Осінь стала визначальною порою року в житті славетної співачки Соломії Крушельницької. Адже саме восени, 23 вересня 150 років тому, в с. Білявинці на Тернопільщині вона народилася і відлетіла у вічність у Львові 16 листопада 1952 року. Їй судилося стати відомою на весь світ, тривалий час жити в Італії, виступати на сценах багатьох європейських країн, а також у США, Канаді, Аргентині, Чилі, Єгипті. Але Україна завжди була в її серці, свої концерти вона закінчувала українськими піснями.

Про ці та інші факти із життя видатної українки, оперної діви кінця ХІХ  початку ХХ століття згадували також і на відкритті в Тернопільському обласному художньому музеї виставки живопису, приуроченої до Соломіїного ювілею. Цей вернісаж — спільний проєкт тернопільських і львівських художників. 50 представлених полотен, я б сказав, своєрідні промені вшанування пам’яті, слави Соломії Крушельницької. Спочатку цю експозицію показали у Львівському палаці мистецтв, тепер упродовж місяця її можна оглядати в Тернополі.

У світ співачку вирядить тернопільська сцена

У Тернопільському художньому музеї вирішили до 50 картин спільного проєкту митців двох областей, що пов’язані із життям і творчістю Соломії Крушельницької, додати ще кілька інших експонатів. Зокрема, артбук «Соломія Крушельницька», який виготовили працівники центральної міської бібліотеки Тернополя. Додам, що бібліотекарі файного міста вже кілька років працюють над різними мистецькими альбомами, навіть у їх створенні домоглися рекорду України. Артбук про Соломію презентувала Оксана Лехіцька, в. о. директора комунальної установи «Тернопільська міська центральна бібліотечна система». Вона, серед іншого, зазначила, що весь життєпис  Примадонни світової опери вмістили в цій книжці на семи аркушах, що символічно збігається із сімома нотами. Мені цікаво дати велику цитату з виступу пані Оксани, аби читач мав, нехай і коротку, інформацію про Тернопільщину в житті Соломії Крушельницької.

«Родимий краю, село родиме!

Вас я вітаю, місця любимі!

Зелені ниви, ліси, могили,     

Щасливі з вами дні ті уплили», – 

співала колись Соломія. Її родимим краєм стала Тернопільщина. Народилася вона у Білявинцях, неподалік міста Бучач, у родині греко-католицького священника. 1878 року сім’я Крушельницьких переїхала в с. Біла, що межує з Тернополем. Соломія ходитиме вулицею, що носить нині її ім’я, до Тернопільської класичної гімназії. 

У цьому місті 1883 року відбудеться славнозвісний Шевченківський концерт, де юна Соломія вперше співатиме, а за лаштунками хвилюватиметься до безтями її батько — отець Амвросій. Він ще не відає, що мине якихось десять літ і перед його донею схилить голову навіть вінценосна особа, бо вона своїм талантом підкорить європейську сцену. Буде відтак у її гастрольному турне й Південна та Північна Америка. Але перша сцена — тернопільська, саме вона вирядить у світ Соломію.

І буде другий концерт — 2 серпня 1885 року, де вперше під склепінням нового замку, який, на жаль, не зберегла для нащадків радянська влада, співатиме Соломія. І виступатиме маленький жіночий ансамбль під керівництвом Євгенії Любович. Вона народить Василя Барвінського, який у майбутньому стане директором Львівської консерваторії і  збереже життя Соломії Крушельницької, запропонує їй роботу. І тоді вперше звучатиме духовний гімн України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Саме в Тернополі була його презентація. Про це напише Іван Франко як кореспондент газети «Kurier Lwowski».

І артбук про Соломію, який підготували тернопільські бібліотекарі, за словами Оксани Лехіцької, — лише дещиця пошани пам’яті славетної українки та співачки.

Як янгол миру

У творчості  тернополянина народного художника України Богдана Ткачика Соломія Крушельницька посідає почесне місце. 1986 року написав перше полотно «Де ростем, там мусимо цвісти», назву якого взяв з вірша знаного поета Михайла Левицького. Власне, це триптих про край, де народилася світової слави співачка. Взагалі майже 30 картин у творчому доробку пана Богдана присвячено саме їй. З половиною цих робіт можна ознайомитися зараз на виставці в Тернопільському художньому музеї.

Ідеться не лише про портрети співачки, на деяких полотнах зображено  її батьків, родинний будинок у селі Біла, де минули дитячі та юнацькі роки Соломії. Представлено навіть портрети тих, хто найбільше спричинився до її популяризації, як-от Ігор Ґерета, Михайло Головащенко.

Митець каже, що останній рік, готуючись до теперішньої виставки, активно розвивав тему, пов’язану з постаттю Соломії Крушельницької. У контексті нинішньої великої війни всесвітню оперну Діву сприймає інакше, показує її як янгола миру. 

Останню роботу «Соломія» писав саме у воєнний час. Видатна українка стоїть у білій сукні, що нагадує крила, з букетом червоних квітів, перев’язаних синьо-жовтою стрічкою. І багато червоних кетягів калини, а також церков, пам’яток архітектури з місць, де побувала Соломія. «Калина — органічне поєднання з Україною, Соломіїна слава, пісні дають нині крила міці нашим воїнам у боях проти московитів», — ділиться думками автор картини.

Бойова та солов’їна

Богдан Ткачик — співорганізатор виставки живопису до ювілею С. Крушельницької, а задум її проведення виник у львів’янина заслуженого діяча мистецтв України, лавреата Державної премії в галузі архітектури Ореста Скопа. Він побував в італійському В’яреджо, де майже 30 років жила Соломія й зробив там майже 20 етюдів. «Соломія ходила ввечері тут на прогулянки й любила дивитися на захід сонця. І тому мене зацікавила ця тема», — каже пан Орест.

Крім цих полотен, в експозиції він також представив кілька композицій на оперу Ріхарда Вагнера «Валькірія». Соломія в образі Брунгільди постає бойовою, зі списом, впевнено стоїть на захисті зайнятої позиції. Орест Скоп репрезентує також роботи, пов’язані із Соломіїним тріумфом в опері Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй».  

Ця тема  зацікавила й заслуженого художника України Миколу Шевчука з міста Теребовля на Тернопіллі. Свій диптих він назвав «Народження Баттерфляй. Соломія Крушельницька», створивши портрети великої співачки та автора музично-драматичного твору Дж. Пуччіні. Пан Микола запропонував і «Солов’їну Соломію», де наголос поставив на тому, що вона славила на весь світ Україну та рідну мову. «А ще Крушельницька популяризувала українську кухню, випічку, десерти за кордоном. Вона була великою людиною в усьому, а насамперед — патріоткою», — мовить художник.

У променях слави

А ось заслуженого художника України Олега Шупляка з Бережан на Тернопільщині підготовка до представленої зараз виставки повернула до відомої його серії «Двовзори». І він написав портрет із подвійним змістом та виставив його в експозиції  під назвою «Сцена. Соломія Крушельницька». Перед відвідувачами з картини постає Соломія, сцена, оркестр, глядачі, що творять єдине ціле, яке називається театр. Співачка — в променях слави. Картина, як зазначає сам автор, — гра не лише форм, ілюзій, а й змісту.

До слова, пан Олег, як і Соломія, народився 23 вересня. Тож, зізнається, не міг не взяти участь у спільному проєкті львівських і тернопільських художників, приуроченому до Соломіїного 150-річчя. На відкриття експозиції в Тернопільському художньому музеї він прибув з Берліна, де в межах доброчинного заходу «Серце України» представляв персональну виставку.

Тернопільський художник Олег Кіналь запраг написати портрет Соломії Крушельницької, коли оперна діва світової величини приїхала втомлена, але щаслива до рідного села Біла та сіла випити горнятко чаю. Гарна, вродлива, мов ті півонії, що склали букет на її столі. Оригінал цієї роботи має у приватній збірці житель українського походження з В’яреджо. Але власник дозволив авторові зробити видрук і подарувати його меморіальному музею Соломії Крушельницької у с. Біла та виставити у спільному мистецькому проєкті в Тернопільському художньому музеї. Саме цей портрет прикрасив і марку, і конверт, спецпогашення яких відбулося до ювілею в Тернополі.

Насамкінець. Незабаром з’явиться каталог виставки живопису, присвяченого Соломіїному ювілею, українською та англійською мовами. Орест Скоп стверджує, що співпраця тернопільських і львівських художників отримала імпульс на майбутнє. Уже зараз почали разом творити інші нові проєкти.