ALMA MATER

350 років тому король Ян ІІ Казимир надав єзуїтській школі у Львові "гідність академії і титул університету"

Завершальним акордом відзначення ювілею Львівського національного університету імені Івана Франка стане святкування, заплановане на 11 жовтня, в день чергової річниці надання університетові статусу національного. А започаткували вшанування 20 січня, бо саме цей день є офіційною датою народження одного з найдавніших на теренах Центрально-Східної Європи університетів, аби вмістити низку найцікавіших заходів у ці часові рамки. Бо і в минуле є чого заглядати, і в сьогоднішній та завтрашній день варто зазирнути: у всі часи Львівський університет не лише закладав та формував національні академічні традиції, а й був потужним осередком національної освіти, науки, культури й духовності.

Від колегіуму до університету

Постав університет не на порожньому місці, а на міцному фундаменті півстолітнього функціонування школи Львівського колегіуму (400-річчя заснування академічна спільнота відзначила 2008 року). На той час, коли король Ян ІІ Казимир дарував привілей, єзуїтська школа разом із фундацією Наукової бібліотеки - нині однієї з найбільших книгозбірень України - й стали предтечею Львівського університету. Відзначення цих двох подій 400-річної давності, наголосив ректор університету Іван Вакарчук, було прелюдією до ювілейного, 2011-го, впродовж якого сучасники зможуть осягнути масштабну панораму творення інтелектуальних ідей, наукових досягнень і здобутків.

Розпочинати знайомство з Львівським університетом слід з оновленої експозиції музею історії вишу - знадобились роки, десятиліття й століття, аби у суспільній свідомості та уяві українців, поляків, австрійців академічний навчальний заклад по праву утвердився як храм освіти й науки з відповідним академічним кліматом та атмосферою. Вчені різних епох і національностей формували його традиції, завдяки яким він утверджувався і розвивав свій науковий потенціал.

Підрахувати кількість випускників, які здобули освіту у Львівському університеті за три з половиною століття з різних галузей знань - мислителів, філософів, філологів, істориків, правників, математиків, фізиків, хіміків, біологів, географів, лікарів, звісно, непросто. Зрештою, не в кількості виданих дипломів річ. Серед його викладачів і студентів - Михайло Грушевський й Іван Франко, Дмитро Вітовський і Євген Коновалець, Лонгин Цегельський і Лесь Курбас, Василь Пачовський і Лев Лепкий, Антон Крушельницький і Юліан Романчук, Станіслав Дністрянський, Михайло Возняк та багато інших авторитетних людей. З історією цього навчального закладу тісно пов'язані й імена видатних діячів українського національного відродження - Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича - творців "Русалки Дністрової", котра розбудила національну свідомість народу.

Тож Львівський університет відчув потужний подих Весни народів, що охопила всю Європу, зокрема й Галичину: у 1848 році відкрили першу в Україні кафедру української словесності.

- Важко уявити, як би склалася історична доля української мови, яку з варварським завзяттям переслідували і забороняли, зачиняли перед нею двері шкіл, університетів та культурно-просвітницьких установ, зводячи її до рангу діалекту та говірки, а з відкриттям цієї кафедри вона набула високого статусу академічної дисципліни, - наголошує Іван Вакарчук, - що дало поштовх до появи блискучої плеяди філологів та Львівської філологічної школи.

Дух реформаторства

Львівська філологічна школа, поза сумнівами, - одна із понад 20 авторитетних наукових шкіл, які сформувалися й успішно функціонують з таких напрямів, як фізика, хімія, математика, геологія, географія, економіка, філологія, право, історія. Формуються й нові, які впевнено заявляють про науковий потенціал Львівського університету. Не кожен-бо виш може похвалитися отриманими золотими медалями на Світовій олімпіаді з програмування, яка пройшла 2008 року в Канаді! П'ятикурсники факультету прикладної математики та інформатики Ігор Євчинець, Олександр Воєц та третьокурсник Павло Кушнір не просто вибороли найвищі нагороди в історії незалежної України, а й випередили представників найпрестижніших університетів світу - Оксфорду та Принстону. А тепер команда разом із тренером Русланом Бабіля готуються в Єгипті до участі у фіналі першості світу із спортивного програмування.

Дух реформаторства, який плекали в університеті з перших років його заснування, не шкодить академічності навчального закладу. За роки незалежності створено 5 нових факультетів, 50(!) нових кафедр, 3 коледжі, втричі зросла кількість студентів (навчається близько 30 тис.), наукою й дослідництвом займається втричі більше, ніж у минулі роки, - 900 аспірантів, а 6 наукових об'єктів отримали статус національного надбання України, що, до речі, є найвищим показником серед вишів країни. Університетові передано 10 (!) приміщень у центральній частині міста - так розв'язали гостру проблему браку приміщень та водночас врятували від руйнування унікальні давні кам'яниці.

Та реформаторські процеси відбулися не лише у структурних підрозділах: коли решта вишів країни працювала по-старому, у Львові взялися впроваджувати освітні інновації щодо зміни змісту освіти. У 1991 році вперше в Україні запровадили тестові випробування при вступі, що визнали українські та іноземні експерти, визнало й українське суспільство. Зате викликало шквал невдоволень певної частини функціонерів, які втратили можливість впливати на вступну кампанію. Відтак у Франковому виші, аби забезпечити реалізацію принципу однакових можливостей доступу до вищої освіти, започаткували програму "Обдаровані діти села". Тож щороку програма ставала перепусткою для вступу в університет для 16-18 відсотків здібних дітей з глибинки, у яких не завжди була можливість отримати високий рівень знань та змога скористатись послугами репетиторів, як у їхніх міських ровесників.

- З 2008 року у зв'язку із впровадженням ЗНО програму трансформовано, - розповіла керівник прес-центру університету Тетяна Шемберко. - Однак двері вишу залишилися відкритими для дітей із віддалених населених пунктів - укладені угоди із сільськими школами і викладачі читають лекції, проводять заняття для випускників шкіл. Що така форма підготовки ефективна, свідчать цифри статистики: у природничому коледжі, приміром, 31% майбутніх бакалаврів - випускники сільських шкіл. У правничому коледжі 13 із 50 студентів - теж вихідці із віддалених та гірських сіл.

Як і годиться, з поважною датою професорсько-викладацький колектив Франкового вишу привітали представники влади, вітального листа надіслав Президент Віктор Янукович, численні гості з-за кордону. Особливо тепло зустрічав колектив Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Австрія в Україні Вольфа Дитріха Гайма, бо саме у десятиліття нашої спільної історії і долі Львівський університет набув найвищого розвитку, дорівнявся до рівня провідних європейських університетів.

Такі підрозділи, як природничий (завершується ремонт) та мінералогічний, зоологічний музеї, зелені оази старого Ботанічного саду в затишному куточку, що на вулиці Кирила і Мефодія, та нового, на східній околиці Львова, на вулиці Черемшини, в яких зібрані унікальні екземпляри екзотів з різних куточків світу та місцевої флори, одна з найдавніших астрономічних обсерваторій Східної Європи слугують не лише базою для науково-дослідницької роботи, а й відкриті для львів'ян та гостей міста. Тож колектив Франкового вишу впише на сторінках Енциклопедії Львівського університету, яка вийде друком до Дня університету у жовтні, всю його біографію й імена тих, хто будував і формував університет упродовж віків і хто творить його сьогодення.