ІНФРАСТРУКТУРА

В Україні бракує ринків живої худоби

Якби у ХVI —XVII століттях українським селянам хтось сказав, що їхні нащадки у ХХI столітті з нуля розбудовуватимуть ярмарки з продажу живої худоби й освоюватимуть ази цієї торгівлі, вони його засміяли б. Однак так уже сталося, що неоціненний досвід ярмаркування з мільйонними обсягами продажів, яким українці колись досконало володіли, втрачено. Нині вже закордонні фахівці намагаються навчити українців як самого ремесла торгівлі, так і ведення сільського господарства на ринковій основі. Про таку співпрацю йшлося на виїзному «круглому столі», що відбувся у Жашкові на Черкащині.

Погляд на проблему зсередини…

До того, що Україна не може забезпечити себе м’ясом, усі вже звикли. Якось непомітно радянська доба з її тотальним дефіцитом через низку потрясінь початку 1990-х переросла у наповнений усіляким непотребом ринок сьогодення. Частка вітчизняного тваринництва у цьому «розвої» незначна і перспектив для її стрімкого зростання не видно.

Добре, що нині хоча б спад припинився й навіть відбувається нарощування виробництва м’яса. За словами  заступника директора департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства Володимира Пищолки, в цьому році ринок зростає за рахунок птахівництва та свинарства. Щоправда, це не стосується молочної галузі, де й надалі простежується спад через скорочення поголів’я корів у приватному секторі. Втішає те, що в останні місяці ці темпи трохи сповільнилися і, за підсумками року, очікується 1% зростання.

Однак незначні обсяги виробництва м’яса — не єдина проблема: вирощену продукцію ніде реалізувати. Ринків бракує, тож м’яса на промислову переробку надходить лише 20%. Більшість худоби проходить через забійні пункти, а то й просто пускається під ніж в особистих господарствах. Але згідно із Законом «Про безпечність та якість харчових продуктів», з 2015 року подвірний забій буде заборонено. Тоді, безсумнівно, роль ринків має зрости.

Фахівці сходяться на думці, що без державної підтримки наростити виробництво та реалізацію м’яса не вдасться. Нині вона незначна. Однак В. Пищолка висловив сподівання, що на наступний рік сума збільшиться, адже акумуляція коштів на спеціальному фонді від ПДВ за молоко і м’ясо становитиме приблизно 800 млн грн. Та й із загального фонду очікують на істотну допомогу, яку передусім буде спрямовано на підтримку скотарства.

Нині в сільгосппідприємствах утримується 580 тис. корів, у населення їх 2 млн.

Професор Білоцерківського національного аграрного університету Іван Свиноус  звернув увагу на те, що в Україні лише два офіційно зареєстрованих ринки: Зарічанський і Жашківський. Тож не дивно, що в жодному законодавчому акті не згадується ринок живої худоби. Такого поняття просто не існує. Тому на перших порах варто хоча б внести доповнення до Закону «Про оптові сільськогосподарські ринки» та до Податкового кодексу. Тільки після цього можна буде говорити про ринок живої худоби, який дасть можливість виробникам продати свій товар, а переробникам — гарантовано отримувати сировину.

Підтримала колегу й професор Інституту економіки НАНУ Любов Молдаван. Вона — за чітке регламентування правил поведінки всіх учасників ринку. Їх навіть не треба самотужки розробляти: вже  перекладено українською американський закон прямої дії з досить жорсткими санкціями: від штрафів до кримінальних справ.

Науковець також  нагадала, що років шість тому вже пробували реалізувати міжнародний проект із розбудови ринкової інфраструктури. В його рамках обстежили 6 областей у пошуках баз, на яких можна було б розбудовувати ринки живої худоби. Якби тоді такі ринки з’явилися, на них визначали б не лише реальну ціну товару, а й завдяки прямим домовленостям міжпрофесійних об’єднань — учасників ринку виявляли б слабкі ланки в ланцюжку виробництво-продаж і саме на їхню підтримку спрямовували державну допомогу.

На ринок - із власним товаром. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

… і ззовні

       — Проект Агроінвест, який в Україні реалізує Американське агентство з розвитку, розрахований на п’ять років і спрямований на прискорення економічного зростання  сільського господарства, — зазначив заступник керівника проекту Олександр Каліберда. —  Він має три основних напрями: підтримка стабільного, орієнтованого на ринок законодавчого середовища, стимулювання доступу до фінансування, сприяння розвитку ринкової інфраструктури для дрібного та середнього бізнесу на селі.

А керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» цього проекту Микола Грищенко наголосив, що на шляху   розвитку вітчизняного тваринництва є низка перепон. Передусім це дрібнотоварне виробництво, подвірний забій худоби, відсутність ринків живої худоби, політика держави у цій сфері.

Шляхів розв’язання цих проблем кілька. Це концентрація виробництва, формування однорідних товарних партій худоби, створення кооперативних боєнь, державна підтримка тваринництва та ринкової інфраструктури. Щодо механізмів підтримки від проекту, то це допомога у техніко-економічному об∂рунтуванні, надання консультацій, залучення інвестицій і навіть грантова допомога.

Ще один проект «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та європейської політики добросусідства в сільському секторі», який триває три роки і нині підходить до свого завершення, покликаний допомогти Україні гармонізувати свої стандарти в аграрній сфері  з європейськими.

— Ми підготували два звіти про стан справ на українських ринках молока та яловичини, — повідомив заступник керівника проекту Джон Віл. — У них виділили 15 ключових питань, які треба вирішити, аби ці галузі успішно розвивались. Назву лише кілька з них: поліпшення племінної справи, надання підтримки у збільшенні поголів’я, сприяння у доступі до фінансування, вдосконалення виробничих потужностей.

На тому, що Україна потребує підтримки у розвитку системи збуту живої худоби, наголосив і консультант проекту ЄС Джеймс Ейрі. Він — саме той фахівець, який відвідав низку країн і нині може поділитися досвідом, набутим в Англії, Австралії, Новій Зеландії,  Туреччині  та на Балканах. Узагальнивши його, Д. Ейрі зробив висновок, що для успішного функціонування ринку живої худоби потрібні: простота доступу, згрупування тварин за категоріями, надійні засоби контрою за здоров’ям тварин, зручні під’їзні шляхи.

У Жашкові на риночку

Представник обласної держ-адміністрації Олександр Мараховський, презентуючи гостям виробничу спроможність краю, повідомив, що       обсяг валової продукції, виробленої всіма категоріями господарств, за січень—вересень  збільшився порівняно з минулим роком на 4,7%  і становить 5,6 млрд грн. Однак якщо у галузі рослинництва він зріс на 9,5%, то у тваринництві — лише на 1, 5%. Приміром, реалізація худоби та птиці в живій вазі за цей рік порівняно з минулим зросла на 11,4 тис. тонн або на 3,5%. Чисельність великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств також дещо збільшилась і на початок року становила 11, 5 тис.

 Але попри це, виробництво молока зменшилось на 19,2 тис. тонн. Передусім через зменшення на 4, 8 тис. поголів’я корів в особистих господарствах селян. Свиней також стало менше. Основна причина — здорожчання кормів, енергоносіїв та  коливання закупівельних цін, що не дає можливості покривати собівартість виробництва.

— Якщо говорити про наш аграрний ринок, то в області функціонує товарна біржа агропромислового комплексу центральних областей України, дев’ять агроторгових домів. Маємо 35 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Ну і, звісно, наша гордість — ринок живої худоби «Чародій».

Однак до такого визнання дітище Василя Поліщука, директора жашківського ринку живої худоби, прийшло не просто. Інфраструктуру довелося розвивати з нуля. На частині польового аеродрому, де сільрада виділила 0,65 сотки, спочатку влаштовували невеличкі торги. З роками обсяги зростали і 2006-го сягнули апогею — 16 тис. голів. Однак з появою мобільного зв’язку почався спад. Продавці та покупці напряму домовлялися, а за ринком звіряли лише ціну. Виникло багато стихійних торжищ, які  стали не тільки недобросовісними конкурентами, а й загрозою для нормальної епізоотичної ситуації та здоров’я людей.

Період становлення супроводжувався ще й судовою тяганиною за розширення меж. Нині ринок разом із фермерським господарством займає 6,5 га. Це вже стандарт європейського ринку, де облаштовують загони для худоби, місце для випасу, забійний і переробний цехи, холодильник, ветеринарну лабораторію, готельні номери для персоналу, який обслуговує ринок, зал для проведення конференцій та аукціонів.

У Жашкові торгують представники п’яти областей. За рік продається до 18 тис. голів худоби (30% великої рогатої та 70% свиней).

— Від закордонних фахівців чекаю хорошого проектного плану ринку з усією інфраструктурою, зокрема з під’їзними шляхами, — визначився з пріоритетами В. Поліщук. — А від своєї держави — підтримки на законодавчому рівні діяльності ринків живої худоби та доступу до кредитів.

Учасники «круглого столу» також зробили висновки. Усі зійшлися на тому, що починати справу треба з пошуку місць в областях, де можна організувати ринки живої худоби. У налагодженні їхньої роботи слід використати досвід, який здобула Укоопспілка на плодоовочевих ринках. Варто також об’єднати зусилля міжнародних організацій, місцевої та центральної влади над розробкою ринкової інфраструктури. При цьому не обійтися без відповідної законодавчої бази та фінансової державної підтримки. А ще без політики, спрямованої на боротьбу зі стихійними ринками, які є не лише недобросовісними  конкурентами, а й становлять небезпеку здоров’ю нації (могильників захоронення хворої худоби нині просто немає). Тільки за таких умов можна буде формувати ціни, щоб покривалася собівартість вирощування поголів’я.