Європейську політику сусідства (ЄПС) було засновано в 2003 році, щоб наблизити відносини ЄС із країнами, які з ним межують. Вона охоплює 18 держав — від Алжиру, Тунісу, Сирії та інших на півдні й до тих, що входять до складу «Східного партнерства», — Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України.
Після подій Арабської весни 2011 року Брюссель був змушений трохи змінити концепцію ЄПС. Нині переглянути свою політику відносин із країнами-сусідами Брюссель змусила зокрема агресивна реакція Росії на бажання Києва рухатися європейським шляхом. Тому нова редакція ЄПС враховуватиме також позицію третіх країн, не охоплених цією ініціативою, на зближення ЄС із державами-партнерами.
Для обговорення дорожньої карти оновленої концепції ЄПС на засідання Комітету з питань зовнішньої політики Європарламенту, яке відбулось у Страсбурзі, прибув Єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган. Він констатував, що «ЄС не завжди міг реагувати на ті зміни в євронамірах своїх сусідів, які відбулися за останні кілька років». За словами Єврокомісара, слід виробити нові підходи до відносин із країнами, охопленими політикою сусідства.
«Ми повинні враховувати політичні та економічні відмінності цих держав і те, наскільки близько кожна з них хотіла б розвивати свої відносини з ЄС», — вважає Йоганнес Ган. Він додав, що слід «знати, як правильно працювати із сусідами наших сусідів», адже ЄПС «серйозно сприймають у Москві».
За словами Єврокомісара, підхід Брюсселя до відносин сусідства з Україною полягає в тому, щоб зробити Україну успішною державою, яка розвивається соціально й економічно, і допомогти їй стати справжнім політичним гравцем у регіоні. «В цьому полягає наш інтерес, тому ми збираємося відігравати тут активну роль», — сказав Йоганнес Ган.
У Єврокомісії також вважають, що політика сусідства не повинна бути «зверхньою і повчальною», натомість має відображати погляди держав-партнерів і грунтуватися на універсальних принципах. Однак Йоганнес Ган підкреслив, що зміна ЄПС і намір Брюсселя гнучкіше підходити до відносин у межах цієї політики не означає, що ЄС збирається поступитися у питаннях, які стосуються принципових європейських цінностей. Погляди більшості євродепутатів, які взяли участь в обговоренні дорожньої карти оновленої ЄПС, збігалися з позицією, викладеною Єврокомісаром.
Литовський депутат-ліберал Пятрас Ауштрявічус підкреслив, що внесення змін до політики ЄПС не означає, що вона провалилася. Вона просто потребує деякої корекції, вважає політик. А британський консерватор Чарльз Теннок погодився, що «десять років тому ЄС не міг передбачити агресії Росії, яка за допомогою економічного шантажу зупинила зближення Вірменії з ЄС і намагається зробити те саме з Україною, але через військове втручання».