Цього тижня українські єврооблігації зросли до п’ятимісячного максимуму на заяві міністра фінансів Наталії Яресько про можливе проведення поточного тижня чергового раунду переговорів із кредиторами про реструктуризацію 15,3 мільярда доларів зовнішнього боргу. 

За оцінкою агентства Bloomberg, зростання вартості українських боргових паперів у липні може стати максимальним з початку року, оскільки виплата купона на 120 мільйонів доларів 24 липня сигналізує про прогрес у переговорах про реструктуризацію. При цьому головний камінь спотикання у досягненні угоди з кредиторами — списання 40% суми основного боргу, на якому наполягає Україна. Оскільки деталі переговорів не розголошують (це ключова умова їхнього проведення), «УК» спитав у аналітиків, чи пробачать зовнішні кредитори Україні таку суму.

Прогрес чи поступка

Раніше аналітики Goldman Sachs заявляли: якщо Україна здійснить 24 липня платіж за паперами, це знизить довіру до її погроз оголосити борговий мораторій і, відповідно, ослабить її переговорні позиції (у разі дефолту знизиться ціна облігацій, що має підвищити зговірливість приватних кредиторів).

«Платимо, значить, не хочемо повністю розсваритися з кредиторами. Якби перестали це робити, то не було б позитивних очікувань, стався б дефолт. Наша країна виконує свої зобов’язання, виплачуючи відсотки за користування боргом. А у вересні і на початку жовтня цього року має відбутися погашення основної суми боргу, який брали 5 і 10 років тому (це будуть досить великі суми для бюджету)», — сказав «УК» президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

На його думку, в результаті тяжких перемовин зовнішні кредитори пробачать Україні 20—25% основного зовнішнього боргу. Поки що позиція кредиторів: не простимо ні за що, ніскільки. Але, врешті-решт, кожен поступиться своїм принципом і піде назустріч.

З ним погоджується і фахівець відділу міжнародного продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Ольга Сливінська.

За її словами, 40% списання боргу — це початкова пропозиція Мінфіну України до власників облігацій. Останні запропонували провести реструктуризацію зовсім без списання (тільки продовжити термін обігу і, можливо, переглянути купон). Прес-релізи обох сторін говорять про значне просування в цих переговорах,  констатує вона.

Можливі варіанти — поки що таємниця

«Як варіант, можна скоротити наш борг істотно, якщо подовжити термін його повернення на 10 років. Тобто погашати борги не у 2015 році, а у 2025-му. І знизити вартість обслуговування до 1% річних (нині цей показник становить 8—9%). Тоді сума оплат була б меншою», — вважає Тарас Козак. Наприклад, у разі залучення кредиту на $100 мільйонів $8—9 мільйонів ми віддаємо щороку за їхнє обслуговування. Тоді б ми платили $1 мільйон, і державний бюджет України економив би щороку $7—8 мільйонів на кожній сотні мільйонів доларів від залучених боргових паперів. Порівняйте: за 10 років накопичиться 80% платежів від основного боргу, що вдвічі більше, ніж плануємо реструктуризувати під час переговорів (40% основного зовнішнього бор?гу)! Якщо погашати борг через 10 років, то зараз його не потрібно віддавати, таким чином на найближчі 10 років зекономимо $70—80 мільйонів від кожних $100 мільйонів боргу, або 70—80%.

«Є можливість зменшити витрати бюджету суттєво. Але чи погодяться кредитори на такі умови, мені не відомо, оскільки всі дискусії йдуть за зачиненими дверима та існує таємниця переговорів. Якщо зараз скоротимо борг на 30—40%, але будемо платити по 10% на рік, то віддамо в результаті більше, ніж нічого не скорочуючи, але сплачуючи по 1% річних», — каже Тарас Козак.

Значного прогресу під час переговорів у Вашингтоні про реструктуризацію частини держборгу Україна і комітет кредиторів досягли 15 липня. Цього тижня очікується черговий їхній раунд. Утім, деякі експерти занепокоєні, що серйозна ймовірність дефолту виникне в грудні 2015 року через виплати за єврооблігаціями, утримувач яких — РФ. «У вересні 2015 року Україна має виплатити $500 мільйонів. Це не проблема, адже ЄС надав нам $600 мільйонів. Проблема — погашення 3-мільярдного боргу за єврооблігаціями, якими володіє РФ. Якщо країна отримає ці гроші і розрахується з Росією, їй ще потрібно якимось коштом купувати газ на опалювальний сезон. А ще є виплати за відсотками та інші платежі», — зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Як повідомив заступник міністра фінансів України з питань євроінтеграції Артем Шевальов, можливе рішення Кабінету

Міністрів про запровадження мораторію на виплати за комерційними боргами прив’язуватиметь?ся до дати погашення $500 мільйонів за тілом євробондів наприкінці вересня цього року. За його словами, у разі погашення тіла облігації дуже важко буде потім розмовляти з іншими кредиторами, якщо ми одним у вересні виплатимо, а другим вирішимо не платити.

Тож чекаємо на результати переговорів. 

КОМПЕТЕНТНО 

Андрій НОВАК,
голова Комітету економістів України:

— Україна — це велика стіна, яка захищає Європу від війни, щоб вона туди не рухалася. Очевидно, цивілізований світ вирішив: краще допомагати нам фінансово, ніж отримати війну на своїй території. Тому ми побачили активізацію фінансової допомоги Україні з різних джерел: МВФ, інших фінансових інституцій, урядів багатьох країн. Нас і далі підтримуватимуть фінансово. Знаходитимуть різні фінансові інструменти такої підтримки: кредити, безповоротну фіндопомогу, реструктуризацію, списання частини держборгу. Технічний відкладений дефолт та повноцінний дефолт країні найближчим часом не загрожує.