На Рівненщині в розпалі сезон ярмарків: барвистих і щедрих, як сама господиня-осінь, що нарешті дала нам «віддушину» з погодою. Отож фермери поспішають до городян зі своєю екологічно чистою продукцією. Тут тобі й картопля та овочі, і мед, і крупи, й жива та перероблена риба, і саджанці, і… Та чого тут тільки немає!
Городяни ідуть та їдуть на ярмарки цілими родинами: приглядаються, прицінюються, торгуються і, звісно ж, роблять запаси на зиму. Ще б пак: картоплю тут можна купити по 3,00 — 3,30 гривні за кілограм, капусту — по 1,60 — 1,80, моркву та буряк — по 2 гривні. Ніхто не повертається й без меду — найкращого антибіотика та імуностимулятора.
— Схоже, у рівнян традиції ярмаркування, як кажуть, у крові: адже саме з Рівного родом славнозвісні «Волинські торги», про які в тридцятих роках минулого століття знала вся Європа! 40-тисячне Рівне тоді було господарчою столицею краю, де перехрещувалися торговельні шляхи, що вели з півночі на південь — із Вільна до Львова та із заходу на схід — із західних територій Польщі
до Києва, — каже голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Дмитро Українець. — Були тут здолбунівські яблука та груші, горіхи і сливи з Кременця і навіть така унікальна для Волині продукція, як родзинки зі Здовбиці, персики й виноград з Гощанської гміни та велика гора стиглих кавунів із приміського Шубкова — гордість «Волинських торгів»!
Інакше ж, як пояснити, що навіть за непогоди рівняни все одно з раннього ранку ярмаркують: і знайомих тут неодмінно зустрінеш, і про життя-буття поговориш, і про новини дізнаєшся. Така вже особливість нашої української душі, що любить вона поярмаркувати. Отож якщо хочете зазирнути українцеві в душу, покличте його на ярмарок!
Щоправда, рівнян та гостей міста на осінні торги покликала влада.
— Це найкоротший шлях від виробника до споживача, тому ярмарки такі популярні у нас, — каже перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації Анатолій Юхименко, котрий теж вирішив запастися продукцією на зиму. — Фермерам Рівненщини, які, до речі, вирощують 100% картоплі та овочів, наша особлива подяка. А загалом із початку року в аграрному секторі області вироблено продукції на чотири мільярди гривень, що на 9 % більше, ніж торік , — це найкращі темпи зростання в західному регіоні. Тож переконаний: продукції місцевих виробників цілком вистачить, щоб жителям краю не довелося її скуповувати за спекулятивними цінами. До слова, темпи зростання споживчих цін на Рівненщині найнижчі в західному регіоні, тоді як середня заробітна плата найвища — 2800 гривень.
А який же ярмарок без нашої рідної української пісні? Чи, скажімо, без шашлика та кулішу? Все тут є: і хліб, і до хліба, і гарний настрій на додачу. Ярмарки триватимуть до пізньої осені: і не лише в Рівному, а й у райцентрах та селищах міського типу. Схоже, без посередників шлях до споживача таки стане значно коротшим.
ДОВІДКА «УК»
Великі Волинські Торги, вперше організовані в 1930 році, мали виставковий характер, а згодом перетворилися у великий ярмарок, на якому найважливішою справою було укладання торговельних угод між волинськими виробниками та купцями, що прибували до Рівного. Магістрат міста розумів, що торги принесуть бюджету матеріальну вигоду, й допомагав у їх організації. Вони стали третіми за значимістю після Міжнародних торгів у Познані та торгів Східних у Львові. Проходили на семи гектарах території, у мальовничому парку князя Любомирського (в сучасному парку ім. Тараса Шевченка). У 1939 році Рівне готувалося до десятих ювілейних торгів, що мали відбутися з 15 по 25 вересня. Міська рада затвердила їх бюджет у розмірі 64300 злотих. Але 17 вересня в місто увійшла Червона армія — так закінчилася історія Великих Волинських Торгів довоєнного часу.