ЮВІЛЕЙ
Україна є однією з шести держав, які мають повний цикл виробництва космічної техніки.
«Належність до високорозвинених країн визначається ступенем участі в космічній діяльності»
Голова Державного космічного
агентства України Герой України
Юрій АЛЕКСЄЄВ
29 лютого 1992 року було створено Національне космічне агентство України (з 2011 р. Державне космічне агентство України — ДКАУ). Відтоді наша країна приступила до формування власної державної політики у сфері дослідження та використання космічного простору. Яких результатів вдалося досягти? Які завдання на майбутнє стоять перед агентством? Про це та інше — в інтерв’ю голови ДКАУ Юрія Алексєєва.
20 кроків у космос
— Юрію Сергійовичу, хто стояв біля витоків створення НКАУ?
— Ініціаторами народження агентства виступили науковці НАНУ, фахівці Ради Міністрів, активісти Федерації космонавтики, керівники ракетно-космічних підприємств.
Важливо розуміти, що належність держави до високорозвинених країн нині визначається ступенем її участі в космічній діяльності, а це великий комплекс дисциплін, який містить сотні традиційних і нових галузей науки, техніки, виробництва та спирається на досягнення сучасного науково-технічного прогресу. Водночас космічні дослідження об`єктивно виступають його потужним важелем, стимулюють розвиток технічних наук, появу нових конструкторських та інженерних розробок. Крім того, космічна діяльність стимулює піднесення духовного та інтелектуального потенціалу країни, об’єднує народи в цивілізовану співдружність, даючи нові можливості в справі консолідації, укріплення державності та національної самосвідомості.
— Про які стратегічні підсумки можемо сьогодні говорити?
— У серпні 1995 р. вперше під юрисдикцією України здійснено запуск супутника дистанційного зондування Землі «Січ-1», що дало змогу замкнути на національному рівні повний цикл космічної системи — від розробки й виготовлення до експлуатації й розповсюдження обробленої інформації. Цим запуском забезпечено визнання України як космічної держави на міжнародній арені. У ті роки створено космічний сектор фундаментальної науки: у квітні 1996-го НКАУ та НАНУ заснували Інститут космічних досліджень, згодом утворили Національний центр управління та випробувань космічних засобів (м. Євпаторія). З 19 листопада по 5 грудня 1997 року було здійснено політ у космос першого космонавта України Леоніда Каденюка. Вперше у космосі побували державний герб, прапор та пролунав гімн незалежної України.
У 1998 р. сформована національна космічна галузь шляхом передачі до сфери управління агентства підприємств і організацій, які довгі роки працюють у цьому напрямі. Національне космічне агентство зберегло виробничу та наукову базу галузі і зробило нові кроки у розробці й виробництві сучасних ракет-носіїв, космічних апаратів, двигунів, систем керування, командних радіоліній, телеметрії та інших складових цього високотехнологічного комплексу. Нині до сфери управління ДКАУ входить понад тридцять промислових підприємств, науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро різних форм власності, в яких працюють майже 27 тисяч висококваліфікованих фахівців, 176 кандидатів і 15 докторів наук.
— Хто вони — лідери створення ракетно-космічних комплексів і систем?
— Це Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля, cпеціальне конструкторське бюро «Арсенал», акціонерні товариства «Хартрон» та «Інститут радіотехнічних вимірювань», керівники яких є генеральними або головними конструкторами в країні за відповідними напрямами космічної техніки. Головне підприємство з випуску ракет-носіїв і космічних апаратів — виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. А.М.Макарова». Збережені також високі технології і виробничі потужності на приладобудівних підприємствах галузі «Хартрон», «Комунар», «Київприлад», «Елміз» серійно виробляють системи керування для ракет-носіїв «Дніпро», «Циклон», «Союз», «Протон», «Рокот», «Стріла» та багатьох космічних апаратів, апаратуру стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції (МКС), прилади для космічних кораблів «Союз» та «Прогрес» тощо.
За останні п’ять років обсяги виробництва галузі зросли в кілька разів і становили 2011 р. понад 3,5 млрд грн, 62,5% випущеної продукції йде на експорт.
Внутрішній вигляд майбутнього ракетоносія, створеного на Південному машинобудівному заводі ім. А. М. Макарова. Фото Укрінформу
Майбутнє — за міжнародними проектами
— Один із найамбітніших спільних проектів із закордонними партнерами — «Морський старт»?
— Так. Реально оцінюючи можливості внутрішнього ринку космічних послуг, агентство наприкінці XX ст. розпочало активно працювати у сфері зовнішніх відносин: налагоджуються перші контакти з провідними аерокосмічними компаніями світу; підписуються угоди з Російською Федерацією, Індією, США; Україна вступає до авторитетних міжнародних космічних організацій; для забезпечення ефективної діяльності підприємств галузі на міжнародній арені формується національне космічне право. Неможливо не погодитися з тезою, що міжнародні проекти більш стійкі і за ними майбутнє.
Майже трирічна підготовча робота з партнерами інших країн завершилася початком проекту «Морський старт». Створюється спільне підприємство «Сі Лонч». Для забезпечення діяльності українських партнерів агентство залучає фінансові можливості Світового банку, керівництво якого згодом визнає, що це був один із найефективніших проектів за участю України. Засновники його — потужні фірми з чотирьох країн світу: «Боїнг» — із США, РКК «Енергія» — з Росії, КБ «Південне» і «Південмаш» — з України, «Кварнер» — із Норвегії.
— Скільки пусків уже здійснено?
— Позаду — 31 пуск із космічними апаратами здебільшого телекомунікаційного призначення. 2009 р. Міжнародний конгрес астронавтики в Південній Кореї визнав проект науково-технічним проривом, а за створення ракети-носія «Зеніт-3SL» групі фахівців космічної галузі присуджено Державну премію в галузі науки і техніки України. Подальшим розвитком програми «Морський старт» став проект «Наземний старт». У його реалізації задіяні підприємства та компанії США, Росії та України. Майже за 4 роки здійснено 8 успішних пусків ракет-носіїв «Зеніт-3SLБ» з космодрому Байконур.
Ще одне істотне досягнення космічної України — комерційний проект «Дніпро». Цей проект — поєднання відповідальності за міжнародними угодами про знищення стратегічних балістичних ракет SS–18 та розумного практицизму, а саме ліквідація ракети методом запуску в космос із корисним навантаженням. Для втілення ідеї створили спільну з Росією компанію «Космотрас». Починаючи з 1999 р., здійснили 17 стартів ракет-носіїв «Дніпро» та запустили в космос 64 космічних апарати на замовлення 15 країн.
У грудні 2004 р. виведено в космос наступний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-1М» та перший український мікросупутник «Мікрон». Майже через 2 роки вивели на орбіту апарат нового класу — 150-кілограмовий супутник «Єгиптсат», створений на замовлення Єгипту. Відбулася подія, яка започаткувала новий якісний етап у космічній діяльності України, — вихід на міжнародний ринок створення, запуску та введення в експлуатацію сучасних супутників дистанційного зондування Землі.
Спільно з бразильцями
— Як уже неодноразово повідомляла наша газета, важливим кроком для забезпечення незалежного виходу України в космос став і початок будівництва нового стартового комплексу на космодромі Алькантара для вітчизняної ракети-носія «Циклон-4».
— У вересні 2007 р. народилося спільне підприємство «Алькантара-Циклон-Спейс», а через три роки почалося масштабне будівництво в Бразилії. В Україні створюється ракета-носій та вузли й агрегати наземного комплексу — задіяно 78 підприємств та організацій, робочими місцями забезпечено понад 10 тисяч працівників. Перший старт нової ракети-носія «Циклон-4» заплановано на кінець 2013 року.
17 серпня 2011 р. ракетою-носієм «Дніпро» здійснено запуск сучасного космічного апарата дистанційного зондування Землі «Січ-2» завважки 176 кг. Запуск було присвячено 20-й річниці Незалежності України та 100-річчю від дня народження видатного головного конструктора ракетно-космічної техніки академіка Михайла Янгеля. Супутник «Січ-2» введено в практичну експлуатацію, він працює на замовлення міністерств, відомств та місцевих органів управління.
Агентство спільно з провідними підприємствами галузі продовжує виконувати стратегічно важливі проекти: будівництво стартового комплексу в Бразилії; створення основної конструкції першого ступеня американської ракети-носія «Антарес»; розробку та виготовлення двигуна верхнього ступеня європейської ракети «Вега» (перший запуск відбувся 13 лютого ц.р.); створення багатофункціонального оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан» для Міністерства оборони України, Національної системи супутникового зв`язку із супутником «Либідь», Системи координатно-часового забезпечення України на базі використання глобальних навігаційних систем GPS, «Глонасс» і «Галілео» тощо.
— Юрій Сергійовичу, таких вагомих успіхів не можна було б досягти без наукових космічних досліджень?
— Вони стали важливою складовою частиною космічної діяльності. Проекти «Інтербол», «Коронас-Фотон», «Радіоастрон», «Потенціал» (борт космічного апарата «Січ-2»), «Іоносат» та інші спрямовані на одержання нових знань щодо актуальних проблем сонячно-земних зв’язків, навколоземного простору, впливу космічних чинників на фундаментальні біологічні і фізико-хімічні процеси. Особливо слід підкреслити нашу спільну роботу з підготовки експериментів на російському сегменті МКС. Серед них: «Обстановка» — дослідження електромагнітних полів навколо станції, «Мікросупутник-Чибіс» — для вивчення грозових розрядів в атмосфері Землі, «Планетний моніторинг» — для вивчення планет Сонячної системи з борту МКС, «Біополімер» — створення біологічно активних полімерних матеріалів тощо.
Нещодавно Кабінет Міністрів затвердив Концепцію розвитку космічної діяльності України до 2032 р. та відповідний План заходів, а також Концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013—2017 рр. Зміст їх підтверджує важливість розвитку космічної науки та техніки для України XXI століття — століття високих технологій та масштабних міжнародних проектів.
Бути серед країн, які є авангардом нашої цивілізації, — велика честь і відповідальність. Із розумінням цієї місії Державне космічне агентство України вступає в своє третє десятиліття.
Марія ЗАВОРОТНА,
Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Юрій АЛЕКСЄЄВ. Народився 6 грудня 1948 р. в Дніпропетровську. Після закінчення Дніпропетровського держуніверситету з 1972 р. до 2005 р. працював у ВО «Південний машинобудівний завод», у тому числі й на посаді генерального директора. У 2005 – 2009 рр. очолював НКАУ, керував підготовкою та виконанням Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 рр. З березня 2010 р. — знову на посаді генерального директора НКАУ (нині — голова Державного космічного агентства України).
Герой України. Лауреат Державної премії України. Академік Міжнародної академії астронавтики.