НОВАЦІЯ

За яке мито не буде бито

Вікторія КОВАЛЬОВА,
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

«УК» звернувся до експертів з проханням проаналізувати новий Митний кодекс (МК) та дати оцінку основним його положенням. Отже, як змінилась процедура проходження товарів через митницю? Чи стане легше працювати представникам зовнішньоекономічної діяльності? На яку суму зможуть  ввозити в Україну товарів без сплати мита громадяни та іноземці?

За новим МК, що вступив у дію першого дня літа, підвищено ліміти безмитного ввезення товарів через пункти пропуску на кордоні. Зокрема для повітряного сполучення — до 1000 євро (раніше 200 євро — Авт.), через сухопутні і морські — на 500 євро та вагою до 50 кг. Без сплати податків можна також переказувати міжнародні поштові та експрес-відправлення вартістю до 300 євро (раніше 200 євро  — Авт.), а також ввозити харчові продукти для власного споживання на 200 євро. Новий МК  передбачає і збільшення строків тимчасового ввезення транспортних засобів для громадян — нерезидентів з 183 днів до одного року.

Бізнес сам може обирати митницю, де дикларуватиме товари. Фото Олега МАРКЕВИЧА

Щодо підприємців, то їм митна «біблія» теж значно полегшила життя. «Технічно, новий документ кодифікував і узагальнив безліч розрізнених підзаконних актів, розібратися в яких суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) досі було досить важко. 
 

До того ж, він не диференціює підприємства на малі, середні і великі, що теж є суттєвим покращенням», — констатує виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Анна Дерев’янко.

Відтепер бізнес сам може обирати митницю, де декларуватиме товари, незалежно від місця реєстрації. Отже, значно економитиме на логістиці. Крім того, витрачатиме на митне оформлення максимум чотири години, а не 24, як раніше. Митники мають укладатись у цей час, інакше нестимуть персональну відповідальність. Порушення термінів буде легко довести, адже дату і час подання митної декларації суб’єкт зможе самостійно фіксувати в електронних системах.

Крім того, якщо раніше для митного оформлення треба було подати 25 документів, то тепер достатньо митної декларації і рахунка або документа, що визначає вартість товару, в окремих випадках — декларації митної вартості. Відомості про інші документи достатньо зазначити у митній декларації. «Водночас треба бути готовими, що у разі потреби декларант чи уповноважена ним особа зобов’язані надати оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії», — звертають увагу експерти.

— Митні органи тепер повинні надати на вимогу декларанта письмову інформацію щодо причин коригування, порядку і методу визначення митної вартості, — ділиться враженнями від ознайомлення з новим МК юрист «Бейкер і Макензі Сі-Ай-Ес Лімітед» Тетяна Гринь. — Відтак МК покладає на митні органи відповідальність за відмову визначення митної вартості та зобов’язує їх обгрунтовувати причини відмов. Додатково, нова редакція МК збільшує термін для ввезення товарів у митному режимі тимчасового ввезення — з одного до трьох років, в режимі переробки — з 90 до 365 днів. Це однозначно, позитивні зміни, спрямовані на розвиток міжнародної економічної співпраці та покращення інвестклімату.

Позитивну оцінку дав документу й Володимир Щелкунов, президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати: «Новий МК увібрав чимало необхідних положень і роз’яснень для спрощення роботи органів митниці, їх відносин з громадянами та бізнесом. Нове митне законодавство наблизилося до вимог СОТ, норм Митного кодексу країн ЄС та положеннь Кіотської конвенції».   

Оператор уповноважений заявити…

Важливим кроком для взаємодії митної служби та учасників ЗЕД є також введення інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО). Цей статус зможуть отримати сумлінні компанії, що не мають заборгованостей і суттєвих порушень. Він надаватиме низку привілеїв під час проходження митного контролю. «Незважаючи на певні технічні деталі та моменти, які потребують доопрацювання (наприклад, набір критеріїв для надання суб’єкту ЗЕД статусу УЕО), в цілому це нововведення суттєво вдосконалює митне законодавство, гармонізуючи його з європейським», — наголошує очільниця ЄБА Анна Дерев’янко.

Суттєвою для бізнесу також є норма щодо можливості внесення змін до митної декларації протягом трьох років після завершення митного оформлення товарів. Вона дає змогу задокументувати всі розбіжності щодо фактичної та задекларованої кількості імпортованого товару через відповідні зміни у митній декларації.

Американська торговельна палата серед найбільш важливих для бізнесу митних новацій виокремила ще й такі: удосконалення митних процедур (особливо щодо реекспорту, реімпорту, переробки тощо); відшкодування митних зборів і можливість для нерезидентів реекспортувати товари, якщо договірні зобов’язання не виконуються;  часткове звільнення від сплати мита (на додаток до ПДВ) у разі тимчасового ввезення товарів, які не підпадають під положення Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990); невизначене митне оформлення роялті, доки процедура не буде схвалена урядом.

«З набранням чинності нового МК запроваджується обов’язковість переходу на автоматизовану систему митного оформлення, що має відбутись до 1 січня 2015 р. Однак, усе залежатиме від фінансування цих заходів з держбюджету», — констатує юрист ЮФ «Салком» Наталія Дроздова.

Цікаво, що за ним митні органи видаватимуть лише накази організаційного характеру, а нормативні акти у митній сфері — затвердження порядків, положень, правил, переліків і форм документів тощо, в тому числі для впровадження МК, прийматиме Мінфін. На думку юриста Тетяни Гринь, «це дасть змогу «вручну» регулювати питання митного оформлення і контролю, а також може створити підстави для фіскального підходу держорганів».  До того ж, ефективність МК значною мірою залежатиме від практики застосування його положень митними інспекторами та їхніми керівниками. 

Ціна питання

 «Ухвалений закон — результат складного компромісу між завданням максимального сприяння торгівлі та дерегуляції, з одного боку, та гарантуванням захисту національних інтересів для попередження та припинення незаконної торгівлі, з іншого», — констатувала заввідділом зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Клименко.

За прогнозами експертів Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Верховної Ради, приведення митних режимів до світових стандартів відкриє нові можливості для бізнесу та унеможливлять використання тіньових схем і дозволить отримати додаткові надходження до бюджету — понад 10 млрд грн. Їх, до речі, можна буде спрямувати на реалізацію соціальних ініціатив Президента України.

З набуттям чинності МК митниця та інші органи виконавчої влади мають привести  чималу кількість законодавчих актів до його вимог. Більш чіткого викладення потребують питання, пов’язані з персональною відповідальністю органів митниці за неправомірні дії по відношенню до громадян і представників бізнесу, а також відшкодування підприємствам неправомірно завданих збитків.

Митники дуже часто не приймають задекларовану митну вартість, визначену декларантом за основним методом — ціною договору (контракту), розповідає В. Щелкунов. Натомість використовують другорядні, визначаючи її на основі відомостей зі своєї внутрішньої бази даних, де, на переконання багатьох бізнесменів, ціни завищені. Тому, на думку експерта, потрібно удосконалити порядок заявки декларантами митної вартості, а також контроль за правильністю її визначення.

— Наразі продовжується робота над гармонізацією положень нового МК з відповідними нормами Податкового кодексу, зокрема в частині спрощення адміністрування, стягнення ПДВ в межах різних митних процедур, — зазначає очільниця ЄБА А. Дерев’янко. — Невідповідність і дисонанс у двох найважливіших для успішного ведення бізнесу документах неприпустимі. Сподіваємося, що держоргани, відповідальні за розробку та реєстрацію всіх необхідних підзаконних актів, встигнуть вчасно підготувати і затвердити всі відповідні документи та процедури, аби у бізнес-спільноти було чітке розуміння нових правил гри.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Вікторія ФОМЕНКО,
юрист, київський офіс міжнародної ЮФ Salans:

— Нова редакція МК хоча й досить прогресивна і містить чимало нововведень, що покращать бізнес-середовище в Україні, вимагає доопрацювання. Так, норми щодо процедури коригування митної вартості залишаються дискусійними. По-перше, не містять процедури самостійного коригування митної вартості після випуску товарів у вільний обіг. По-друге, не передбачають прозорого регулювання процедури подачі основних і додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Короткий проміжок часу між підписанням МК та його вступом у силу може негативно позначитись на бізнесі. Так, надтермінове прийняття кількох підзаконних актів протягом травня не дає змоги ані узгодити їх належним чином, ані заздалегідь ознайомитися з ними бізнес-середовищу. Тому робота протягом першого місяця після вступу в силу МК може перетворитись на суцільний хаос.