнувся на проблему, запропонувавши підготувати законодавчу ініціативу для спрощення надання відповідних ліцензій. Адже часу втрачати неможна, хворі ж бо потребують допомоги щодня.