Із 15 по 17 березня у столиці проходитиме форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики й можливості». За задумом організаторів, він містить кілька заходів різного спрямування.
На площі майже тисяча квадратних метрів луганські підприємства представлять свою продукцію, можливості. Окремим блоком буде показано, що у краї зруйновано, зокрема дороги та мости, роздерті лінії електропередач. Щоб їх відновити, в області розроблено вже три регіональні цільові програми. Тож у кожному павільйоні — матеріали проектних ідей, щоб мати змогу із зацікавленими особами вести конкретну розмову щодо реалізації проектів з відбудови. До прикладу, очільники краю хочуть показати Укрзалізниці, де має бути гілка, яка потрібна, щоб вивозити зерно, а також попросити запустити з Харкова до Лисичанська потяг-експрес.
Окрім експозиції в Торговельно-промисловій палаті, на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, у концертному залі імені Лисенка Національної філармонії та в Національному музеї літератури України свій доробок покажуть творчі колективи краю. Зберуть коло друзів та шанувальників відомі на весь світ своїми перемогами луганські спортсмени.
Про сподівання від Днів Луганщини в Києві «Урядовому кур’єру» розповіла перший заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Насамперед, вона зазначила, що все робиться для того, щоб донести до широкого загалу те, що нині Луганщина — межа війни і миру, вона має проблеми специфічні, притаманні лише цій території й лише в зв’язку з АТО. Зусилля акумулюються, аби розвіяти міф про Луганщину.
— Який саме?
— Хотіли б розвіяти страхи бізнесменів, що в область не можна вкладати кошти, бо тут ризики переважають економічну вигоду. Але маємо економічний потенціал області, який представляють десятки потужних підприємств у промисловому й аграрному секторах, у переробці. Крім того, є корисні копалини, запаси вугілля, кар’єри, де можна видобувати камінь-дикун. І це такі запаси, що будуть цікаві для вкладення коштів і розробки.
Уже сьогодні маємо конкурентоспроможну продукцію, яку можна реалізувати на внутрішньому ринку. Є продукція, яка може конкурувати на світових ринках, вона унікальна. До прикладу, саме таку виробляють підприємство «Імпульс» у Сєверодонецьку та рубіжненська «Зоря».
Є потужні підприємства, які зазнали певних збитків у зв’язку з АТО й потребують відбудови та розширення виробництва шляхом заміни обладнання. Власного капіталу їм недостатньо, потрібні кредити. Так, днями відвідала швейну фабрику в Лисичанську. Директор розповіла, що співробітниці власними силами відновили будівлю підприємства після обстрілів, зберегли обладнання в нормальному робочому стані. Там працює 37 жінок. Вони самостійно залатали дірки в будівлі, відновили вікна, вставили скло. Працювали сім’ями, долучили власних чоловіків.
Або підприємство «Мікрохім» у Рубіжному. Воно єдине в Україні тестує медичну продукцію та виробляє кардіопрепарати, зокрема й на своїх площах в Іспанії.
Ми звикли, що, як зі швейниками — замовлення іноземні, французькі, наші швачки — дешева робоча сила. Вироби відправляють у Європу, десь дрібними буквами написано «Made in Ukraine», а решта відомостей — французькою. А тут — на майданчиках Іспанії наше українське підприємство виробляє продукцію, на якій зазначено «Український продукт». Йому нині потрібно небагато кредитних коштів, буде створено нові робочі місця у Рубіжному. Саме для таких підприємств нам потрібно знайти або інвестора, або державну підтримку. Хочемо довести, що є такі напрями економіки, де краю потрібна особлива увага держави.
Адже є закон про державно-приватне партнерство. Ми опинилися у складній ситуації. Щоб бізнес зважив і все-таки визначив переваги економічної вигоди, маємо ризик співпраці мінімізувати. Зробити це можна двома шляхами: або державно-приватне партнерство, або така форма зниження ризиків, як податкові пільги.
— Чи не назвуть це вимогами?
— Я проти вимог на кшталт «дайте на зарплату шахтарям!» А ось якби дали на розвиток підприємства, то зарплату вони самі собі зароблять.
У вугільній галузі в Лисичанську ми вже обговорювали, до прикладу, що там може бути вугільний кластер чи індустріальний парк. Видобуваємо паливо, споруджуємо збагачувальну фабрику (є навіть наші, українські, бізнесмени, котрі бажають вкласти гроші), поряд із цим створюємо соціальні об’єкти в одному кластері. Економічно завжди краще у плані рентабельності, коли не кожен сам по собі, а в об’єднанні за галузевою ознакою.
Або медичний кластер: у Рубіжному тестують медприлади, і тут уже налагоджено виробництво медичних препаратів. Крім того, кажуть, що можуть виробляти для своїх медпрепаратів тару. Тобто формат таких міні-кластерів: робочі місця, невелика державна підтримка і розвиток.
— Рішення провести форум у Києві ухвалили, бо є побоювання, що до Сєверодонецька не всі приїдуть?
— Так вийшло випадково. Ми планували такий інвестиційний захід провести в області влітку. Але думаю, що саме в Києві краще озвучити не лише наші проблеми, а й довести, що не на всій Луганщині стріляють, тож приїдьте, подивіться, щоб вивчити і зрозуміти ситуацію. Тоді буде легше приймати рішення.
Тому запросили і дуже сподіваємося побачити на форумі перших осіб держави та всі дипломатичні місії, які є в Україні. Розраховуємо на більш конкретну співпрацю. Зокрема, ведемо переговори з Кабміном, щоб під час формування бюджетів на наступні роки чи внесення змін до держбюджету нинішнього року кожному з міністерств було поставлено завдання вивчити особливості, специфічні видатки, що стосуються лише Донбасу, тобто Луганської та Донецької областей, щоб їх передбачити в планах. В інших областях немає таких витрат та ризиків, як у нас.
Після презентації області готуємо підписання меморандумів з міжнародними донорськими організаціями та столичною владою.
Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Народилася 1965 року в селі Кам’янка Глибоцького району Чернівецької області. 1988-го закінчила Чернівецький університет за фахом економіст.
Доктор філософії. Працювала на відповідальних посадах у Чернівцях, Києві та Севастополі. З жовтня 2015 року — перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації.
Ми в Google+