Відтоді як Велика Британія залишила Євросоюз, минув майже місяць. Відлунали сентиментальні промови в Єврокомісії, дограла мелодія шотландських волинок, під яку британські депутати залишали Європарламент, відгриміли бурхливі прощальні вечірки у брюссельських пабах, які влаштовували для британських колег працівники євроінституцій. Євросоюз почав нову сторінку своєї історії, вже без Великої Британії. Довгострокові наслідки Brexit Брюссель, безперечно, ще відчує. Але поки що тут вчаться жити з новим розкладом сил, спілкуючись із Лондоном на двосторонніх засадах.
Для Європарламенту наслідком Brexit стане насамперед скорочення кількості євродепутатів із 751 до 705. Хоч мандат євродепутата мали 73 обранці від Великої Британії, лише дві третини зайнятих ними місць відпадають остаточно, решту займуть 27 євродепутатів з інших країн-членів ЄС. Від виходу британців зі складу ЄС найбільше виграли ті країни ЄС, котрі були недостатньо представлені в Європарламенті з огляду на їхню чисельність населення. Серед них Іспанія та Франція, що відправили до Європарламенту по п’ять представників. Багато євродепутатів від Великої Британії потрапили до Європарламенту від євроскептичної «Партії Brexit», і всі вони були позафракційними. Тож припинення їхнього членства в Європарламенті не позначилося на розкладі сил між фракціями.
У виграші від Brexit опинилася Європейська народна партія (ЄНП). Адже п’ять з наново розподілених мандатів припадають на представників ЄНП від Іспанії, Італії, Ірландії, Греції та Словаччини. Загалом ЄНП, що й так має найчисленнішу фракцію, тепер матиме у лавах 186 членів.
Щодо інших фракцій, то більшість з них радше програють, ніж виграють від Brexit. Приміром, фракція соціалістів, до якої входять соціал-демократи різних країн-членів ЄС, втратить 10 євродепутатів, котрі представляли британську Лейбористську партію. На їхнє місце прийдуть лише четверо обранців із Франції, Іспанії, Хорватії та Румунії. Попри це соціалісти залишатимуться другою за чисельністю фракцією в Європарламенті зі 154 мандатами.
Чи не найбільше від Brexit постраждає ліберальна фракція «Оновити Європу». З її лав пішли 16 британських ліберальних демократів та одна представниця ліберальних сил із Північної Ірландії. А замінять їх лише шестеро нових: двоє із Франції, а решта з Іспанії, Нідерландів, Ірландії й Данії. Тож ліберали замість 108 тепер матимуть лише 97 мандатів.
Brexit послабив і позиції фракції зелених. Її лави залишили 11 євродепутатів, натомість прийшли четверо нових. До фракції приєднаються парламентарії з Франції, Швеції, Австрії та Фінляндії. Від виходу Великої Британії з ЄС трохи виграли ультраправі та євроскептики. Їхня сформована торік депутатська група «Ідентичність і демократія», до якої входять представники «Національного об’єднання» Марін Ле Пен, «Ліги півночі» Маттео Сальвіні та «Альтернативи для Німеччини» (АдН), не втратила жодного депутата, а отримала натомість підсилення із трьох депутатів — по одному із Франції, Італії та Нідерландів. А націонал-консервативні сили, що формують фракцію «Європейських консерваторів і реформістів», залишаться кількісно в тому самому складі, що й до Brexit.
Відтепер Британія не братиме участі в самітах ЄС. І прем’єр-міністрові Борисові Джонсону треба робити спеціальні запити у Брюссель, якщо він захоче приєднатися до інших європейських лідерів на цих зустрічах. Крім цього, британські міністри не відвідуватимуть регулярних самітів Ради ЄС для розв’язання галузевих проблем. До речі, англійська як одна з офіційних мов ЄС і мова євроінституцій збереже свій статус навіть після виходу Великої Британії. Попри те що відтепер англійська — державна мова лише двох країн ЄС — Ірландії та Мальти, населення яких становить відсоток загальної кількості громадян ЄС.
Мої знайомі британці живуть і працюють у Брюсселі або інших містах країн ЄС. І всі вони були серед палких опонентів Brexit. Очевидно, що життя й робота поза межами рідної країни відкрили їм ширші горизонти і показали переваги ЄС на практиці. Протягом перехідного періоду, який триватиме до 31 грудня 2020 року, вони ще користуватимуться перевагами єдиного європейського ринку праці, європейської картки медичного страхування та правилами подорожей у межах ЄС. Про те, що трапиться потім, воліють зараз не думати.
Так каже і моя приятелька шотландка Рут, яка вже більш як десять років працює у Страсбурзі (Франція). Протягом останніх кількох років, під час яких точилися пристрасті довкола Brexit, Рут сподівалася, що він не відбудеться. Але 29 січня, зрозумівши, що Brexit неминучий, вона змінила свою аватарку у фейсбуці, поставивши замість свого фото зображення прапора ЄС чорного кольору без однієї зірки. А у своїй стрічці розмістила статтю із заголовком: «Сумуєш із приводу Brexit? Ось кілька речей, які насправді принесуть тобі вигоду». Проте коли клікнути на це посилання, то відкривається сторінка, де написано: «Нам шкода, але насправді вигоди від Brexit не існує».