Голова
Дніпропетровської обласної ради
Євген УДОД
Cкажу відверто: за всі роки моєї журналістської практики такого інтерв’ю, як з головою Дніпропетровської обласної ради Євгеном Удодом, у мене ще не було. За ті півгодини, що Євген Григорович зміг виділити у своєму щільному робочому графіку, він встиг, не дивлячись ні у які записи, без допомоги заступників-помічників чітко і по ділу відповісти на всі заплановані в моєму блокноті запитання! А зазвичай більшість наших посадовців з пресою спілкується (якщо взагалі спілкується!), на жаль, зовсім в іншому стилі… Поговорити ж з Євгеном Удодом було про що, адже під його керівництвом на Дніпропетровщині започатковуються і втілюються у життя багато цікавих проектів, які сприяють розбудові області. Відповіді голови облради на запитання, як це відбувається, я б назвала своєрідним лікнепом для державних керівників.
— Євгене Григоровичу, як ви визначали ті напрями діяльності, що стануть поштовхом для розвитку Дніпропетровщини загалом та зокрема її маленьких територій?
— Розвиток будь-якої території будується на економіці цієї території. А зростання економіки не можливе без залучення інвестицій. Маємо їх три види. Перший — державні інвестиції. Це великі програми, інфраструктурні проекти. Другий вид — інвестиції іноземні, основний капітал. За цим показником Дніпропетровщина є одним з лідерів в Україні — попереду лише Київ. Третій вид — залучення грантової допомоги та технічної підтримки. Цей напрямок стосується активності місцевих громад, їх безпосередньої участі у проектах. За останні три роки в економіку області ми залучили близько 140 мільйонів гривень завдяки самостійній участі територіальних громад у розробці проектів, написанні програм, стратегій розвитку своїх територій. Подаємо документи на конкурси, котрі оголошують різні інституції, і маємо можливість залучати кошти в область. Моє завдання — навчити територіальні громади механізму залучення зовнішнього запозичення. Таким чином даємо людям короткострокову допомогу, яка згодом дає можливість розвиватися територіям у довгостроковій перспективі. Це так звана вудка.
.jpg)
— Про «вудки» розкажіть докладніше.
— Три роки поспіль ми навчали територіальні громади сільських територій — тобто сільські, селищні ради. Тепер другий рік навчаємо громади у містах — це будинкові, квартальні комітети, житлові кооперативи, ОСББ, різні моделі самоорганізації населення. За останні два роки ми впровадили понад 200 різноманітних програм у п’яти великих містах області — Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську, Нікополі, Павлограді. Програми з розвитку територіальних громад у містах будуються на основі великої програми громадянської активності, яка допомагатиме городянам розвивати те місце, де вони живуть. Гарний вигляд повинні мати не тільки «червоні лінії» центральних проспектів, а і двори, маленькі вулиці. Активно впроваджуємо мікропроекти з розвитку громадянської активності. У 2012 році впровадили по області 119 таких проектів, цього року їх буде 117. Зокрема, це проекти з енергозбереження: люди ремонтують під’їзди, утеплюють їх, міняють вікна, ставлять енергоощадні лампи тощо.
Наступним етапом ми оголосили проект «Громадянська ініціатива «Красиве місто». В рамках цього проекту працюють кол-центр, проектний офіс, де збирають ідеї від городян. До мене звернулися наші територіальні громади — асоціація ОСББ, кооперативи — з пропозицією зробити цю велику громадську акцію. Я запропонував провести в її рамках конкурс «Красивий двір» так, щоб усі мали рівні стартові умови, щоб люди навели порядок у своїх дворах до кінця року, а підсумки провести навесні, коли все розквітне. І ось люди надіслали нам заявки: кому потрібні саджанці, кому чорнозем, фарби, лопати, граблі тощо — все, що потрібно для наведення порядку.
— І що, їм усе це будуть видавати?
— Уже видали. Цей проект стосується не тільки жителів дворів, а й бізнесу, який там працює. Бізнесмени нам допомогли з матеріалами, ми допомогли організувати людей. У першому етапі акції вже взяли участь 150 багатоквартирних будинків. Це і є громадянська активність. На майбутнє мешканці будинків повинні вміти самі домовлятися і безпосередньо працювати з бізнесом, з територіальними радами, з районною, міською владою. На жаль, люди не вміють цього робити. А громадянська ініціатива дозволяє залучати грантовий капітал і вчитися механізмам взаємодії.
— Повернемося до інвестицій.
— Четвертий блок — це так звана фонова інвестиція, туризм. Про це мало хто пам’ятає, але фонові гроші є тим містком, яким приходить інвестор. Тобто коли до нас приїжджають туристи — один, два, три, мільйон — вони створюють враження про територію. Моя знайома, перебуваючи в Німеччині, спілкувалася там з подружжям похилого віку. Вони із захопленням розповідали про Україну. Знайома запитала, де вони були. «У Дніпропетровську!» Отже, ми щось робимо правильно. Ось ці туристи, ці наші бджілки, і є тим фоном, який створює загальний імідж регіону. Можна нам довго їздити з презентацією області, зустрічатися з представниками влади за кордоном — і це треба робити — але таку роботу слід виконувати комплексно.
— До речі, недавно ви презентували туристичний потенціал Дніпропетровщини на ІІ Міжнародному туристичному форумі в Києві.
— Так. Я розповів учасникам форуму, що на Дніпропетровщині ведеться розробка стратегії розвитку туризму, та нагадав, що наш Петриківський розпис претендує на включення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства. Дніпропетровщина має унікальне географічне розташування, культурні та духовні традиції, а також величезний потенціал для розвитку туризму. Ми маємо намір цей потенціал використовувати повною мірою. Нині проходить опитування експертів та потенційних туристів, і всі найцікавіші ідеї та пропозиції ляжуть в основу стратегії розвитку туризму в регіоні. Наразі розвиваємо чотири основні напрямки в цій сфері: «Космічна столиця» — нещодавно в Дніпропетровську був відкритий музейний комплекс «Парк ракет», «Історія та Культура» — це Петриківка тощо, «Індустрія» — підприємства, «Природа» — заповідники. Все це і є фонові інвестиції.
— Сьогодні багато говорять про реформу місцевого самоврядування. Є у Дніпропетровська пропозиції, як це слід робити?
— Так. Треба давати можливість самим громадам брати участь у розвитку територій. Все дуже просто. Слід не згори доводити до низу: ось, шановна громадо, ми вирішили робити те і те. А люди кажуть: не треба нам цього. Навпаки: «Ви нам скажіть, скільки коштів готові витратити, а нам з первинного рівня видніше, на що ми їх витратити хочемо». Удвічі цінніше те, куди людина особисто доклала свої руки, серце і власний гаманець. Правильно? Дерево, власноруч посаджене, нумо, спробуй зламати! Або лавочку. Роботу слід будувати на добрих взаєминах між людьми. Спілкування — це найцінніше. Найголовніше для розвитку суспільства — комунікації.
— А на законодавчому рівні?
— Ви знаєте, що фундамент проекту Концепції внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування розроблявся у нас? У Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України працювала експертна група із залученням місцевих територіальних громад. Виявили низку законодавчих неузгоджень. Передбачалося прийняття на конституційному та законодавчому рівнях норм, які суперечать окремим базовим положенням Європейської хартії місцевого самоврядування і які в подальшому могли призвести до звуження кола повноважень органів місцевого самоврядування. Свої зауваження і пропозиції ми виклали у рішенні Дніпропетровської регіональної дорадчої ради з питань взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Зокрема, йшлося про необхідність визначення конституційного поняття територіальної громади: це жителі населеного пункту (території) чи адміністративно-територіальна одиниця.
— Які території на Дніпропетровщині можна назвати передовими, а які потребують більшої уваги?
— У нашій області кожна територіальна громада є активною. В кожному селі — а їх у нас 255 — люди створили громадські організації. І уявіть: після того, як ми запустили програму розвитку громадянської активності в містах, ініціатива створення ОСББ збільшилася вдвічі! Тобто люди подивилися, що у сусідньому будинку завдяки залученому ресурсу зробили ремонти у під’їздах тощо, ставлять собі запитання: а ми чим гірші? І починають самоорганізовуватися. Тут можлива будь-яка модель, не обов’язково ОСББ. Це може бути будинковий комітет або кооператив. Чому ми почали програму розвитку громадянської активності у містах? Тому що тут мешкає 85% населення області.
— Дніпропетровщина має широкі міжнародні зв’язки. Який закордонний досвід вам найбільш прийнятний, а яким самі можете поділитися?
— Якраз міжнародний досвід активності громадян і є одним із ключових. Мені дуже подобається польська модель і активність польських громад. Наша область має меморандум з Нижньосілезьким воєводством Польщі щодо обміну досвідом, і ми постійно це робимо. Наприклад, цього року відбулася спільна археологічна експедиція. Також цього року відкриватимемо перший в Україні Європейський ресурсний центр. Моє завдання — залучати технології, навчати людей жити і думати по-новому. Технології важливі, вони дають можливості, перспективу і стратегію розвитку території. Скажемо простіше: мозок дорожчий за руки. Днями в обласній раді відбувся тренінг за підтримки найбільшого, що діє в Україні, німецького фонду — GIZ. На Дніпропетровщині є багато позитивного досвіду, впроваджуються проекти з енергоефективності у Кривому Розі, Дніпропетровську. На фонд GIZ я вийшов, щоб консолідувати цей досвід і перенести його на весь регіон, обрати найкраще і створити єдину обласну мережу — систему енергоменеджменту. І коли в кожному місті та районі діятиме служба енергоменеджменту, зможемо розробляти проекти і залучати під них кошти, щоб максимально зменшити витрати на енергоспоживання. Німецький фонд є однією з найкомпетентніших організацій, які вміють це робити.
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Євген УДОД. Народився 1973 року у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький технічний університет за спеціальністю «гірничий інженер-електрик», Дніпропетровський інститут патентознавства та технічної творчості за спеціальністю «економіст», Дніпропетровський регіональний інститут держуправління Національної академії державного управління при Президентові України. Працював на Новокриворізькому, Південному, Центральному та Північному гірничо-збагачувальних комбінатах. Депутат, а з червня 2010 року — голова Дніпропетровської обласної ради. Заслужений працівник промисловості України.