Уже двадцять чотири роки поспіль державна служба зайнятості України є важливим гравцем на вітчизняному ринку праці від імені держави. Чотирнадцять останніх років трудове посередництво між шукачами роботи і роботодавцями та соціальний захист людей у випадку безробіття здійснює служба на страхових засадах. Служба зайнятості як соціальна інституція неодноразово демонструвала сучасні підходи, спроможність відповідати на виклики ринку праці та оперативно надавати реальну допомогу всім, хто її потребує.

Через ситуацію в Криму та на сході України, велика кількість людей змушена переселятися у безпечні населені пункти. І однією з проблем, яку їм потрібно вирішувати в першу чергу, є пошук роботи. Як вдається працевлаштовувати внутрішньо переміщених осіб, що може запропонувати своїм клієнтам служба зайнятості в сучасних непростих соціально-економічних умовах, як відбувається співпраця з роботодавцями, розмовляємо з директором Державного центру зайнятості Юрієм ХАРЧЕНКОМ.

Директор Державного центру зайнятості Юрій ХАРЧЕНКО.Є вакансії для переселенців

УК: Юрію Олексійовичу, нині у різні регіони України переїхало більше півмільйона осіб зі сходу і Криму, серед них немало тих, кому потрібна робота. Яка загалом ситуація із забезпеченням переселенців роботою?

— До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі громадяни, в тому числі вимушені переселенці, які бажають працювати або змінити місце роботи. За допомогою в працевлаштуванні вони можуть звернутися до будь-якого центру зайнятості, зручного для відвідування, й отримати там увесь комплекс соціальних послуг. Усі громадяни мають змогу ознайомитися з наявними вакансіями конкретної області та України загалом, в тому числі з можливістю тимчасового працевлаштування, отримати консультації щодо потреб та вимог роботодавців у певному регіоні.

Громадянам України, які прибувають на тимчасове проживання з Криму та сходу, допомагають у пошуках роботи, в тому числі шляхом залучення до участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, ухвалюють рішення про надання або поновлення статусу безробітного, призначення чи продовження виплати допомоги по безробіттю. У разі, якщо на ринку праці немає підходящої роботи, пропонують професійне навчання за рахунок коштів страхового Фонду на випадок безробіття.

УК: У базі служби зайнятості чимало вакансій, і водночас чуємо скарги від переселенців, що неможливо знайти роботу. В чому причина такого дисонансу?

— За період з 1 березня по 15 грудня 2014 року до центрів зайнятості звернулися за сприянням у працевлаштуванні 30,7 тисячі осіб з числа мешканців АР Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей, з них статус зареєстрованого безробітного отримали понад 19 тисяч осіб. Допомогу по безробіттю отримували 12,5 тисячі. За направленням державної служби зайнятості працевлаштувалися понад 5 тисяч осіб з числа вимушених переселенців. Близько 600 зареєстрованих безробітних з числа таких осіб проходять професійне навчання на замовлення роботодавців, 781 особу було залучено до громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру. Власну справу за сприяння державної служби зайнятості, отримавши допомогу по безробіттю одноразово, започаткували 85 безробітних з числа вимушених переселенців.

Щодо складнощів з працевлаштуванням, на які скаржаться переселенці, то тут у кожного своя історія та своя ситуація. Все залежить від конкретної людини, її спеціальності та кваліфікації, затребуваності певної професії на ринку праці, наявності постійного чи тимчасового житла, прагнення залишитися на новому місці чи все ж таки налаштованість на повернення додому, і взагалі — бажання працювати.

Серед шукачів роботи переважає молодь з вищою освітою. Натомість більшість вакансій за робітничими професіями.

Хочу зазначити, що громадяни, які звертаються до служби зайнятості, маючи професії та спеціальності, як от інженер, економіст, вчитель, продавець, кухар тощо, за сприяння служби зайнятості працевлаштовуються, як правило, за набутими професіями. Побажання переселенців різні. Хтось претендує на вакансії, що потребують високої кваліфікації, на високу заробітну плату, а хтось погоджується на будь-яку роботу, в тому числі тимчасову, не зважаючи на розмір зарплати.

Наголошую, державна служба зайнятості ставить перед собою завдання знайти роботу кожному переселенцю — шукачу роботи — за новим місцем проживання, якщо сама людина цього прагне.

УК: Є ще одна проблема. Багато переселенців, тікаючи від обстрілів, збиралися похапцем і не взяли потрібних документів. Або ж втратили їх під час переїзду…

— 22 листопада 2014 року набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Частиною першою статі 7 цього Закону визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статі 7 зазначеного Закону зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.

Реєстрація внутрішньо переміщених осіб у центрах зайнятості на безпечній території відбувається за умови пред’явлення ними:

— довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи;

— паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України;

— облікової картки платника податків;

— за наявності, особа подає також інші документи, відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 (трудову книжку, цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості, військовий квиток, диплом або інший документ про освіту тощо).

Однак навіть без документів, переселенці можуть отримати у центрах зайнятості низку послуг. Зокрема це інформація про вакансії, навчальні заклади, підприємства, установи, організації, з якими співпрацює служба зайнятості; консультації та правова допомога з питань працевлаштування або звільнення з роботи, щодо отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю, інших послуг державної служби зайнятості; рекомендації щодо вибору чи зміни професії, послуги з професійної орієнтації.

Навчання впродовж усього життя

УК: Фахівці, які займаються аналізом стану ринку праці, зауважують, що нині акценти зміщені від регулювання поточної ситуації на ринку праці до профілактики безробіття. Що робиться у цьому плані, і наскільки ця справа дієва, особливо у нинішній ситуації?

— Зауважу, що найбільшою гарантією від безробіття є конкурентоспроможність фахівця на ринку праці. Все починається ще під час вибору професії, здобуття певної фахової освіти та кваліфікації, а також здатності не стояти на місці, йти у ногу з часом. Адже навчання впродовж усього життя — це не тільки гасло, а програма дій для кожного, хто хоче бути затребуваним на ринку праці.

На підтримку та підвищення конкурентоспроможності конкретної людини спрямовано послуги служби зайнятості, як от професійна орієнтація, інформаційно-консультаційні послуги, професійне навчання, можливість отримати ваучер на перепідготовку або підвищення кваліфікації для осіб вікової категорії «45 плюс».

Орієнтація на підприємництво, започаткування власної справи, з одного боку, стимулює особисту ініціативу людини, дає їй змогу реалізувати власні професійні мрії та уподобання, а з іншого — є досить перспективним в умовах дефіциту підходящих вакансій, особливо в малих містах і сільській місцевості.

Згідно з чинним законодавством, будь-яка людина, яка бажає розпочати власний бізнес або вже здійснює підприємницьку діяльність, може безкоштовно одержати в центрі зайнятості потрібні їй інформаційно-консультаційні послуги, у тому числі із залученням представників інших установ — фінансистів, податківців, працівників Пенсійного фонду тощо, а зареєстровані безробітні мають право на отримання належної їм допомоги по безробіттю одноразово для відкриття власної справи, а в разі потреби — на професійне навчання з професій та спеціальностей, які дають необхідні знання для малого бізнесу.

УК: Чи й досі гострою залишається та проблема, що ринок праці потребує представників робітничих спеціальностей, натомість серед шукачів роботи більше людей з вищою освітою? Можливо, потрібно задіювати якісь механізми, щоб робочі місця ставали технологічнішими і привабливішими для шукачів роботи?

— Як і в попередні роки, на ринку праці сьогодні найзатребуваніші професії висококваліфікованих робітників — слюсарів, токарів, фрезерувальників, електрогазо?зварювальників, водіїв, робітників з ремонту електричного обладнання та інших представників робітничих професій. Так, потрібні будівельники різних спеціальностей (маляри, муляри, плиточники) і працівники сфери послуг (продавці, кухарі, офіціанти, перукарі).

Що стосується професій, де потрібна вища освіта, то залишається попит на бухгалтерів, економістів, лікарів, інженерів з відповідним досвідом роботи та високим рівнем кваліфікації, а також ІТ-спеціалістів. ІТ-сфера стрімко розвивається, і потреба в таких фахівцях зростатиме. Дедалі важливішими стають і біологічні спеціальності, приміром професія еколога, а також фахівців з економного використання ресурсів, наприклад з енергозбереження тощо.

Також роботодавці сьогодні шукають кваліфікованих технологів і фармацевтів, дизайнерів і редакторів сайтів. У сільськогосподарському секторі є потреба в агрономах та зоотехніках. Не втрачають актуальності й базові для будь-якого суспільства професії — це педагоги, медики, ветеринари, харчовики, працівники транспортної сфери, зв’язку, енергетики та інші. Загалом для кожної з категорій шукачів роботи нам є що запропонувати.

Безперечно, найскладніша проблема — пошук висококваліфікованих робітничих кадрів для сучасного виробництва. Це металургійні і машинобудівні підприємства, оборонна промисловість, яка знову набирає обертів, та інші.

Щоби молодь з більшою охотою обирала ці професії, потрібно забезпечити наявність кількох чинників: високу або принаймні конкурентну заробітну плату і сучасні умови праці, а також піднімати престиж робітничих професій у суспільстві, як це робилося за радянських часів. Зокрема потрібне визнання й нагородження звичайних людей праці, їхня більш активна участь у громадському житті країни тощо.

УК: Діяльність служби спрямована на роботу не лише з безробітними, а й з роботодавцями.

— Так. Коли ми акцентуємо на ролі державної служби зайнятості в суспільстві саме як посередника на ринку праці від імені держави, то, безумовно, повинні знати й розуміти потреби та інтереси роботодавців.

Тому одним з пріоритетів діяльності служби зайнятості є налагодження і зміцнення взаємовигідних партнерських відносин з роботодавцями. Активна участь служби зайнятості у вирішенні кадрових проблем підприємств дає позитивні результати. Комплекс соціальних послуг, які сьогодні отримують роботодавці від служби зайнятості, доволі широкий і різноманітний.

УК: У чому полягає ця робота та які її результати?

— Роботодавці виконують дві найважливіші ролі. По-перше, вони є партнерами в реалізації державної політики зайнятості населення і забезпечують центри зайнятості інформацією про вакантні робочі місця. По-друге, роботодавці є клієнтами державної служби зайнятості, для яких підбирають персонал.

Відповідно до п. 4 ч. 3 статті 50 Закону «Про зайнятість населення», роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати державній службі зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

З метою своєчасного укомплектування вакансій фахівці центрів зайнятості проводять міні-ярмарки вакансій, зустрічі роботодавців з безробітними, оперативно направляють шукачів роботи на співбесіди до керівників та кадрових працівників підприємств.

Тож сьогодні більшість роботодавців з власного досвіду знають, що співпраця зі службою зайнятості взаємовигідна у вирішенні питань щодо підбору кадрів, адже успішність та розвиток підприємства залежить від професіоналізму працівників.

Сучасні можливості служби зайнятості викликають зацікавленість роботодавців у співпраці. Адже вона передбачає широкий спектр послуг для забезпечення адресної роботи з кожним роботодавцем, виходячи з його потреб та можливостей.

Упродовж 11 місяців 2014 року до державної служби зайнятості з метою укомплектування вакансій звернулося 175,1 тисячі роботодавців, які подали 876,7 тисячі вакансій. З них 693,7 тисячі було укомплектовано службою зайнятості.

ДОВІДКА «УК»

За сприяння державної служби зайнятості, яка налічує майже 15 тисяч працівників, щороку знаходять роботу майже 1 мільйон громадян, проходять професійне навчання понад 200 тисяч безробітних, беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру близько 250 тисяч осіб.

ДОСЬЄ «УК»

Юрій ХАРЧЕНКО. Народився у 1964 році на Київщині. У 1993 році закінчив Архангельське мореплавне училище імені капітана В.І. Вороніна за фахом «судномеханік».

У 2013 році закінчив Уманський національний університет садівництва за фахом «менеджер зовнішньоекономічної діяльності». Трудову діяльність розпочав у 1981 році у Ставищенській районній дирекції кіномережі, Київська область. З 1986 по 1995 рік працював мотористом, механіком АТ «Північне морське пароплавство», м. Архангельськ. З 1995 по 2001 рік обіймав керівні посади у приватних структурах. З 2002 по 2008 рік займався підприємницькою діяльністю.

З 2008 по 2010 рік — робота у Міністерстві праці та соціальної політики: головний спеціаліст Управління забезпечення роботи Міністра; начальник відділу матеріально-технічного забезпечення Управління справами; начальник Управління справами Міністерства. З 2010 по 2014 рік — директор клінічного санаторію «Перемога». З 7 березня 2014 року — перший заступник директора, виконувач обов’язків директора Державного центру зайнятості.

З 18 квітня 2014 року — директор Державного центру зайнятості.

Цифри і факти (2014 р.)

• Послугами державної служби зайнятості у січні—листопаді скористались 1,3 мільйона безробітних громадян, у тому числі майже 900 тисяч осіб набули відповідного статусу з початку року.

• Роботу отримали майже 700 тисяч клієнтів центрів зайнятості, зокрема за направленням державної служби зайнятості працевлаштувалися 500 тисяч зареєстрованих безробітних.

• Кількість безробітних, які започаткували власну справу за рахунок отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово, становила майже 17 тисяч осіб, що на 16% більше, ніж у 2013 році.

• На нові робочі місця з компенсацією роботодавцю єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працевлаштовані 13 тисяч безробітних, що майже удвічі більше, ніж у 2013 році.

• За направленням центрів зайнятості працевлаштувалися 125 тисяч безробітних, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

• Професійне навчання за направленням державної служби зайнятості проходили майже 200 тисяч безробітних. Рівень працевлаштування після закінчення професійного навчання перевищує 90%.

• У громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру взяли участь майже 230 тисяч осіб.

НОВИНИ З РЕГІОНІВ

Рівненщина. Переїхавши з Криму, започаткували власну справу

У житті Володимира і Наталії настав непростий період, коли вони змушені були покинути рідну домівку і переїхати з сонячного Криму до поліського краю. Зіштовхнулися з багатьма проблемами, але не опустили руки. Дізнавшись про послуги служби зайнятості, зацікавилися можливістю організувати власний бізнес. За сприяння Рівненського міського центру зайнятості подружжя пройшло навчання на цільових курсах «Підприємець-початківець», успішно склали та захистили два бізнес-плани.

Володимир давно мріяв відкрити власний стоматологічний кабінет, адже такі послуги завжди затребувані в населення. Він вважає, що зростання попиту зумовлене сучасними можливостями в цій сфері: безболісне лікування, реставрація і протезування.

Наталія ж має намір створити бутик, де буде продавати сучасний жіночий одяг українського дизайнера.

Володимир і Наталія цілеспрямовано долають труднощі, які змінили їхнє життя. Вони впевнено розпочинають новий етап свого професійного становлення. Рівненський міський центр зайнятості допоміг молодому подружжю колишніх кримчан перетворитися з вимушених переселенців на молодих підприємців.

Миколаївщина. Старшокласників запросили на профдіагностику

Миколаївський районний центр зайнятості провів профорієнтаційний захід для старшокласників, в якому взяли участь понад 80 учнів 8—11 класів.

Дітям розповіли про роль професії у житті людини, шляхи її здобуття, актуальність робітничих професій. На заході також ішлося про професії, які залишилися в минулому, та нові професії, які мають попит на сучасному ринку праці, про можливість навчатися в Одеському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Наостанок фахівці центру зайнятості запросили старшокласників відвідати центр, де вони матимуть змогу пройти профдіагностичне тестування, а також отримати детальнішу інформацію з питань працевлаштування і навчання.

Львівщина. Долаємо психологічні бар’єри

Фахівці Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості організували для безробітних тренінг на тему «Психологічні аспекти працевлаштування».

Захід був справді доречним, адже в умовах жорсткої конкуренції на ринку праці, коли попит на робочу силу значно менший від пропозиції, роботу здебільшого знаходить той, хто займає активну життєву позицію, володіє навичками самопрезентації.

Чернігівщина. «Патріотизм та доброзичливість місцевих жителів вразили мене найбільше!»

Переселенців зі сходу підтримали в скрутну хвилину весь народ і держава. Так, уродженці Донбасу Ірині Бездєтко почати нове життя допомогли новгородсіверці та служба зайнятості.

Народилася і донедавна жила Ірина в місті Слов’янську. Мала і роботу, і житло. Працювала майстром виробничого навчання в професійному художньому ліцеї. Жила разом з батьками. Родина ніколи й гадки не мала, що все, що вони так любили і чим дорожили — близьких, друзів, рідне місто, дім, роботу — колись доведеться покинути, аби на новому місці почати життя з нуля.

 «Здавалося, що час зупинився, і це страшний сон, який неможливо пережити. Тим, хто цього не відчув, напевно важко зрозуміти», — згадує Ірина. Взявши з собою найпотрібніше, вона з батьками переїхала на Чернігівщину. Оселилися в бабусиному будинку в Новгороді-Сіверському. «Спочатку почувалися тут чужинцями. Ні з ким не спілкувалися, бо були налякані міфами про бандерівців, «Правий сектор» та нелюбов інших українців до жителів Донбасу», — говорить дівчина.

На Чернігівщині Ірина не була дуже давно. Приїздила ще в дитинстві, коли була жива її бабуся. І як же було приємно усвідомити, що потрапила до гостинної української глибинки, де триває мирне життя.

«Патріотизм та доброзичливість жителів Чернігівщини мене вразили найбільше. Тут люди живуть набагато бідніше, ніж жили їхні співвітчизники на Донбасі. Але незважаючи на це, всі люблять Батьківщину і щиро допомагають переселенцям, армії і пораненим військовим», — каже Ірина.

За допомогою в працевлаштуванні дівчина звернулася до Новгород-Сіверського районного центру зайнятості, де їй запропонували роботу на місцевому телеканалі. Тепер вона редактор телебачення РДТРК «Сіверська».

«Я не відчуваю якихось утисків чи незручностей. Люди до нас ставляться привітно. Дуже вдячна фахівцям служби зайнятості за допомогу в працевлаштуванні. Робота посідає чільне місце в житті кожного. Від неї залежить добробут і настрій людини, — зазначає Ірина. — Дякую директорові телерадіокомпанії Валентині Петрівні та всім співробітникам за підтримку, допомогу та розуміння. Працюю тут з першого серпня. Робота на телебаченні цікава, колектив гарний».

Тепер містечко на Чернігівщині Ірина вважає своєю домівкою.

Харківщина. Громадські роботи виручать незайнятих

У Нововодолазькому районному центрі зайнятості в рамках Всеукраїнської декади зайнятості відбувся «круглий стіл» на тему «Організація громадських робіт у 2015 році». У заході взяли участь голови сільських та селищних рад району, депутат обласної ради Світлана Ротач. Учасники обговорили можливість розширення переліку видів громадських робіт, перегляду та збільшення видатків місцевих бюджетів на організацію та фінансування громадських робіт, які сприятимуть адаптації незайнятих громадян та забезпечать їхню матеріальну підтримку.

Начальник фінансового управління райдержадміністрації повідомила про можливе збільшення видатків районного бюджету в 2015 році в частині оплати громадських робіт на 20 тисяч гривень порівняно з видатками 2014 року.

ДОВІДКОВО

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади.

Відповідно до чинного законодавства, у разі залучення до громадських робіт зареєстрованих безробітних фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.