ПЕРСПЕКТИВИ
Для розробки шельфу в нас є все, окрім грошей та господарського хисту
Стратегічно важливою для України є енергетична незалежність. Розв’язання цієї проблеми лежить у кількох площинах. Одна з них — розвиток власної нафтогазовидобувної галузі. І цього року нарешті зроблено перший крок у цьому напрямі — розпочато фінансування модернізації та інвестиційних проектів української державної компанії «Чорноморнафтогаз».
Бездонне дно моря
Газові родовища на Чорному морі почали розробляти ще в радянські 1970-ті. Першою ластівкою стало Голіцинське, яке ще й досі продукує газ, але, звісно, вже не в тих обсягах, що колись. Геологічні, геохімічні та геофізичні дослідження, які проводили ще за часів Союзу і продовжували в незалежній Україні, дали загальну картину шельфу. Тепер цифри щодо запасів вуглеводної сировини моря називають різні — від 1,5 до 3 трлн тонн умовного палива. Такі запаси можуть на багато років забезпечити попит України. До речі, про це неодноразово наголошувала НАК «Нафтогаз України», і вчені також підтримують цю думку.
Якщо брати до уваги оцінки українських та російських учених-геологів, то найперспективнішим для видобутку палива є саме дно Чорного моря. Такої самої думки дотримувалися ще 10 років тому спеціалісти міжнародної нафтової компанії «Хант», і в них було велике бажання отримати на дні моря ділянку. Іноземна компанія хотіла провести за свій рахунок буріння при глибині води 2290 метрів. «Представники «Ханту» тоді заявили: «Якби ми не були впевнені, що перша свердловина дасть від 1 до 3 тис. тонн на добу, то не прагнули б вкладати в цю справу 100 млн доларів». Але у них не склалося, а нам залишається тільки здогадуватися, чому», — згадує доктор технічних наук Роман Яремійчук.
Як стверджують у «Чорноморнафтогазі» — єдиній видобувній компанії України, яка розробляє шельф Чорного моря, ні технологій, ні виробничих потужностей для освоєння глибоководної частини моря в них немає. «Чорноморнафтогаз» після придбання нових платформ-СПБУ зможе працювати на глибинах до 120 метрів і, як вважають у компанії, цього поки що достатньо. У найближчі п’ять років та з урахуванням нового обладнання роботи вистачить і на ділянках до 120 метрів. На нових глибинах, на яких компанія зможе тепер вести роботи, виявили на даний момент 11 найперспективніших родовищ, прогнозні ресурси п’яти з яких становлять приблизно 70 млрд кубометрів природного газу, а решти шести — понад 70 млн тонн нафти. Крім того, нове обладнання дасть можливість дорозвідати родовища, які діють. Але при цьому з порядку денного не знято питання залучення компаній, які мають технології розробки глибоководних родовищ, оскільки на глибині надра багатші на вуглеводні.
Чи реалізуються наміри
До розробки шельфу в різний час намагалися залучати іноземні компанії. У 2002 році керівництво ДАТ «Чорноморнафтогаз» підписало меморандум про співпрацю з австрійською компанією OMV. Але подальша діяльність залишилась на папері, і OMV вирішила розробляти румунський шельф. У 2004 році до розробки Одеського родовища хотіли залучити приватний капітал структур українських бізнесових груп — не судилося. І знову пошук інвесторів. У 2009 та 2010 роках надії на співпрацю покладали на дві китайські компанії, але справа далі намірів не дійшла. За повідомленнями прес-служби НАК «Нафтогаз України», тепер ми маємо домовленості з американською компанією Halliburton, італійською Eni, німецькою RWE. Запросила Україна до співпраці і російський «Газпром». А ось Бразилія, один зі світових лідерів у нафтовидобувній галузі, сама запропонувала нам спільну діяльність щодо видобутку газу та нафти на Чорноморському шельфі. І як відомо, нещодавно підписала меморандум про наміри. Тепер головне, щоб наміри перетворились на реальну роботу.
Як пояснили в кримській нафтовидобувній компанії, залучення інвесторів — процес тривалий. Адже йдеться про багатомільйонні вкладення та геологорозвідувальні ризики, які зазвичай лягають на плечі інвесторів й у разі невдалого пошуку не повертаються. За приклад тут можна навести буріння глибоководної свердловини вартістю понад сто мільйонів доларів у Туреччині, яка виявилася «сухою».
Не втрачаючи надії
У ДАТ «Чорноморнафтогаз» розповіли, що в 2010 році ситуація для розвитку нафтової галузі кардинально змінилася. За фінансової підтримки НАК «Нафтогаз України» цього року кримське підприємство дооблаштовує два діючих і освоює одне нове родовище. Настільки активних робіт на шельфі Чорного моря не вели майже 10 років. Тепер нові потужності Архангельського і Голіцинського родовищ дають змогу компанії підтримати щорічний видобуток природного газу на рівні понад мільярд кубометрів. А запуск Одеського значно збільшить постачання природного газу із шельфу Чорного моря. Завдяки вже проведеним роботам зупинено багаторічне падіння видобутку на шельфі Чорного та Азовського морів, а на чорноморських родовищах з другої половини року триває рекордний за останні 20 років добовий видобуток природного газу.
Нині «Чорноморнафтогаз» завершує роботи із введення в експлуатацію шостої за останні п’ять місяців свердловини на новій платформі БК-1 Архангельського газового родовища. У червні завершилися основні роботи на розконсервованій технологічній платформі БК-11 Голіцинського газоконденсатного родовища. Триває підготовка до будівництва 87-кілометрового підводного газопроводу до Одеського газового родовища — закуплено труби, трубоукладальну баржу тощо.
Нині «Чорноморнафтогаз» видобуває понад один мільярд кубічних метрів газу на рік. Це і мало, і багато. Багато, бо Крим майже забезпечує себе власним газом, але з урахуванням перспектив це мало. Свого часу було кілька державних програм розробки шельфу і вже навіть передбачалося, що у 2010 році тут видобуватимуть приблизно 3 млрд кубічних метрів газу. Але впродовж багатьох років бюджетні кошти на програми не виділяли, обладнання в більшості застаріле. Нині «Чорноморнафтогаз» працює на глибині 50-70 метрів, основним суднам флоту підприємства понад 25 років, а наймолодшій платформі «Таврида» цього року виповниться 16. Крім того, проблема освоєння найбагатших глибоководних родовищ залишається нерозв’язаною. Але закупівля нового обладнання вселяє надію на кардинальні зрушення у цій справі.
Шельфу вистачить на всіх
Нині шельф Чорного моря, крім нашої країни, розробляють Румунія й Болгарія. Інтенсивно веде роботи Туреччина і свою дорогу торує для власного газовидобування Росія. Румуни два роки тому відкрили 2 потужні газові родовища і не менш потужні нафтові. Болгари відкрили 7 невеликих газових родовищ. Туреччина наполегливо вивчає свій шельф, Росія зняла всі податки на діяльність тих організацій, які ведуть пошукові роботи на Чорному морі. У Туреччині, Болгарії та Румунії працюють три-чотири світові потужні нафтогазові компанії, адже законодавство в цих країнах так побудоване, що вони дають змогу уникати бюрократичних перепон, які є у нас.
Але попри різні непогодження, в компанії ДАТ
«Чорноморнафтогаз» головну перспективу вбачають
у відкритті нових родовищ і, відповідно,
збільшенні обсягів видобутку вуглеводнів. Це цілком реально завдяки
державній підтримці. Найближчими роками «Чорноморнафтогаз» працюватиме в
неглибоководній частині шельфу, збільшуючи видобуток газу. До 2015 року він має
зрости в 1,8 раза. У перспективі — відкриття двох-трьох нових родовищ із
запасами 40-60 млрд кубометрів.
КОМПЕТЕНТНО
Бажання плюс геологорозвідка
Роман ЯРЕМІЙЧУК,
доктор технічних наук, професор:
— Щоб мати відчутні результати, в нафтогазову галузь треба систематично вкладати гроші. Якщо говорити реально, то з такими грошима, які були залучені в цю галузь цього року, Україна зможе розправити крила вже через сім років. А згодом ми можемо отримати інший ефект — Україна з покупця нафти й газу може перетворитися на експортера.
На моє глибоке переконання, Україна може стати енергетично незалежною, якщо цього забажає вище керівництво нашої держави. Нам конче потрібні нові технології. Технології щодо буріння свердловин та видобування нафти, які зараз є в Україні, відображають рівень 60-70 років минулого століття. І річ тут навіть не в спеціалістах, адже в закордонних компаніях так само, як і на кораблях, працює сила-силенна висококваліфікованих українців.
На жаль, освоєння закордонного досвіду в нас відбувається вельми хаотично. Я навіть думаю, що Україна сліпо копіює російський досвід. В 1990-х російські олігархи дійшли висновку, що тих запасів нафти й газу так багато, що не треба їм вкладати гроші в геологорозвідку. І вони ліквідували геологічну службу. Тоді само і в Україні вирішили, що нам теж не потрібна геологорозвідка, і нині вона майже вся ліквідована. Та ось тільки росіяни схаменулись і тепер вкладають великі гроші в геологорозвідку, і нам треба, але в нас немає грошей, а їх треба чимало, щоб відродити її на новому рівні.
ДОВІДКА «УК»
На шельфі Чорного й Азовського морів, а також сухопутної
частини Криму «Чорноморнафтогаз»
експлуатує 10 родовищ: 3
газоконденсатних, 6 газових, 1 нафтове. Протягом 2010 року підприємство
видобуло 1050 млн кубометрів природного газу, 70,54 тис. тонн газового
конденсату та 8,7 тис. тонн нафти. ДАТ
«Чорноморнафтогаз» входить до складу НАК «Нафтогаз України» і
спеціалізується на розвідці й видобутку нафти та газу в акваторії Чорного і
Азовського морів.