ДИСКУСІЯ

У Страсбурзі відбувся «круглий стіл» на тему «Українські парламентські вибори-2012 і
перспективи відносин Україна — ЄС»


 

Задовго до дня виборів європейські політики всіх рівнів повторювали в унісон, що 29 жовтня стане лакмусовим папірцем для демократії України, перевіркою її на відданість принципам євроінтеграції. Тому після низки критичних висловлювань, які пролунали після виборів від спостерігачів Ради Європи, ОБСЄ, Європарламенту, Парламентської Асамблеї НАТО, багато хто з пересторогою очікував, що ЄС хрясне перед Україною дверима напередодні чергового двостороннього саміту, а Угода про асоціацію залишиться грубим стосом звичайної макулатури.

Що сказав Євросоюз

Однак протягом останніх днів, особливо після зустрічі федерального канцлера ФРН Ангели Меркель із її польським колегою Дональдом Туском, на якій польський прем’єр переконував німецького канцлера не згортати євроінтеграційних процесів в Україні, після заяви французького МЗС, що 29 жовтня український народ мав можливість вільного волевиявлення, стало зрозуміло: загалом Європа українські вибори прийняла і готова продовжувати діалог із Києвом. 

До останнього моменту планувалося, що під час сесії Європарламенту, яка відбулася цього тижня в Страсбурзі, депутати ухвалять резолюцію щодо України за результатами парламентських виборів. Проте це питання перенесене на грудень. Тепер Європарламент уважно стежитиме за формуванням більшості у Верховній Раді, за перерозподілом міністерських портфелів. Якщо цей процес відбуватиметься демократично, можна сподіватися, що тональність грудневої резолюції з українського питання у ЄП буде стримано позитивною.

Посилена увага до українських виборів великою мірою пояснюється тим, що оцінки політиків, експертів та й спостерігачів від різних організацій щодо перебігу передвиборчої кампанії та проведення самих виборів часто були і залишаються суперечливими. Свій погляд на ці події спробували дати й учасники «круглого столу» «Українські парламентські вибори-2012 і перспективи відносин Україна — ЄС», який днями пройшов у Страсбурзі.

У центрі підвищеної уваги

Один з учасників «круглого столу» український депутат Леонід Кожара вважає, що вибори-2012 нічим не відрізнялися від багатьох попередніх. Проте справа Юлії Тимошенко, на тлі якої вони відбувалися, зробила їх топ-темою, про що свідчила безпрецедентна кількість міжнародних спостерігачів — близько чотирьох тисяч. «Склалося враження, що ці вибори можуть щось істотно змінити у внутрішньому чи зовнішньополітичному курсах країни, проте вони були звичайними і рутинними», — вважає Леонід Кожара. Крім того, він висловив припущення, що Україна опинилася в центрі політичної боротьби, яка точиться поза її межами в деяких європейських країнах.

«Вибори в Україні, як і вибори у будь-якій іншій країні, мають свої переваги і недоліки, — сказав директор Європейського центру геополітичного аналізу Матеуш Піскорськи. — Вони стали іспитом для української влади, і, на мою думку, влада України склала цей іспит доволі непогано». Він зауважив, що з оцінок різних місій спостерігачів та окремих їхніх представників можна подумати, що вони були присутні на різних виборах — настільки протилежні подекуди думки. Загалом, вважає експерт, останні парламентські вибори в Україні мало чим відрізнялися від виборів, наприклад, у його рідній Польщі.

Учасники «круглого столу» зазначили, що Україна вперше після 2002 року голосувала за новим виборчим законодавством, за принципом змішаної системи голосування. А порушення, які траплялися під час парламентських виборів, відбувалися головним чином на мажоритарних округах. Леонід Кожара визнав, що окремі кандидати від провладної партії використовували адмінресурс. «Напередодні виборів Президент Янукович закликав державних чиновників високого рангу не балотуватися в депутати, щоб запобігти звинувачень у використанні службового становища, — нагадав він. — Проте все одно такі прецеденти були». На його думку, застосування адмінресурсу під час виборів в Україні трапляється тому, що нашій державі бракує усталених демократичних традицій.

Австрійський євродепутат Евальд Штадлер нагадав, що серед недоліків українських виборів міжнародні спостерігачі відзначали, зокрема, підозріле походження фінансових надходжень до бюджету деяких політичних партій. «Але в Австрії під час виборів наші партії також звинувачують у цьому», — зауважив політик.

Інтеграцію ніхто не скасовував

Після виборів і для Києва, і для Брюсселя стала очевидною необхідність шукати компромісний вихід із глухого кута, в якому опинилися наші відносини за останній рік. Переконати лідерів ЄС не відштовхувати Україну зі шляху євроінтеграції допомагає позиція Польщі, яка, незважаючи ні на що, продовжує залишатися нашим адвокатом і другом у Євросоюзі. Саме офіційна Варшава нещодавно заявила, що Угоду про асоціацію з Україною будь-що треба підписувати. Але Київ повинен добре усвідомлювати, що поки Юлія Тимошенко сидітиме у в’язниці, щирих і довірливих відносин з ЄС ми не матимемо. Щонайбільше Україна може сподіватися від Брюсселя на дружбу «крізь зуби». Оскільки в ЄС є розуміння того, що напівдружба з нами ліпша, ніж повний бойкот чи виховні методи за допомогою санкцій. Адже перекрити Україні шлях у ЄС на нинішньому, ще доволі крихкому етапі дуже легко. Але геополітична ціна такого кроку може бути надзвичайно високою для обох сторін.

До того ж Парламентська Асамблея РЄ поки що результати українських виборів публічно не обговорювала. Це питання, очевидно, винесуть на розгляд січневої сесії ПАРЄ, на якій, за прогнозами деяких аналітиків, може постати питання про введення санкцій проти України.

ПРЯМА МОВА

Ми маємо хороші шанси

Микола ТОЧИЦЬКИЙ,
Представник України при Раді Європи:

— Проведення і результати виборів показали Європі, що ми не маємо наміру звертати зі шляху євроінтеграції. Принаймні коментарів іншого змісту від своїх європейських колег я не чув. Звісно, є зауваження, які стосуються передусім нового закону про вибори. Але Віктор Янукович чітко заявив, що рекомендації і зауваження міжнародних спостерігачів будуть обов’язково враховані. Тепер ми маємо сформувати нові парламентські делегації, в тому числі і в Парламентську Асамблею Ради Європи, адже наша робота в ПАРЄ є одним із ключових елементів зближення з ЄС, підготувати відповідне законодавство, працювати на двосторонньому рівні і реалізовувати проекти в рамках Плану дій Україна — РЄ. Гадаю, є всі підстави вважати, що ми йдемо правильним шляхом і наближаємося до нашої стратегічної мети — підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а згодом і до вступу в цю міжнародну організацію. До речі, скажу, що згаданий План дій є чудовим інструментом для продовження реформ в Україні, наближення нашої держави до європейських стандартів.

Робота йде в нормальному режимі

Леонід КОЖАРА,
заступник голови Комітету ВР
у закордонних справах:

— Річ у тім, що рішення ПАРЄ напряму залежать від політичної боротьби та протистоянь, які точаться в її стінах. Тому передбачити дії ПАРЄ дуже складно. Але наші вибори відбулися, до січня буде оприлюднено остаточний звіт ОБСЄ. Хоча те, що цього досі не зроблено, видається щонайменше дивним. Адже за нормами міжнародної практики, такі документи доводять до відома громадськості наступного дня після виборів. Звіт делегації спостерігачів ЄС уже було заслухано в Європарламенті, і в ньому, зокрема, наголошено, що спостерігачі не мають зауважень до самого дня виборів, який пройшов мирно, у позитивній атмосфері. Тож наше співробітництво з ЄС триває в нормальному робочому режимі. Ми продовжуємо працювати над Планом дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Так само триває робота над Угодою про асоціацію, наскільки мені відомо, є деякі недопрацьовані моменти в технічній частині документа. Обговорити все на високому рівні Україна та ЄС зможуть під час грудневого саміту. Над визначенням точної дати його проведення зараз працюють дипломати.