Переговори про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС завершаться влітку 2011 року

Недаремно Єврокомісія відзначає значний прогрес у цих перемовинах. Таке переконання висловив Комісар ЄС із питань торгівлі Карел де Гухт під час зустрічі з Президентом Віктором Януковичем.

"Це вказує на бажання сторін вирішувати у конструктивному руслі питання порядку денного і рухатися до завершення переговорів", - відповів Віктор Янукович, зазначивши, що йдеться, зокрема, про укладення Угоди про асоціацію, включаючи положення про створення зони вільної торгівлі.

Угода про створення всеосяжної зони вільної торгівлі - це та робота, яку ми повинні зробити спільно з Європейською Комісією, зауважив глава держави, повідомляє прес-служба Президента.

А на зустрічі з Прем'єр-міністром Миколою Азаровим високий гість зазначив: "У нас є значний прогрес у наших переговорах. Ми надзвичайно задоволені з цього приводу і ми хочемо якомога швидше завершити їх", наголосив Комісар, додавши, що до підписання цієї угоди треба буде провести ще 3-4 раунди переговорів, "але це не означає, що вони триватимуть дуже довго. Ми вже прискорили їх, і я думаю, саміт 22 листопада зможе надати нового поштовху цьому процесу".

ЄС готовий до підписання найбільшої і найглибшої з подібних угод, які коли-небудь укладалися з іншими країнами. Однак Україна має низку зауважень до позиції Європейського Союзу стосовно цих переговорів. "Хотів одразу звернути Вашу увагу на низку питань, що потребують обговорення. Ці питання для нас принципові і їх необхідно вирішити", - сказав Прем'єр-міністр. Насамперед це стосується відмови від експортних субсидій у двосторонній торгівлі та скасування механізму встановлення вхідних цін на сільськогосподарську продукцію.

На переконання Прем'єр-міністра, слід розглянути питання динаміки тарифних квот і мита в контексті поступового розширення квот і зниження обсягів мита. І Україна вважає за потрібне відмовитися у вільній торгівлі від інструментів торгового захисту.

Сторони обговорили і співпрацю в енергетичній сфері. Микола Азаров зазначив, що Україна приєдналася до Енергетичної хартії, й виключення із зони вільної торгівлі енергетичних послуг робить практично недоцільною участь у ній нашої держави: "Як правило, постачальниками енергетичних послуг, газу зокрема, є приватні компанії, акціонерні компанії. А яку причетність держава має до цього?".

Проте в Україні наполегливо працюють над компромісними рішеннями і зацікавлені у створенні зони вільної торгівлі. Це є пріоритетом для нашої держави, повідомляє департамент інформації та масових комунікацій Секретаріату Кабміну.

Тому й прогнозує Карел де Гухт завершення цих переговорів улітку наступного року, про що й заявив на прес-конференції у Дипломатичній академії. Саме прискорення переговорного процесу як складової Угоди про асоціацію між Україною і ЄС стало метою візиту Комісара.

Відповідаючи на запитання журналістів, Єврокомісар з питань торгівлі відзначив, що після того, як буде підписана Угода про асоціацію, повинні пройти ще процедури, які займуть не менше 6 місяців. Це підписання Радою Європейського Союзу і ратифікація Європарламентом. Водночас він підкреслив, що Європейський Союз робитиме все можливе, аби прискорити цей процес.

ЄС у переговорах з Україною запропонував найвищий рівень торговельної лібералізації, повідомляє Укрінформ. Там готові до скасування майже всіх митних тарифів на ту невелику кількість товарів, щодо яких ці тарифи ще існують, аби в такий спосіб відкрити доступ до багатьох типів товарів. Із цього скористаються деякі провідні експортні галузі України: металургія, текстильна промисловість, підприємства з виробництва добрив тощо.

"Перш, ніж відкрити свої двері для європейських товарів та послуг, Україна може скористатися потрібними для неї перехідними періодами", - наголосив Карел де Гухт, який вважає, що зона вільної торгівлі запропонує поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС. Це передбачає усунення бар'єрів у торгівлі товарами, надання послуг та потік інвестицій.

Усі ці речі принесуть із собою значні вигоди для українського суспільства. Зокрема, для інвесторів, підприємців і споживачів, які зможуть отримувати безпечні товари кращої якості. А також для органів державної влади, які ефективніше витрачатимуть кошти, що змусить їх економити гроші платників податків. Тобто замовляти товари й послуги через механізм конкурентної та прозорої системи державних закупівель.