Про це йдеться у резолюції, яку Європарламент ухвалив учора у Страсбурзі. Євродепутати засудили російську агресію проти Києва, запропонували Єврокомісії залишити Москву під санкціями і закликали країни-члени ЄС активніше допомагати Україні у проведенні реформ та подоланні наслідків гуманітарної катастрофи на сході України.

Дотримуватися Мінського протоколу

«Європарламент рішуче засуджує агресію та політику експансії Росії, включно з анексією Криму, розгортання неоголошеної гібридної війни проти України з елементами інформаційної війни та кібер-атак, використанням регулярних та нерегулярних збройних сил, пропагандою, економічним тиском, енергетичним шантажем, дипломатичною та політичною дестабілізацією», — йдеться у тексті документа. Євродепутати нагадують Кремлю, що в сучасній Європі немає «виправдання для використання сили з метою захисту так званих історичних чи безпекових інтересів чи для захисту тих, кого хтось вважає «співвітчизниками за кордоном».

Європарламент закликає Єврокомісію продовжувати режим санкцій проти Росії доти, доки вона «не почне повною мірою поважати і виконувати зобов’язання у рамках Мінського протоколу». При цьому в резолюції зазначено, що Брюссель має чітко говорити про ті пункти, після виконання яких санкції з Росії можуть бути зняті: дотримання режиму припинення вогню, відкликання російських військ з території України, видача всіх ув’язнених українських громадян, включно з Надією Савченко, і відновлення територіальної цілісності України, зокрема повернення Криму.

У разі, якщо Кремль продовжуватиме наступ на Україну, Європарламент пропонує перейти до нового рівня санкцій, які торкнуться співпраці з Росією у галузі ядерної енергетики й спроможності російських підприємств та банків проводити міжнародні фінансові трансакції.

Кремль розуміє лише мову санкцій

Напередодні голосування за резолюцію щодо України у Європарламенті відбулися тематичні дебати. Їх відкрила Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні й заявила, що нова українська влада демонструє свою відданість проведенню серйозних структурних реформ у країні. Вона назвала розстріл «градами» пасажирського автобуса у Волновасі «драматичною жахливою подією», яка «не повинна повторитися і покласти край режиму тиші».

Ситуацію, в якій опинився український уряд, польський депутат Річард Легутко вважає дуже складною, адже «Україна зіштовхнулася з двома викликами — реформувати себе і захистити себе». Він переконаний, що, попри стрімке падіння курсу рубля та дію європейських санкцій, «Росія робитиме те, що робить» доти, доки у цій державі не відбудуться зміни у системі влади.

Нідерландський депутат Йоганнес Корнеліус ван Баален констатував «поразку мінських домовленостей». «Хіба після Мінська Росія прагнула миру, почала спільний моніторинг кордону, хіба Путін повернув Крим?» — ставив риторичні запитання депутат. На його думку, «реальну роботу роблять лише санкції, від яких вже потерпає російська економіка».

Чимало промовців згадували про складну гуманітарну ситуацію на Донбасі. Німецька депутат Ребекка Гармс нагадала тим депутатам, які концентрують свою увагу лише на цій проблемі, що «якби Росія поважала територіальну цілісність України і не анексувала Крим», то не було б причини обговорювати гуманітарну катастрофу.

На робочих місцях багатьох депутатів у сесійній залі можна було побачити чорно-білі таблички із тепер уже відомим на весь світ написом «Я — Шарлі». Бельгійський депутат Марк Демесмекер запропонував своїм колегам додати до написів і «Я — Волноваха» та подумати над тим, щоб внести імена лідерів так званих ЛНР та ДНР до списку терористів.

Не менш категоричним у своїх висловлюваннях був литовський депутат Андрес Ауштрявічус, який заявив, що «терористи мають багато облич — ісламісти, джихадисти й бандити, озброєні чи підтримувані Росією». «ЛНР та ДНР — це гнізда тероризму», — наголосив він.