У день саміту Україна — ЄС, який завершився учора в Києві, під стінами Верховної Ради зібралися кілька сотень протестувальників, які вимагали скасування депутатської недоторканності та арешту депутата Михайла Добкіна, якого підозрюють у корупційних махінаціях. Високі європейські чиновники, які зібралися на пленарне засідання саміту на вулиці Банковій, могли на власні вуха чути вибухи світло-шумових шашок, завивання сирен і гнівні вигуки мітингувальників, які таким чином виявляли своє обурення безкарністю корупціонерів від влади.
Наш найлютіший ворог
Про мляву антикорупційну реформу Брюссель нагадує Києву за кожної зручної нагоди, під час візитів і міжнародних зустрічей. Не став винятком і нинішній саміт Україна — ЄС на найвищому рівні.
Виступаючи під час засідання, Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер закликав українську владу пришвидшити боротьбу з корупцією. Говорячи про досягнення України у проведенні реформ, Президент ЄК визнав, що за останні роки «Україна зробила величезний прогрес», проте зауважив, що незробленого попереду ще дуже багато. «На нашу думку, боротьба проти корупції слугує тим козирем, тією головною картою, з якою треба зараз працювати», — наголосив Жан-Клод Юнкер, додавши, що «Євросоюз багато пояснює, що саме треба робити». Президент ЄК вважає, що «тема корупції є важливою для громадян» і натякнув, що репутація української влади в ЄС залежить від того, наскільки успішно триватиме саме боротьба з корупцією.
Тим часом Президент Європейської Ради Дональд Туск застеріг українців від найстрашнішого ворога. «Дозвольте мені як вашому другу висловити одну думку: сьогодні ми ясно бачимо, що зовнішньому ворогу вас не здолати, ви занадто сильні. Але ви можете зазнати поразки від самих себе», — заявив політик. Саме тому, за його словами, українці мають всіма силами «уникати внутрішніх конфліктів». «Я переконаний: якщо й надалі ви будете такими рішучими, хоробрими й послідовними, якими ви були на Майдані Незалежності, якими ви є під час битви за цілісність України, якщо ви зможете витримати тягар реформ та не здатися, — тоді ви втілите свої мрії та досягнете своїх цілей», — проголосив Дональд Туск.
На його думку, демократія — це розбіжність поглядів і конкуренція, але це також постійний пошук консенсусу. «Тому ваше найважливіше завдання — побудова сучасної держави, яка піклується про своїх громадян, бореться з корупцією і шанує найвищі стандарти суспільного життя. Якщо ви зможете скласти цей іспит, ніхто й ніщо вас не переможе», — сказав Президент Європейської Ради.
Безпосередня директива до дій
Нинішній саміт Україна — ЄС увійде в історію як саміт безвізу та асоціації. Про це заявив Президент Петро Порошенко, відкриваючи пленарне засідання. «Понад 100 тисяч українців скористалися безвізом і на власні очі побачили, що таке Євросоюз», — сказав він. Президент нагадав, що 11 липня остаточно завершилася процедура ратифікації Угоди про асоціацію. «Я не розкриватиму, яких зусиль нам вартувало завершити ратифікацію. Ми чекали довгих 1110 днів з моменту підписання угоди в Брюсселі. Ми сподівалися, що це буде зроблено швидше, але те, що ми це зробили — важливо», — заявив він. Петро Порошенко також висловив надію, що наступні саміти Україна — ЄС відбудуться у Донецьку та Ялті. «Я зробив би для цього все можливе», — заявив він.
За словами Петра Порошенка, формула імплементації Угоди про асоціацію є «директивою для української влади і українського суспільства». «Наше стратегічне завдання — утвердження України як успішної європейської держави з міцними державними інститутами й конкурентною економікою, інтегрованою в європейську», — передбачає він.
Під час саміту Президент заявив, що «жодна нація не платила такої високої ціни за зближення з Євросоюзом». За словами Петра Порошенка, найбільшим викликом для України з часів проголошення незалежності стали дії Кремля. «Ми маємо подолати російську агресію, що триває, окупацію частини території, незаконну анексію Криму, гібридну війну, яку розгорнуто на всіх фронтах — військовому, політичному, економічному, гуманітарному, інформаційному, в кіберпросторі», — заявив Петро Порошенко.
На його думку, нормандський формат — єдиний важливий інструмент із забезпечення виведення військ РФ з України й деескалації ситуації на Донбасі. Президент також наголосив, що розраховує на підтримку Євросоюзом міжнародних ініціатив з деокупації Криму та посилення ролі ЄС у процесі мирного врегулювання на Донбасі. Оскільки забезпечення врегулювання нинішньої кризи можливе лише за умови повного й безповоротного повернення Росії в межі міжнародного права. Саме тому ключове значення має збереження єдності всередині ЄС. «Коли три роки тому мене питали, що в першу чергу нам потрібно від ЄС, я давав абсолютно чітку відповідь: передусім нам потрібна єдність ЄС у солідарності з Україною», — згадав Петро Порошенко.
Відлуння голландського референдуму
Напередодні деякі ЗМІ повідомили про те, що після завершення нинішнього саміту Україна — ЄС підсумкова декларація підписана не буде. Нібито через те, що Київ наполягав включити до тексту цього документа пункт про підтвердження європейських прагнень України. Проти цього формулювання виступили Нідерланди, які, як відомо, тривалий час блокували ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей процес було розблоковано лише тоді, коли Гаага переконала Брюссель укласти спеціальну інтерпретаційну заяву, у якій окремим пунктом наголошувалося про те, що Угода про асоціацію не означає надання Україні статусу країни — кандидата на вступ до ЄС.
Під час виступу на саміті Президент Петро Порошенко заявив, що Україна не сприймає претензій окремих держав щодо свого зовнішньополітичного вибору. «Це право належить винятково українцям, і жодна країна світу не може включати червоне світло на цьому шляху. Оскільки жодна нація не платила таку високу ціну за свій вибір», — заявив він.
Петро Порошенко наголосив на неприпустимості позиції тих політиків, які ставлять під сумнів європейський вибір України. «За всієї поваги до кожного лідера інституцій та держав ЄС, я хочу наголосити, що ніхто не має жодного ні морального, ні політичного права поступитися буквою і духом Угоди про асоціацію, її метою, її сенсом і її значенням для українського народу і для майбутнього нашої держави», — заявив Порошенко. І нагадав, що Україна чітко задекларувала своє європейське прагнення і європейський вибір, вкотре повторивши, що «ми нікому це не віддамо і ніхто не має права в нас це забрати».
Володимир Гройсман:
«Нам слід інтенсивніше виконувати план щодо асоціації з ЄС»
Упродовж саміту Україна — ЄС переговори з високопосадовцями проводив і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він запевнив президента Європейської Ради Дональда Туска та президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, що Україна виконуватиме взяті на себе зобов’язання в межах започаткованої позаторік програми реформ. Потім глава уряду запропонував обговорити нову програму підтримки України й наголосив, що наша держава вітає завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію із Європейським Союзом і проводить реформи в надскладних умовах гібридної війни. Кабінет Міністрів приділяє особливу увагу створенню інноваційного інструменту моніторингу імплементації Угоди про асоціацію, так званого Пульсу угоди. Його планується запровадити з вересня 2017 року. Уряд розраховує на відповідну підтримку ЄС у цьому напрямі.
Як повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну, Володимир Гройсман подякував Європейському Союзу за всебічне сприяння розвитку взаємної торгівлі та за додаткові торговельні преференції для вітчизняних виробників.
Під час цієї зустрічі окрему увагу приділяли військовій агресії, яка ведеться проти України. Володимир Гройсман сказав, що його уряд не відмовився б від допомоги ЄС під час вирішення питань соціальної адаптації та реінтеграції внутрішньопереміщених осіб. Він також запропонував європейським партнерам долучитися до започаткування програми підтримки проектів відновлення Донбасу.
З віце-президентом Європейської комісії, Європейським комісаром з питань євро- і соціального діалогу Валдісом Домбровскісом Володимир Гройсман говорив про готовність України та Європейського Союзу поглибити співпрацю в межах спільної програми реформ, започаткованої у 2015 році. Це, зокрема, допоможе Києву отримати третій транш макрофінансової допомоги обсягом 600 мільйонів євро до кінця нинішнього року. Всіх відповідних домовленостей було досягнуто під час цієї зустрічі.
Потім глава уряду подякував делегації Європейського Союзу за політичну, економічну й соціальну підтримку України. «Наразі нам треба інтенсивніше виконувати план щодо асоціації з ЄС. Ми також розуміємо умови макрофінансової підтримки. І в цьому розрізі ми працюємо з Верховною Радою, намагаємося знаходити прийнятні рішення», — пояснив Володимир Гройсман.
Нині, за його словами, реформаторський порядок денний включає пенсійну реформу, зміни в земельній, освітній, медичній сферах і приватизаційні процеси. Він сподівався, що наш парламент розглядатиме пенсійну реформу останнього пленарного дня літа. «Ми отримаємо підтримку більшості у Верховній Раді. У нас є план дій, який треба виконати», — наголосив Прем’єр.
Про ситуацію на Донбасі Володимир Гройсман висловлювався лаконічно: «Я вже казав, що йдеться не про дві країни, а про два світи». Подяка віце-президенту Єврокомісії, Європейському комісару з питань євро- і соціального діалогу висловлювалася за його бажання відвідати Донбас та оцінити ситуацію.
Своєю чергою Валдіс Домбровскіс підкреслив, що політична підтримка Євросоюзу була й залишається для України всебічною. І прогрес у відносинах між Україною та Європейським Союзом є очевидним. «Зараз нам дійсно треба працювати над виконанням умов отримання третього траншу макрофінансової допомоги», — сказав він, нагадавши, що умови отримання фінансової допомоги не нові. Вони стосуються боротьби з корупцією, продовження програм енергоефективності, поглиблення взаємодії під час розв’язання проблем вимушених переселенців і конкретних економічних питань.
«Часу не так багато. Важливо все завершити до середини листопада, аби ми в грудні спрямували транш. Є й внутрішні процедури ЄС», — дипломатично сказав Валдіс Домбровскіс.
Окрім цього, сторони домовилися започаткувати у 2017 році процес підготовки нових проектів і програм співпраці в економіці та соціальній сфері.
Вікторія ВЛАСЕНКО, Катерина МАЦЕГОРА,
«Урядовий кур’єр»