Для посилення захисту від нового штаму вірусу COVID-19 «Омікрон» в Україні передбачено можливість отримання третьої дози вакцини для всіх охочих, які вже мають два базові щеплення і відтоді минуло шість або більше місяців. Тож після цього засідання уряду всі члени Кабінету Міністрів, які мають для цього показання, зроблять третю бустерну дозу щеплення. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у залі урядових засідань.
Він укотре наголосив, що в невакцинованих удесятеро вищий ризик летальності внаслідок захворювання, особливо з урахуванням нових штамів, і вчетверо-вп’ятеро — опинитися на лікарняному ліжку.
Очільник уряду повідомив, що, як і було анонсовано раніше, уряд розширює чинність програми Президента «єПідтримка», тобто перелік напрямів, на які можна витрачати тисячу гривень у її межах. Тепер ці кошти можна спрямувати не лише на книжки чи кіно. Із 24 січня українці, старші за 60 років, зможуть витрачати надані кошти на придбання ліків, дозволених до застосування та внесених у Державний реєстр лікарських засобів.
Учора чинність «єПідтримки» відповідним протокольним дорученням Кабінету Міністрів розширено на неповнолітніх віком 12—17 років.
«МОЗ уже спростило доступ підлітків до вакцинації: щоб піти до пункту щеплення, відтепер не потрібна обов’язкова наявність усіх рутинних щеплень. Ми розширюватимемо цю програму і надалі, аби дітей й підлітків було до неї залучено належно», — наголосив Прем’єр-міністр.
Кабінет Міністрів визначив термін чинності міжнародного і внутрішнього COVID-сертифікатів, які підтверджують вакцинацію з урахуванням бустерної дози, 270 днів, або дев’ять місяців, а також порядок формування та використання СОVID-сертифікатів на підставі бустерної дози. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
400 мільйонів на індустріальні парки
Переходячи до економічних питань, глава уряду зауважив, що одним з перспективних і ефективних джерел залучення інвестицій у світі слугують індустріальні парки. В Україні вивчають і використовують досвід Польщі, Чехії та Кореї, щоб і в нас індустріальні парки стали робочим інструментом розвитку промисловості й економіки.
«В Україні вони існують не перший рік, в нас їх понад 50, але особливого ефекту поки що не дають. Змінюємо це разом з народними депутатами. Ухвалюємо відповідну оновлену законодавчу базу. Уперше на співфінансування та розвиток індустріальних парків держава спрямовує 400 мільйонів гривень. Ми затверджуємо два документи: порядок внесення індустріального парку в реєстр, а також порядок ведення такого реєстру. Вони дадуть змогу вже цього року ефективно використовувати ці парки для розвитку наявних та створення нових компаній», — поінформував Денис Шмигаль.
Процедура внесення парків у реєстр відбуватиметься швидко й бізнес-орієнтовано. У найближчі три роки держава допоможе облаштувати інфраструктуру для 25 таких промислових майданчиків. За прогнозами урядових аналітиків і незалежних експертів, завдяки розвитку ІП Україна зможе отримати понад 2,5 мільярда доларів додаткових інвестицій найближчими роками. Вони можуть стати потужним рушієм розвитку громад і створити додаткові робочі місця. Тому для їх розвитку активно залучатимуть місцеві влади, які мають бути зацікавленими й конкурувати в цьому питанні.
Субвенція на розвиток ЦНАПів
У контексті регіонального розвитку влада активно сфокусувалася на розвитку центрів надання адміністративних послуг. Лише торік мережа ЦНАПів зросла майже вдвічі. 90% українців говорять про позитивний досвід отримання там послуг.
«Цього року уряд надасть громадам субвенцію обсягом 231 мільйон гривень для розвитку й розбудови мережі ЦНАПів. Вносимо зміни до постанови, яка регулює порядок надання такої субвенції. Ідеться про ефективніше використання коштів і можливість витрачати їх на облаштування територіальних підрозділів ЦНАПів і створення віддалених робочих місць. Ключова мета незмінна: кожне місто в Україні з населенням понад 10 тисяч осіб має мати власний ЦНАП у найближчий рік», — зазначив очільник уряду.
Про ситуацію в енергетиці Прем’єр зазначив: більш ніж половина опалювального сезону позаду, а енергосистема України працює стабільно попри песимістичні, а іноді навіть панічні заяви окремих політиків. Запаси вугілля зростають і вже перевищили торішні показники. Нині достатньо резервів потужності на атомних, теплових і гідроелектростанціях.
«В умовах енергетичної кризи, яку підживлює Російська Федерація, ми уважно моніторимо ситуацію та швидко реагуємо на всі виклики, щоб пройти цей опалювальний сезон спокійно. Це стосується і вугілля, і газу», — наголосив глава уряду.
Урядовці не оминули увагою й аграрні питання. Уряд затвердив порядок консервації земель і схвалив концепцію Державної цільової програми використання та охорони земель.
«Нині мільйони гектарів земель перебувають у деградованому стані й потребують відновлення. Клімат змінюється, тому для ефективного землекористування слід відновлювати земельні ресурси. Наприклад, там, де був степ, виникає необхідність збільшення лісистості для захисту ґрунтів. Тож ці програми спрямовано на розв’язання проблеми надмірного необдуманого й негативного впливу на земельні ресурси», — пояснив Прем’єр-міністр.
Кабінет Міністрів утворив Державну службу у справах дітей, яка забезпечуватиме формування й реалізацію державної політики в галузі усиновлення та захисту прав дітей. Рішення ухвалили без обговорення.
Також уряд визначив максимальну кількість іноземців та осіб без громадянства, які можуть подати документи на отримання дозволу на імміграцію на 2022 рік. Цей показник становить 8488 осіб.
Щодо кадрових питань: урядовці ухвалили рішення про призначення Костянтина Ващенка державним секретарем Міністерства оборони.