У п’ятницю, 17 червня, Єврокомісія має затвердити висновок щодо заявки України на членство в ЄС. Саме на основі цього висновку під час саміту глав держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу, який пройде 23—24 червня у Брюсселі, ухвалюватимуть рішення, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.

Висновок готують на підставі відповідей на анкети-запитальники, які Київ отримав від Брюсселя після того, як 16 травня офіційно подав заявку на вступ до ЄС. Європейські чиновники  мають підготувати об’єктивний аналіз готовності України розпочати переговірний процес про приєднання до блоку, уникаючи будь-яких політичних аргументів. Чітких норм, які визначили б готовність країни отримати статус кандидата на вступ, не існує, проте у висновку Єврокомісія має дати відповідь за запитання, чи здатна Україна виконати критерії членства в ЄС.

Європейські столиці не мають єдиної позиції

Як повідомив журналістів один з високопоставлених європейських дипломатів на брифінгу в Брюсселі, чиновники Єврокомісії готують висновок щодо України в рекордні строки, «працюючи над ним день і ніч».  Щоб укласти цей документ, необхідно проаналізувати 11 грубих томів, що містять відповіді Києва на європейські запитальники, які українська сторона передали Єврокомісії лише на початку травня. Тобто у дипломатів країн-членів ЄС буде лише тиждень до початку саміту Європейської ради на те, щоб вивчити висновок щодо України і надати відповідні рекомендації своєму керівництву.

Головна проблема полягає в тому, що не всі країн-члени ЄС готові підтримати надання Україні статусу країни-кандидата. Під час останнього візиту до Брюсселя віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що на сьогодні три країни «не хочуть давати зелене світло для України». Однак вона відмовилася уточнювати, що це за держави.

Але згодом ЗМІ з’ясували, що йдеться про Данію, Швецію та Нідерланди, які вважають, що рівень реформ в Україні не дає підстав для визнання її країною-кандидатом на вступ до ЄС.  За словами Ольги Стефанішиної,  загалом сім країн ЄС («не східноєвропейські та не балтійські, як ви можете подумати») запропонували створити інший формат для України: умовний кандидат, перспективний кандидат чи кандидат у кандидати.

У Києві  заявили, що не сприймуть жодних альтернатив статусу кандидата на члени в ЄС. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.  «Україна не сприйматиме жодних сурогатних версій чи альтернативи, хоч би якими рожевими вони були, статусу кандидата. Нам потрібен статус кандидата у членство в ЄС. Не кандидата в кандидати, не потенційного кандидата, не інший сурогат. Ми вже давно граємо в цю гру, знаємо, як це все працює. Ми прості скромні люди, які задовольняться звичайним, стандартним статусом кандидата на членство в ЄС. Не треба нам вигадувати нічого особливого», — категорично заявив міністр.

На офіційному рівні жодна країна ЄС не заявила, що виступає проти надання Україні статусу кандидата на вступ. Щойно у медіа просочуються переговірні позиції конкретних країн, їхні високопосадовці поспішають спростовувати цю інформацію. Данські, шведські й нідерландські урядовці вже заявили, що не кажуть Україні «ні», а ухвалюватимуть свої рішення після того, як ознайомляться з висновком Єврокомісії.

«Війна стала стрес-тестом для України»

Щоб обговорити перебіг підготовки висновку щодо України, наприкінці минулого тижня Київ удруге від початку російського вторгнення відвідала очільнця  Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Спілкуючись із пресою, вона заявила про підтримку заявки України на вступ до ЄС і наголосила, що не має жодних сумнівів, що країна належить до «європейської сім’ї».

«Наші дискусії дають нам змогу фіналізувати нашу оцінку до кінця наступного тижня. Шлях відомий, це шлях на основі заслуг. Це шлях, де я високо ціную надзвичайну рішучість українців у цьому процесі», — сказала глава Єврокомісії про майбутній висновок. Вона розповіла, що під час зустрічі із Президентом Володимиром Зеленським обговорювала необхідність подальших кроків українського уряду для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією. 

«Потрібно зробити більше. Зрозумійте мене правильно. В Україні війна. Тож ваш фокус і наша підтримка зосереджені на подоланні цієї жахливої війни. Але ми хочемо дивитися вперед щодо того, що потрібно зробити надалі. Наприклад, ви зробили чимало для зміцнення верховенства права, але досі є реформи, які слід імплементувати, щоб побороти корупцію», — сказала Урсула фон дер Ляєн. Вона похвалила Україну за те, що в минулі роки було створено антикорупційні інституції, але тепер, за її словами, «нам потрібні результати».

Очільниця Єврокомісії зазначила, що ще до вторгнення росії Україна була міцною парламентською демократією,  але «ця війна стала величезним стрес-тестом. Уся країна об’єдналася. Такий самий дух потрібен для реформування та модернізації країни», — додала Урсула фон дер Ляєн.

Тест на щирість

Рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ стане випробуванням для Євросоюзу як самостійного геополітичного гравця, який  будує свою систему координат, котру окреслюють демократичні принципи і людські цінності. Надати статус країни-кандидата — це найменше, що може і повинен зробити ЄС для України тепер. І якщо саміт ЄС дійде рішення сформулювати натомість якийсь розпливчастий замінник, то це стане найкращим подарунком путіну і стимулом для кремля продовжувати руйнівну війну і  геноцид українців.

Євросоюз уже припустився такої помилки 2014 року. Адже саме напівсанкції за анексію Криму і війну на Донбасі, які, як з’ясувалося, не заважали європейцям постачати росіянам товари подвійного призначення і загалом вести з москвою business as usual, переконали божевільного російського диктатора, що він має повний карт бланш на вторгнення в Україну. Тому тепер Євросоюз має довести, що його заяви про єдину європейську родину — не просто красиві слова. Тим більше, що статус кандидата на вступ до ЄС не дає Україні особливих прав, радше накладає на неї  більше відповідальності й обов’язків у проведенні системних реформ. І лише їх результати покажуть, чи варта Україна членства в ЄС.