Стосунки мешканців гуртожитків з власниками будівель завжди були непростими. А все тому, що людям надавали житло ще за радянських часів, вони вселялись і спокійно жили. Тепер більшість із них живуть як на пороховій діжці, очікуючи, що їх із дня на день можуть виселити. Передовсім це ті, чий гуртожиток не зареєстрований як житловий фонд. Підлило оливи у вогонь і рішення Верховного суду України (ВСУ) по справі № 6-6цс15, згідно з яким процедура виселення людей із гуртожитків, які не зареєстровані як житло, може бути спрощеною. «Урядовий кур’єр» дізнавався у юристів, чи справді це рішення сприятиме масовому виселенню?

Кодекс застарілий, але досі чинний

У своєму рішенні ВСУ узяв за основу статус нерухомості. Якщо гуртожиток переоформлений у житловий фонд, то власник будівлі не зможе виселити людину в односторонньому порядку.

— Мешканців із гуртожитків виселяли й до прийняття цього рішення, але тепер з’явилась правова позиція, завдяки якій процедура може значно пришвидшитись, — роз’яснює старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець. — Раніше позиція судів була неоднозначною: одні визначали, що в такій ситуації люди підлягають виселенню, інші — що ні. На мою думку, тепер людей можуть почати масово виселяти з гуртожитків, які не визнані у встановленому порядку житловим фондом.

Як би парадоксально це не звучало, але виселяти зможуть навіть сім’ї з маленькими дітьми та інвалідами. Але ж і власники цих гуртожитків не винні, бо вони купили приміщення, до якого «в доважок» йшли мешканці. І люди не винуваті, що їх «продали» разом із приміщенням. Таке ось зачароване коло.

Щодо можливого виселення родин з дітьми юрист адвокатської компанії «МООР і партнери» Тимофій Макаренко не такий категоричний. «Справді, відповідно до статті 124 Житлового кодексу Української РСР робітники й службовці, які припинили трудові відносини з організацією чи установою, підлягають виселенню зі службового приміщення з усіма особами, що з ними проживають, без надання іншого житла, — каже юрист. — Проте є деякі обмеження, згідно з якими не можна виселяти людей, які пропрацювали на підприємстві чи в організації, що надала їм службове житло, не менш як 10 років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними; працівників, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи або за скороченням чисельності чи штату тощо».

На думку юриста ЮК «Грищенко, Пронін та Партнери» Андрія Некрасова, це рішення не сприятиме масовому виселенню людей. «У першу чергу там була сформована правова позиція ВСУ, яка обов’язкова для судів нижчої інстанції, однак справа направлена до Вищого спеціалізованого суду для подальшого розгляду. Оскільки у справі зазначалось, що сім’я, про яку йдеться у рішенні ВСУ (чоловік з дружиною та дитина), зареєстрована в гуртожитку, то держава фактично підтвердила, що ця будівля належить до житлового фонду».

Тимофій Макаренко зазначає, що в рішенні ВСУ немає прямої вказівки чи дозволу на виселення людей із гуртожитків. І додає, що згідно з нормами ЖК УРСР, який хоч і застарілий, але ще чинний, гуртожиток — це будівля, що відповідає певним вимогам, мешканці якої за відповідну платню, встановлену власником, можуть там тимчасово жити.

Усі до суду

Відповідно до прикінцевих положень Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» задля недопущення виселення їхніх мешканців із житлових приміщень, відчуження гуртожитків, які будувались за державні кошти та перебувають у повному господарському віданні підприємств, установ тощо (не залежно від їх форм власності), установлено мораторій на відчуження цих будівель. Окрім передачі у комунальну власність міським, селищним, сільським радам.

Подекуди власники гуртожитків намагаються незаконно «видавити» людей із приміщення. Задіюють такі методи впливу, як відключення комунальних послуг, підвищення платні, фізичний вплив. Проте, наполягають юристи, не можна терпіти знущань.

— Мешканцям гуртожитків, до яких завітали якісь особи й заявляють, що ті мають виселятись, потрібно звертатись до органів внутрішніх справ чи прокуратури, — зазначає Андрій Некрасов. — З гуртожитку можуть виселити лише за рішенням суду, звісно, якщо мешканці там зареєстровані та живуть на законних підставах. Якщо ж хтось вважає, що ці підстави є незаконними, то це теж має підтвердити суд. Також мешканці гуртожитку можуть приватизувати свої кімнати. Хоч зараз це й досить складно зробити, але можливо.

Загалом юристи сходяться на одному — у взаєминах мешканців гуртожитків та їхніх власників дуже важливу роль відіграють правові нюанси. І в кожному окремому випадку суд прийматиме індивідуальне рішення.