Глобальна криза ринку праці, спричинена пандемією COVID-19 і російсько-українською війною, вплинула на ІТ-бізнес. Дедалі частіше у великих і не дуже світових компаніях відбуваються масові звільнення працівників.

«Урядовий кур’єр» разом з експертами аналізує ситуацію в галузі щодо скорочення кадрів та перспективу подальшого розвитку.

COVID-19, війна та китайське питання

За інформацією фахівців, торік у світі було звільнено понад 160 тисяч працівників ІТ-галузі. А впродовж лише двох перших місяців 2023 року це спіткало ще 100 тисяч. На початку року керівники найбільших світових компаній наголошували, що цей процес триватиме й надалі. Експерти кажуть, що початок цій кампанії було надано ще на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Приміром, керівництво Google заявило, що найближчим часом скоротить 12 тисяч осіб, Amazon — 18 тисяч, Meta — 11 тисяч працівників.

Не встояв і всесвітньо відомий багатій Ілон Маск: заявив, що 2023 року буде скорочено половину ІТ-фахівців соціальної мережі Twitter, яку він придбав торік. Які ж причини таких скорочень?

Як вважає економіст Володимир Звонарчук, на перше місце справді можемо поставити повномасштабне вторгнення, а фактично велику війну в Європі між росією та Україною, проте є й інші дуже вагомі чинники.

«На друге місце я б поставив китайське питання. Річ у тім, що в КНР упродовж 2021—2022 років, зокрема й через пандемію COVID-19, стали масово закривати великі заводи, які виробляли дуже багато різноманітної продукції й користувалися послугами ІТ-фахівців. Ми ж знаємо, що китайський ринок величезний і його за кількістю населення та підприємств не можна порівнювати із жодною країною. Логічно, що замовлення на ІТ-продукти значно зменшувалися не лише в Китаї, а й  у всьому світі. І це дало поштовх до значного скорочення», — каже експерт.

Технічний прогрес не спинити

Ще одна причина, теж пов’язана з COVID-19, — шалене збільшення кількості ІТ-працівників у великих та середніх компаніях світу саме в ковідні роки. Згадаймо, як небезпечна хвороба змусила чимало працівників різних професій виконувати обов’язки віддалено й, зрозуміло, в інтернеті. А куратори ІТ-бізнесу вирішили, що саме час заробляти ще більше й стали роздувати штати.

Є цікаві цифри, які це демонструють. Приміром, Meta за пандемічні роки збільшила кількість найманих працівників на 60%. Проте ривка у царині замовлень та відповідно отримання надприбутків від такої дії керівники компаній не отримали. Звісно, певний сплеск активності таки був. Однак це не стало тенденцією, що визнав і Марк Цукерберг. Тому ІТ-гіганти, а за ними менші компанії дуже скоро розпочали таке саме масове скорочення штатів.

Економісти вбачають ще одну фінансову причину, яка спонукала до скорочень в ІТ-бізнесі. Це політика федеральної резервної системи США щодо ключової ставки. Її було підвищено до 4,25—4,5%. Це спричинилося до того, що різні фонди, передовсім венчурні, стали набагато менше вкладати власні кошти в розвиток технологічних компаній, насамперед ІТ.

Олексій Кущ, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» каже: «Здебільшого причина не в коронавірусі й не в кризі, спричиненій жорстокою війною між рф й Україною, а суто технологічна. Технічний прогрес зробив свою справу всередині ІТ-компаній: тепер певні початкові етапи (коди) можуть робити не люди, а штучний інтелект. Тому багато співробітників, які раніше виконували ці функції, виявилися непотрібними — все робить машина. Для більшого розуміння можна навести приклад технічної революції в ХІХ сторіччі, коли після винаходу парової машини в Європі й Америці стали масово звільняти працівників, які виконували ручну роботу».

Цілком зрозуміло, що в Україні ситуація на ринку ІТ ще більш вразлива. Цифри, можливо, кажуть про інше, але вони не відображають глибинності негативних процесів.

Як вважає CFO IT-компанії Ciklum Андрій Оксенюк, експорт ІТ-послуг з України торік зріс майже на 6%, попри криваву війну. Проте це жодним чином не можна порівнювати з попередніми роками, коли таке зростання становило 25—30%. Українські керівники компаній не люблять, щоб журналісти занурювалися в їхні проблеми, тому й про звільнення ІТ-працівників всередині України мало інформації. Проте деякі цифри все-таки є, і вони добре ілюструють ситуацію. На 1 січня 2023 року кількість потенційних працівників галузі, які підшукували нову роботу, становила 77 тисяч.

Напрями, які розвиваються попри все

Хоч є певні галузі й напрямки, пов’язані з ІТ-бізнесом, які у воєнний час розвиваються інтенсивніше. Як зазначає старший віцепрезидент GlobalLogic Андрій Яворський, це передовсім кібербезпека, military tech та штучний інтелект. Зрозуміло, що два перші напрями стали активно розвиватися саме через війну.

Є й інша добра новина для тих, кого не скоротили. Як зазначає Олексій Кущ, попри всі негативні моменти заробітна плата фахівців ІТ-галузі фактично не зменшилася. «За рахунок скорочень керівники ІТ-компаній можуть  підтримувати пристойний рівень заробітних плат для своїх найкваліфікованіших фахівців», — каже він.

Проте фахівці, які живуть в Україні, а працюють на закордоння, в період, коли у країні були масові відключення електроенергії, скаржилися, що їх мало розуміють іноземні партнери та відмовляються від співпраці. А як відомо, до війни таких було чимало, адже цей бізнес глобальний. Вони намагаються переорієнтовуватися на внутрішніх споживачів, але їх також відчутно поменшало.

Як зазначає Степан Веселовський, CEO Львівського IT Кластера, іноземні клієнти дедалі частіше не хочуть брати на проєкти фахівців з України. Однак більшає українських компаній, які  мають бажання відкривати філії за кордоном, щоб мати менше проблем, з якими вони стикаються на батьківщині. Ідеться зокрема про відсутність бронювання та неможливість їздити в короткочасні відрядження за кордон.

Уже нині, як переконані деякі аналітики, український ринок поступово перенасичується ІТ-новачками (чимало їх з’явилося під час війни серед людей, які втратили роботу й закінчили певні курси). Вони та деякі інші категорії фахівців — потенційні безробітні  або їм доведеться довго шукати роботу.