Головною інтригою нинішньої сесії було обрання президента Європарламенту. Те, що у першому раунді 409 депутатів із 612 присутніх проголосували за німецького соціаліста Мартіна Шульца, особливою сенсацією не стало.
Мартін Шульц, якого вперше в історії було переобрано на другий термін президента ЄП, претендував на крісло голови Єврокомісії. Проте минулого тижня Європейська Рада офіційно рекомендувала на цю посаду люксембурзького політика, лідера Християнсько-соціальної партії Жана-Клода Юнкера. Але аналітики майже зі стовідсотковою впевненістю стверджували, що за це Мартіну Шульцу було обіцяно крісло президента ЄП. У своєму короткому зверненні до депутатів після оголошення результатів голосування новий глава Європарламенту сказав: «Принципи поваги та людської гідності повинні бути керівними у нашій діяльності, і я знаю, що абсолютна більшість у цьому залі поділяє мою думку, тож давайте працювати і вести конструктивну дискусію».
Загалом склад нинішнього Європарламенту оновився приблизно на половину. Але, як повідомив під час брифінгу напередодні відкриття сесії спікер ЄП Джам Гійлот, серед євродепутатів нового скликання на два відсотки більше жінок, ніж серед попереднього. Майже повністю змінила склад своєї національної делегації у ЄП Греція, а найвідданішими у своїх політичних симпатіях виявилися німці, тому ФРН тут представлятимуть переважно ті самі політики, що й попередні п’ять років. 82-річний депутат з Греції є на сьогодні найстарішим серед європейських законотворців, а наймолодшим — 26-річний представник Данії.
Для України, на яку найближчим часом очікує ратифікація та імплементація Угоди про асоціацію з ЄС, співпраця з Європарламентом — один з провідних напрямів у її зовнішній політиці. Тому для Києва важливо, хто з новообраних євродепутатів готовий обстоювати інтереси України з трибуни ЄП.
Програш на виборах польського депутата Павела Коваля викликав найбільше розчарування в Україні. У Європарламенті Павел Коваль був співголовою групи парламентського співробітництва з Україною, неодноразово очолював місії спостерігачів ЄП на українських виборах і близько знайомий з багатьма впливовими українськими політиками. Він послідовно критикував Європарламент за аморфність у ставленні до України, закликаючи негайно надати їй перспективу членства в ЄС та запровадити безвізовий режим. Не звучатимуть з трибуни Європарламенту і виступи поляків Павела Залевського, який є безпосереднім автором угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, і Марека Сівєца, який системно обстоював ідею євроінтеграції України.
В особі румунського позафракційного депутата, колишнього міністра закордонних справ Румунії Адріана Северина Україна також мала потужного захисника своїх інтересів у Європарламенті. Проте він прийняв рішення не балотуватися до ЄП на нинішніх виборах.
Але однаково групу «друзів України» буде широко представлено у ЄП такими важковаговиками з Польщі, як Єжи Бузек, Яцек Саріуш-Вольський, Анджей Гжиб, Ричард Легутько і «проукраїнським лобі» від Німеччини, представниками якого залишаться член Європейської народної партії Елмар Брок і лідер «Зелених» Ребекка Хармс.
Україна може розраховувати і на підтримку в Європарламенті в особі нідерландського депутата від політичної групи «Альянс лібералів і демократів за Європу» Йоганеса Корнеліуса ван Баалана та британського консерватора Чарльза Теннока. Обидва депутати входили до складу комітету з питань зовнішньої політики і відносять себе до категорії політиків-геостратегів, котрі вважають, що останні події в Європі треба розглядати в контексті світової геополітичної гри, де Україні відведено надто відповідальну роль.