Чергова зустріч Ялтинської європейської стратегії вже другий рік поспіль відбувалася не в ялтинському Лівадійському палаці, а в одному з бізнес-центрів Києва. Цього разу високі гості дискутували на тему «У зоні ризику: як доля нової України впливає на Європу та світ?» Для українців рішення, досягнуті за результатами YES, не мають доленосного значення. Та й наміру досягнути такої мети організатори форуму не ставили. Цей захід — лише відкритий майданчик для озвучення думок. А цікавий він тим, що думки ці лунали влучно, критично, незаангажовано.
Як, спираючись на досвід Революції гідності, Україна може сприяти забезпеченню світової стабільності та утвердженню європейських цінностей у сучасному неспокійному світі; як відповісти на виклики, пов’язані з анексією Криму, конфліктом на сході та нагальною потребою в реформуванні фінансового, економічного, судового й безпекового секторів країни — ці питання, хоч і під дещо видозміненими назвами панелей зустрічей, постійно виникали в доповідачів. Серед них було чимало гучних прізвищ: президент Республіки Польща (1995—2005 рр.) Александер Кваснєвський, президент Європейської комісії (2004—2014 рр.) Жозе Мануель Баррозу, Комісар ЄС з питань політики європейського сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган, помічник державного секретаря Бюро у справах країн Європи та Євразії Державного департаменту США Вікторія Нуланд, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (2007–2011) Домінік Стросс-Кан та інші.
.jpg)
Стриманий оптимізм на Донбасі
Першого дня роботи на форумі говорили про шляхи відновлення європейської безпеки й досягнення миру в Україні, ризики для світової економіки та роль нашої держави в цьому контексті, стратегії забезпечення енергобезпеки в світі та Україні, нові аспекти глобальної співпраці та альянси, зокрема відносини між Європою, Заходом і Російською Федерацією.
Другого дня вони оцінювали досягнення й невдачі України в реформуванні фінансового, економічного, судового та безпекового секторів. За участю представників Кабінету Міністрів порушували питання децентралізації, змін до Конституції та майбутнього місцевих виборів.
Цю щорічну зустріч офіційно відкривав Президент Петро Порошенко. Його промова більше нагадувала звіт-резюме: про події в зоні АТО, у сесійній залі Верховної Ради за кілька останніх місяців та про результати зустрічі з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард. Він заявив, що нещодавня телефонна розмова у нормандському форматі «посилила почуття стриманого оптимізму щодо ситуації на Донбасі». Та й режим припинення вогню діє вже майже два тижні. За його даними, вперше за півтора року впродовж 24 годин не було жертв і пострілів на українському сході.
А ось Крим перетворився на базу військових операцій Росії в її подальших зусиллях дестабілізувати ситуацію на Чорному морі й у Середземномор’ї, а відтак — у глобальному протистоянні із Заходом. Також Петро Порошенко вважає, що присутність російських військовослужбовців у Сирії інспірує зростання рівня насильства на Близькому Сході та провокує подальше збільшення кількості біженців до ЄС.
Він переконаний, що мінські угоди необхідно виконати у 2015 році. Саме тому й попросив Леоніда Кучму в переговорах Тристоронньої контактної групи скасувати заяву про можливе продовження цього процесу наступного року. «Україна вже заплатила велику ціну за невиконання мінських угод, — означив позицію глава держави. — Жоден російський танк і жоден солдат досі не залишили Україну».
А ще він заявив про необхідність створення п’ятої підгрупи щодо кордону в рамках Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі, оскільки жодних альтернатив мінському процесу і політико-дипломатичному шляху визволення окупованих територій він не бачить. Як нагадування пролунали наполегливі заклики до Росії: вивести свої війська, повернути Україні контроль над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону. «Ми ставитимемо питання зі створення п’ятої підгрупи з кордону, бо нас дуже непокоїть ситуація, коли представники СММ ОБСЄ не мають доступу до цієї ділянки кордону», — додав глава держави.
Секрет від Президента
Президент покладає надії на те, що дискусія про реформування та удосконалення інститутів ООН розпочнеться в ході майбутньої 70-ї сесії Генеральної асамблеї Організації. До речі, незважаючи на те, що зустріч у Парижі в нормандському форматі заплановано на 2 жовтня, ще одні переговори лідерів Німеччини, Франції, Росії й України можливі в межах ювілейної асамблеї. «Зустріч у Парижі має бути дуже добре підготовлено. 12 вересня у Берліні відбудеться перша зустріч міністрів закордонних справ, де обговорюватимуть порядок денний і проекти рішень. Припускаю, що ще одна зустріч у цьому або іншому форматі може відбутися наприкінці вересня у Нью-Йорку», — розкрив секрет Петро Порошенко.
Продовжуючи тему, він заявив, що Україна залишається відданою подальшому прогресу у проведенні реформ і розуміє, що за умов надзвичайних викликів рецепт успіху полягає в єдності її політичних сил. А це неможливо без чесності, відповідальності, послідовності, підзвітності перед людьми і надійності для закордонних партнерів.
«Немає жодного сумніву, що Угода про асоціацію Україна — ЄС, яка є всеосяжною дорожньою картою для внутрішніх реформ, набуде чинності найближчим часом, а в частині поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі набуде чинності з 1 січня 2016 року. Підступні спроби Росії перешкодити цій історичній події приречені на провал, — перейшов до іншої теми Петро Порошенко. — Рішуче прагнення України до європейського дому неможливо зупинити».
У такий спосіб він почав говорити про інвестиційну складову. І навіть анонсував швидкі зміни до Податкового кодексу, щоб поліпшити інвестиційний клімат для майбутніх вкладників. Ці питання обговорювали в ході останнього засідання Національної ради реформ. «Україні потрібна підтримка міжнародних інвесторів, а не просто поради збоку», — заявив Президент.
Для успішних змін у країні Президент готовий замінити деяких міністрів. При цьому він пояснив міжнародній спільноті, що реформи в Україні працюють. Його пояснення лунало так: «У нас просто минуло вісім місяців від останніх парламентських виборів, і наш новий уряд мав дуже стислий період. Так, у нас є помилки, але ми відкрито про це говоримо, обговорюємо і готові поміняти деяких міністрів».
Петро Порошенко попросив європейців почути Україну та чітко визначитися з тим, що чинні санкції залишатимуться, допоки Росія окуповує Крим і підтримує нестабільність на Донбасі. А разом з ними запроваджуватимуть і посилені обмежувальні заходи, якщо Росія перешкоджатиме процесу врегулювання ситуації. «Ми повинні докласти вичерпних зусиль для якнайшвидшого звільнення всіх українських громадян, включно з Надією Савченко та Олегом Сенцовим, яких утримують у підвалах на Донбасі і в тюремних камерах у Росії, — сказав він. — Незалежна демократична Україна, яка глибоко інтегрована у систему європейських цінностей, є наріжним каменем безпеки і стабільності в Європі та за її межами. Якщо цю опору підірвати, основи європейської та глобальної безпеки буде зруйновано».
Симпатії на нашому боці
А під час вечірньої дискусії, яка відбулася ще до офіційного відкриття форуму, високопосадовці дискутували на тему: «Час звітувати! Що Україна очікує від Європи та навпаки». Екс-генеральний секретар НАТО (2009—2014) Андерс Фог Расмуссен порадив керівництву України проводити зміни: рішуче боротися з корупцією, проводити реформу судочинства, енергетичної галузі, державного будівництва, дерегуляцію. Він також заявив, що коли «стане зрозумілим, що Росія і сепаратисти не припинять вогонь, західні нації дадуть зброю Україні».
Член парламенту Республіки Польща, міністр закордонних справ цієї країни у 2007—2014 роках Радослав Сікорський підкреслив, що нині Україна вперше має справді український уряд, який «вдається до мужніх рішень». Одне з них — встановлення ринкових цін на енергоносії. «Що українське керівництво має робити інакше? Якщо Україна хоче, щоб її більше не розглядали як пострадянську країну, щоб її розглядали як країну перед вступом до Європейського Союзу, тоді потрібно краще будувати відносини між урядом і людьми, щоб вони ∂рунтувалися на більш договірних основах, ніж у Росії чи Середній Азії, — сказав він. — Коли Польща підписала Угоду про асоціацію з ЄС у 1990-х роках, усе, що ми мали тоді в угоді, це була наша декларація та перелік зобов’язань. Ви маєте більше: набагато комплекснішу Угоду про асоціацію, одностайну ухвалу Ради Європи, що ця угода не буде останнім документом співпраці між Європою та Україною. Єдине, що тепер потрібно, — це виконати практичну програму реформ і наближення ваших стандартів до європейських. На вашому боці симпатії Європи. Вона дотримається свого слова, я впевнений».
На його думку, Захід має розмістити протитанкове озброєння поблизу України (в Польщі чи Румунії), щоб допомогти відбити імовірний наступ російських сил. За умови втручання на територію України західні сили могли б протягом години надійти на допомогу ЗСУ. І важливо, щоб це розумів Володимир Путін.
А чинний міністр закордонних та європейських справ Великого Герцогства Люксембург Жан Ассельборн зазначив, що Європа нині рідко згадує про Україну. Там виникають різні думки щодо згуртованості Європи. На них вплинула складна ситуація у Греції, Південній Європі. Додалися й біженці. «Незважаючи на це мушу сказати: маємо єдність і згуртованість щодо України як ніколи. Ви знаєте, що була велика дискусія щодо продовження санкцій, але врешті їх подовжили до 2016 року», — наголосив посадовець. До речі, він порадив не сприймати результати Ризького саміту за брак підтримки європейцями України.
Комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнес Ган відзначив позитивні тенденції у виконанні Україною вимог з безвізового режиму, але не називає можливої дати його запровадження. «Я зараз оптимістичніший, ніж раніше. Зараз виконання критеріїв плану дій з візової лібералізації має добрий вигляд», — констатував він.
PS Того самого дня Президент Петро Порошенко та Єврокомісар Йоганнес Ган зробили спільну заяву для преси. Як українська влада, так і керівництво Єврокомісії мають прискорити роботу для забезпечення прогресу євроінтеграції України. На вимогу цієї структури вже восени цього року нашій країні слід завершити конституційну реформу, провести зміни в публічній адміністрації, поставити крапку в боротьбі з корупцією та виробити шляхи запобігання їй у майбутньому.
Ми в Google+