Євродепутат
Єжи БУЗЕК
Домовитися про зустріч із колишнім прем’єр-міністром Польщі та екс-президентом Європарламенту Єжи Бузеком виявилося просто. «Це одна з найпривітніших особистостей в Європарламенті», — сказала мені якось колега з румунського радіо. Її характеристика виявилися точною.
Пана Бузека я зустріла біля ліфта, коли поспішала на інтерв’ю. Він пояснив, що має ще справи, і попросив почекати у своєму кабінеті, запропонувавши каву. Кабінет відомого європейського політика, певна, розчарував би своїм аскетичним виглядом більшість українських депутатів. Ані камінів, ані позолочених меблів у стилі ампір, ані розкішних килимів там немає. Невелика кімната з офісними меблями, стіл із теками паперів, книжкові полички. Єдине, що вирізнялося у цій аскетичній обстановці, — барвистий саморобний плакат з фотографіями і побажаннями: привітання співробітників апарату Єжи Бузека з днем народження.
В інтересах обох сторін
— Пане Бузек, які ваші прогнози щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді під час Вільнюського саміту?
— Ми очікуємо на позитивні результати наших переговорів щодо підписання Угоди, адже для цього пророблено величезну роботу. І велика відповідальність за те, щоб підписати цей документ у листопаді, лежить зараз на обох сторонах. Звичайно, можемо казати, що остаточне рішення буде прийнято «аж у листопаді» і маємо доволі часу. Проте це радше «вже у листопаді», і ми повинні поспішати. Чому? Бо з нашого боку маємо певні сподівання щодо України. Вони відомі. По-перше, що юридичну систему України має бути вдосконалено, і, по-друге (це надзвичайно важливо), щоб виборче законодавство було приведено у відповідність до демократичних норм, і, по-третє, необхідно покласти край вибірковому правосуддю, яке абсолютно неприйнятне.
— Партія «Батьківщина» заявляла, що Євросоюз не повинен підписувати Угоду про асоціацію, поки Юлію Тимошенко не буде звільнено. Як ці заяви сприйняли ваші колеги у Європарламенті?
— Сама Юлія Тимошенко вважає, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дуже важливе для обох сторін. І її остання порада була такою: підписати Угоду. Ми, безперечно, беремо до уваги її особистий підхід у цьому питанні. Але ми дуже стурбовані практикою вибіркового правосуддя в Україні й особливо ув’язненням колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
— Чи готовий новий звіт місії Кокса — Кваснєвського? Якщо так, то як вони пропонують розв’язати ситуацію зі справою Тимошенко?
— Це доволі делікатне питання: говорити щось про звіт, який ще не відкритий для громадськості. Проте сподіваюся, що діяльність місії Кокса — Квасьнєвського залишатиметься й надалі ефективною. Це робота, яка ведеться на благо України і двосторонніх відносин між Києвом і Брюсселем.
Про санкції не йдеться
— Наскільки реальна ймовірність запровадження санкцій проти окремих українських чиновників, котрі, як вважає Брюссель, причетні до порушень прав людини?
— Наскільки знаю, у цій ситуації ми не бачимо необхідності у запровадженні санкцій. Набагато важливіше з’ясувати, чи можемо ми очікувати від української влади виконання хоча б трьох найважливіших вимог ЄС, які є визначальними для підписання Угоди про асоціацію: вдосконалення юридичної системи, виборчого законодавства та припинення практики вибіркового правосуддя.
— Тобто ЄС має намір підписати Угоду про асоціацію, навіть якщо Тимошенко залишиться в ув’язненні?
— Зараз дуже складно передбачити і заздалегідь визначити, якою буде ситуація у листопаді. Звичайно, у разі звільнення пані Тимошенко атмосфера нашого діалогу стане набагато позитивнішою. Я в цьому переконаний. Але поки що не можу говорити нічого напевне за кілька місяців до Вільнюського саміту.
— Близько місяця тому мас-медіа писали про те, що Юлія Тимошенко відмовилася виїхати на лікування до Німеччини, на що нібито українська влада була готова дати свою згоду. Чи ви чули про це?
— Так, чув і повністю розумію позицію пані Тимошенко. Тому що ми знаємо дуже добре із нашого польського досвіду, що у таких випадках дуже складно повернутися до своєї країни опісля. Це, очевидно, і було тим мотивом, яким вона керувалася, приймаючи рішення відхилити цю пропозицію. Але, на мою думку, з багатьох міркувань, передусім з міркувань особистого здоров’я колишньої прем’єр-міністра, це рішення може бути дуже ефективним.
— Тобто, на вашу думку, лікування Юлії Тимошенко за кордоном могло б стати оптимальним виходом із ситуації?
— Як я вже казав, це було б найліпше передусім для стану її здоров’я. А це надзвичайно важливо. З іншого боку, це могло б сприяти ухваленню позитивного рішення щодо Угоди про асоціацію з Україною під час Вільнюського саміту.
Ці дітлахи, сподіватимемося, житимуть в оновленому суспільстві. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Умови однакові для всіх
— Європейська народна партія — одна з найголовніших опонентів чинної української влади у Європарламенті. Чи означають ваші слова про перспективи підписання Угоди про асоціацію, що позиція ЄНП щодо цього питання змінюється у позитивний для України бік?
— Не кажу, що ми готові ось так просто підписати Угоду. Для цього Україна повинна виконати кілька умов, які досить зрозумілі і в них немає нічого нового і несподіваного. Коли Польща починала переговори про підписання Угоди з ЄС, нам також висували певні умови. Якщо ми збираємося відкрити наші кордони для взаємної торгівлі, дуже важливо збудувати однакові системи з обох боків. Якщо ж країна не має сумісної системи з ЄС, то з нею дуже важко співпрацювати. Такі самі сподівання свого часу ЄС покладала і на мою країну, інші держави Центральної та Східної Європи. Сьогодні ми висуваємо аналогічні вимоги до Сербії, Чорногорії. Кілька років тому ті самі підходи ми застосовували і до Хорватії, яка щойно стала членом ЄС. Отож ми очікуємо, що Україна виконає ці важливі умови і створить демократичну систему, яка буде сумісною із системою Євросоюзу.
— Проте у питанні про підписання Угоди про асоціацію з Україною є дуже потужний геополітичний момент. Якщо цей документ не буде підписано у листопаді, то угода віддалиться від нас на невизначений термін. Можливо, за цей час Україна потрапить під повний російський вплив. Тим більше ми бачимо, як такі сценарії вже розгорнулися у Молдові та Грузії.
— Ми добре розуміємо й усвідомлюємо всі ці геополітичні моменти, які беруть початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі. Проте ми побоюємося деяких кроків з українського боку, які можуть позбавити нас можливості підписати цю Угоду. Сподіваюся, що незабаром юристи дадуть відповідь на запитання, чи можливе створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС та її одночасна співпраця з Митним союзом. Можливо, намір поглибити таку співпрацю — лише декларації Києва. Мені поки що складно про це говорити. Але існує ймовірність того, що ці два вектори зовнішньої політики України виявляться несумісними. Це складна ситуація передусім для України, а не для нас. Тому що наша позиція зрозуміла і прозора: ми підпишемо Угоду про асоціацію із країною, яка відкрита для співпраці з ЄС. Для нас тут немає проблем. Але можуть виникнути проблеми в України, якщо вона вирішить інтенсифікувати контакти в рамках Митного союзу.
***
— Ви повідомите нас, коли інтерв’ю буде надруковане? — запитав пан Бузек, коли розмову було завершено.
— Звичайно, але моя газета виходить українською мовою, — відповіла я.
— З українською мовою у нас немає жодних проблем, — усміхнувся на прощання польський політик.
Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Єжи Кароль БУЗЕК. Народився 1940 р. в м. Сміловіце (Чехія). У 1963 році здобув вищу освіту в Технологічному університеті Сілезії. Активно займався науковою діяльністю. Має звання доктора технічних наук і професора. У 1980-х роках — один з активних діячів руху «Солідарність». З 1997 по 2001 рік — прем’єр-міністр Польщі. Член Європарламенту з 2004-го. З 2009 по 2012 рр. — президент Європарламенту.
***
У червні 2012 року Європейський парламент започаткував спеціальну місію на чолі з Петом Коксом (Австрія) та Александром Квасьнєвським (Польща) для моніторингу судових справ проти колишніх українських урядовців. Це спільне рішення було прийнято Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим та президентом Європарламенту Мартіном Шульцем. Першу доповідь місії Кокса — Кваснєвського було подано у жовтні 2012 року, другу — у квітні 2013-го. І Київ, і Брюссель не раз називали цю моніторингову місію потужним інструментом для взаємодії ЄС з усіма сегментами українського суспільства: урядом, опозицією, громадянським суспільством та судовою системою. Експерти вважають, що великою мірою завдяки місії Кокса — Кваснєвського було помилувано Юрія Луценка. Очікується, що у своєму новому звіті два європарламентарії вироблять найоптимальніші механізми виходу із ситуації, яка склалася довкола справи Юлії Тимошенко.