Продовження експорту українського зерна та ситуація на аграрному ринку в Європі та світі після відмови росії продовжити чинність зернової угоди стали головною темою засідання Ради ЄС з питань сільського господарства, яка відбулася у Брюсселі. Профільні міністри країн-членів ЄС збираються запропонувати Єврокомісії надання субсидій для продовження транспортування українського збіжжя шляхами солідарності суходолом. Про це журналістам під час пресконференції розповів єврокомісар Януш Войцеховський.

«Маємо знайти рішення, щоб підтримати транспортні витрати грошима ЄС, інакше росія виграє від цієї ситуації. Адже її зерно буде дешевшим, ніж українське, яке транспортують до балтійських портів. Вартість цієї операції завжди буде вищою, ніж та, що росія може запропонувати на світовому ринку», — пояснив єврокомісар.

Шляхи солідарності і чорноморська ініціатива

Ініціатива створення шляхів солідарності виникла в ЄС у травні 2022 року після того, як російська армія заблокувала роботу українських портів у Чорному морі. Щоб вивезти з України понад 20 мільйонів тонн експортного зерна, ЄС та українська влада розробили річкові, залізничні та автомобільні маршрути. Ними агропродукцію з України мали вивозити транзитом через територію ЄС до європейських портів, звідки вона вирушала до країн призначення, переважно в Африку й Азію. За даними Єврокомісії, шляхами солідарності від початку широкомасштабного вторгнення було вивезено понад 40 мільйон тонн зернових, олійних культур та супутніх товарів. Ними з України було експортовано 36 мільйонів тонн несільськогосподарської продукції: руди, заліза, сталі та деревини.

До  повномасштабного російського вторгнення через українські чорноморські порти експортували 90—95 відсотків зернових та олійних культур.  Саме цей маршрут найдешевший для транспортування зерна, і саме його з перших днів війни заблокувала росія. Щоб відкрити морські шляхи для українського зерна, в липні 2022 року у Стамбулі окремо росія та Україна з ООН та Туреччиною уклали угоду, відому як чорноморська ініціатива. Це була домовленість сторін про безпечні морські коридори для  вивезення українського зерна. 17 липня 2023 року термін  чинності угоди завершився, і москва відмовилася надалі брати в ній участь.

Литва пропонує відкрити порти Балтики

У Брюсселі сподіваються, що зернову угоду вдасться відновити, оскільки вона дасть змогу напряму доставляти українське зерно на зовнішні ринки і не перевантажувати ним ринки європейських країн-сусідів. Якщо до чорноморської ініціативи не вдасться повернутися найближчим часом, ЄС має фінансово підтримати європейські транспортні коридори для українського зерна, наголосив Януш Войцеховський. 

За його словами, серед шляхів солідарності найвигідніший з огляду на транспортні витрати дунайський маршрут, а маршрут через Польщу й Угорщину негативно позначається на ціноутворенні. Єврокомісар зазначає, що «ціна таких перевезень недостатньо приваблива». Він переконаний, що ЄС здатний вивезти шляхами солідарності майже весь український експорт, якщо виходити з показника в 4 мільйони тонн на місяць.

Напередодні Українська зернова асоціація звернулася до Єврокомісії із пропозицією збільшити експорт шляхами солідарності на 1—1,5 мільйона тонн на місяць. Це можна зробити за рахунок портів країн Балтії, а також Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії за умови, що ЄС компенсував би європейським перевізникам додаткові логістичні витрати на транзитні перевезення та частково відшкодував портові витрати на відвантаження українського зерна. 

На думку міністра сільського господарства Литви Кястутіса Навіцкаса, це конструктивна ідея. Міністр повідомив, що вже веде діалог з польським колегою про перенесення фітосанітарного контролю, митних та адміністративних процедур з кордону Польщі до литовських та інших портів на території Євросоюзу. За його словами, це нескладний для реалізації захід. 

Мораторій на імпорт підриває єдність ЄС

Терміновість питання розблокування експорту українського зерна полягає ще й у тому, що п’ять країн-членів ЄС, які межують з Україною (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина), закликають Брюссель продовжити мораторій на імпорт українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Це питання обговорювали на засіданні аграрної Ради ЄС. Ці обмеження Єврокомісія ввела на початку травня цього року, реагуючи на звернення Софії, Будапешта, Варшави, Бухареста і Братислави.

Уряди цих країн заявили, що через недостатні логістичні спроможності великі обсяги українського зерна осідають на внутрішньому ринку, що негативно позначається на цінах на аграрну продукцію і викликає невдоволення місцевих фермерів. Заборону на імпорт українського збіжжя  мають скасувати до 15 вересня. Проте тепер ці країни заявляють, що мораторій слід продовжити.

Українське зерно нині транзитом транспортують територією Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини.

«За інформацією, яку я отримав від польського міністра, питання загалом вирішено і немає проблем з повними сховищами, як у минулому», — розповів журналістам Януш Войцеховський. За його словами, заборона на імпорт українського зерна була дієвим заходом для підтримки фермерів, і «проблему було ефективно пом’якшено».

Багато країн ЄС, зокрема Франція, Німеччина та Іспанія, не схвалюють позицію п’яти східноєвропейських країн. Вони визнають, що українське зерно створює певну конкуренцію для місцевих фермерів, проте наголошують, що введення торговельних обмежень підриває єдність внутрішнього ринку ЄС та його зусилля, спрямовані на підтримку України.

У травні Єврокомісія не лише запровадила заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини, а й виплатила компенсації їхнім фермерам. Міністр сільського господарства ФРН Джем Ездемір вважає, що цей захід був правильним, але тепер позиція цих країн некоректна. «Брати гроші у Брюсселя для компенсації ринкового тягаря, але знову закривати кордон — так  не піде. Ми повинні утримуватися від усього, що посилює путіна та послаблює Україну», — заявив міністр. 

Поки що в Єврокомісії обережно коментують можливість продовження заборони на імпорт українського зерна і наголошують, що сприяють проведенню переговорів за зачиненими дверима між п’ятьма країнами ЄС та Україною. Так само ЄК поки що не дала згоди на пропозицію Литви перемістити експорт українського зерна через Польщу до литовського порту Клайпеда та чотирьох інших балтійських портів Естонії й Латвії. Проте за умови такого рішення варто пам’ятати, що кожен доданий кілометр на транспортування зерна з України робить його менш конкурентоспроможним на світовому ринку, отже підіграє планам путіна витіснити Україну із глобального ринку зерна.