Зупинити бойові дії на Донбасі наші західні союзники прагнуть виключно мирним шляхом, застосовуючи економічні санкції щодо агресора. Україна не проти такого способу припинення кровопролиття. Однак тиск на Росію нам видається слабеньким, про його посилення не йдеться, продовження ж санкцій щоразу проходить через силу. При цьому цивілізований світ чомусь не надто переймається тим, чи надовго вистачить у нас сил, щоб самотужки протистояти такому потужному агресорові.
Фінансовий примус до миру
Днями лідери Європейського Союзу знову вирішили пов’язати подальші санкції проти Росії з виконанням мінських домовленостей. Мовляв, вони діятимуть доти, доки домовленості не виконають у повному обсязі. Принаймні про це на прес-конференції після першого дня роботи саміту ЄС заявив президент Європейської Ради Дональд Туск.
«Ми обговорили Україну та Росію, — сказав він. — Лідери пов’язали наш режим санкцій з імплементацією мінських домовленостей. Європейська Рада вирішила, що тривалість економічних санкцій тісно пов’язана з повним виконанням мінських домовленостей з огляду на те, що вони діють до кінця 2015 року».
Пізніше це підтвердила канцлер ФРН Ангела Меркель, наголосивши, що існує чіткий зв’язок між повною імплементацією мінських угод і санкціями. За її словами, обмежувальні заходи, ухвалені в липні 2014-го і посилені у вересні того самого року, буде збережено до грудня 2015-го. Досягнуті домовленості — політичне зобов’язання, а юридичне рішення буде ухвалено через кілька місяців. Щоправда, і канцлер, і президент Європейської Ради не заперечували можливості в разі невиконання домовленостей вжити подальших заходів для посилення санкцій.
З ними солідарний і президент Європейського парламенту Мартін Шульц, який переконаний, що ЄС має продовжити санкції проти Росії й посилити підтримку України. На засіданні Ради ЄС він заявив, що «санкції — корисний інструмент для повернення Росії за стіл переговорів». Європосадовець нагадав, що ЄС уже продовжив до вересня чинність рішення про заборону на в’їзд та замороження активів 150 фізичних та 37 юридичних осіб, пов’язаних із підривом суверенітету і територіальної цілісності України. Навіть більше того, Мартін Шульц виступає за третій пакет секторальних санкцій на ключові сектори російської економіки: енергетичний, фінансовий та ОПК.
Захистити Україну = захистити Європу
Однак це зовсім не означає, що Росії перекрито шляхи до відступу. Президент Європарламенту закликав РФ вивести свої війська та найманців і обмінятися всіма полоненими. Він також звернув увагу, що ЄС вистояв проти всіх намагань його розколоти.
«Роз’єднані ми слабкі, — наголосив Мартін Шульц, звертаючись до лідерів країн ЄС. — Але коли ми об’єднані — ми сильні. Тому закликаю вас утриматися від будь-яких односторонніх дій і продовжувати утримувати спільну позицію стосовно Росії. Ми повинні продовжувати наш двоєдиний підхід: утримувати тиск на Росію через санкції, посилюючи підтримку України».
Ця підтримка виявлятиметься в намаганні стабілізувати українську економіку, у виконанні Угоди про асоціацію і просуванні вперед ключових реформ у судовій, конституційній сферах, боротьбі з корупцією. Це так само важливо, як і врегулювання воєнного конфлікту, передає УНІАН позицію європосадовця.
Усе, що робить Європа для припинення війни в Україні, вона робить і заради себе. Цей меседж від імені всього нашого народу переказав Старому світові глава вітчизняного уряду Арсеній Яценюк, який перебував з візитом у Брюсселі.
«Ми захищаємо не тільки Україну — ми захищаємо ЄС, — цитує слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. — Ми захищаємо мир і стабільність у всій Європі. Тож допоможіть нам захистити нашу країну і ваш спокій».
В інтерв’ю інформаційній службі BBC він підкреслив, що налаштований не надто оптимістично щодо шансів у найближчому майбутньому відновити контроль за українсько-російським кордоном. А без цього Україні не вдасться зупинити необмежений доступ російських військ, російських танків і солдатів.
Тож наші західні партнери мали б підтримати Україну і в її протидії російській агресії, і щодо впровадження ключових урядових реформ. Про це Арсеній Яценюк говорив із президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером та прем’єр-міністром Іспанії Маріано Рахоєм.
На обрії виникає Енергетичний союз
У Брюсселі лідери Європейського Союзу переймалися не лише врегулюванням воєнного конфлікту та підтримкою реформ в Україні, а й приділили значну увагу постачанню енергоносіїв, наголосивши на прозорості газових контрактів та їх відповідності європейському законодавству. Дональд Туск зокрема наголосив, що газові контракти не слід використовувати як політичну зброю. У цьому його підтримали лідери ЄС, погодившись не лише на більшу прозорість контрактів, а й на розвиток інноваційної стратегії, яка дасть змогу ЄС поліпшити енергоефективність і використовувати відновлювальну енергетику. Усе це буде полем діяльності майбутнього Енергетичного союзу, створенню якого відведено чимало місця в постанові Європейської Ради.
Якщо підсумовувати все, про що йшлося на дводенній зустрічі у Брюсселі, то висновки такі: заклики Європейської Ради до сторін конфлікту швидко і повністю дотримуватися мінських домовленостей (з наголосом на відповідальності Росії) підкріплюються готовністю Євросоюзу підтримати процес їх виконання. Так, ідеться про можливість і спроможності ОБСЄ здійснювати моніторинг і контроль за їхнім дотриманням. Крім того, Європейська Рада, як і раніше, не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя.
Що ж до економічних питань, то ЄС і надалі докладатиме зусиль у тристоронньому процесі з енергетичних питань та впровадженні глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Разом з іншими донорами він підтримуватиме процес реформ в Україні та закликає український уряд ще більше активізувати цю роботу.